За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K L M N O P R S U W Z

Іванна Іванівна Олійник » Батярські пісні в українській музичній культурі: генеза, поетика, еволюція

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Батярські пісні в українській музичній культурі: генеза, поетика, еволюція

Дисертація


Написано:	2025 року

Розділ:	Наукова

Твір додано:	24.08.2025

Твір змінено:	24.08.2025

Завантажити:	pdf ^див. (4.9 МБ)

Опис:	Олійник І. І. Батярські пісні в українській музичній культурі: генеза, поетика, еволюція. — Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 025 «Музичне мистецтво» (галузь знань 02 «Культура і мистецтво»). — Львівський національний університет імені Івана Франка, Міністерство освіти і науки України, Львів, 2025. Актуальність. Музичний світ як минулого, так і сьогодення є сукупністю різних музичних практик. Опус-музика, традиційний сільський та міський фольклор, популярна й розважальна музика стали рівноправними конкурентами за увагу сучасного слухача. Беззаперечним є факт зближення цих різновидів, їх взаємовпливів та взаємопроникнення. Феномен багатоукладності музичної культури, усвідомлення рівноправності та співіснування вказаних музичних практик, на нашу думку, є одним з найактуальніших в полі зору музикознавства. Одним з найменш вивчених пластів української музики, який все ще рідко потрапляє в поле зору музикознавців, є міська музична культура. До неї належить унікальний, і все ще малодосліджений феномен міської музики — батярські пісні, що стали яскравою сторінкою культурного спадку Львова. Попри значну популярність батярської культури в останні десятиліття, пласт батярських пісень, який став маркуючою рисою батярської субкультури, як об’єкт дисертаційного дослідження розглядається вперше, що підтверджує актуальність та новизну роботи. Мета дисертації — визначити основні параметри музичної поетики батярських пісень, а також дослідити жанрово-інтонаційні особливості батярських пісень в контексті минулого й сучасності. 3 Результати роботи. Розглянуто історичні особливості формування феномену батярства та еволюцію батярських пісень в різні історичні періоди. Виявлено, що до основних характеристик батярської субкультури початку ХХ століття належать локальна, гендерна та соціально-економічна ознаки. Субкультура батярів також створила власну специфічну говірку, яку називають львівською ґварою. Нею були створені тексти батярських пісень, які стали одним з провідних джерел інформації про існування субкультури батярів та їх традицій. Досліджено, що еволюція образу батяра від початкового до сучасного, мала кілька етапів. В роботі прослідковано процеси творення та еволюції батярського міту через такі канали поширення як преса, радіо, кіно, популярна музика та інше. При узагальненні способів трактування батярського образу в період з початку ХХ століття до кінця Другої світової війни, було виділено три групи: реальний тип батяра, жителя передмістя, з чесною характеристикою його негативних та позитивних якостей; політизований тип з двома відгалуженнями (характеристика «львівських дітей» як захисників-патріотів польської держави, а також «проукраїнська» стилізація батярських пісень у стрілецькій творчості), розважально-романтизований тип, в якому на першому плані позитивні якості батяр та їх ідеалізація. У кожному з цих типів утворився окремий комплекс пісень, який був створений для просування необхідного образу батярства як актуального та реального. Реконструйований феномен батярства та виявлена історико-культурна генеза, дозволили окреслити головні характеристики музичної компоненти батярства. Досліджено, що батярські пісні є феноменом міської культури, який має подвійну природу (фольклорну та авторську), локально-мовну (львівська ґвара) та гендерну ознаки; центральними темами пісень є любов до рідного міста, прославлення безстрашності, вільнолюбного безжурного життя, батярського кодексу честі й моралі; пісням властивий іронічно-саркастичний тон оповіді. 4 На основі вказаних характеристик феномену батярських пісень, було здійснено дослідження актуального методологічного інструментарію. З цією ціллю було розглянуто способи трактування терміну поетика в міждисциплінарному науковому полі на прикладі праць А. Пучкова. У цьому руслі до роботи залучено головні положення концепцій музичної поетики науковців Н. Герасимової- Персидської та І. Вавшко. Використовуючи порівняльно-типологічний метод дослідження пласту батярських пісень, було виявлено ряд специфічних та типових параметрів, які окреслили важливі етапи творення жанру та його генеалогічні зв’язки з іншими музичними явищами. Доведено, що основою більшості батярських пісень є танцювальні жанри. У різні періоди ними були полька, вальс, марш, танго, фокстрот, слоу-фокс та інші. Характерним для батярських пісень було явище контамінацій, у результаті чого деякі пісні мають по кілька версій текстів до однієї мелодії, або ж кілька варіантів мелодій до одного поетичного тексту. Зв’язок з танцювальними жанрами виявляється також на рівні лексичних зворотів, за якими закріплена певна мелодична фраза. Таким чином, застосовуючи порівняльно-типологічний метод дослідження, були виявлені групи мелодичних формул, що є спільними для корпусу проаналізованих пісень. Такими стали каданс-оспівування тонічної квінти, каданстетрахорд висхідного напрямку від домінанти до тоніки та каданс-звукоряд в низхідному напрямку від домінанти до тоніки. Чітка функційна структура кадансів на основі гармонічного звороту D – T, підтверджує тезу про жанрову опору батярських пісень на танцювальні жанри, для яких характерні яскраві й чіткі кадансування у завершальному розділі форми. Тенденцію збереження кадансової формули при змінах мелодичної та ритмічної структури, а також характеристику інваріантів оригінальних пісень у історичному контексті їх побутування, детально 5 описано на прикладах батярських пісень «В могилі темній», «Панна Францишка» та «Бувай ми здорова». Результати дослідження кадансових формул дозволили відслідкувати генезу батярських пісень та їх генетичні зв’язки, зокрема, з одеськими міськими піснями. На відміну від батярських пісень, що пов’язані з львівською субкультурою, поняття одеських пісень використовується для позначення корпусу зразків, що виокремлені за географічним принципом. Мультикультурність Одеси та Львову, а також їх активне економічне та культурне життя напочатку ХХ століття, сприяли виникненню типологічно близьких культурних феноменів у обох містах. Єврейське населення Одеси, як і у Львові, мало значний вплив на розвиток міста та його культурну панораму, що прослідковується через особливості поетичної та мелодико-інтонаційної будови пісень. Аналіз збірки Л. Верби «Історія неодеських пісень» показав, що кадансові формули одеських пісень, як і батярських, засновані на гармонічному звороті D – T. За результатами дослідження генези пісні «Папіроси» Г. Яблокова, виявлено, що музичним прототипом пісні став зразок, що належить до пласту єврейського музичного фольклору. Дослідження інструментальних та вокальних версій оригінальної мелодії та пісні «Папіроси» виявило збереження у всіх розглянутих зразках мелодичної формули, що належить до третього типу кадансів за системою, сформованою на основі дослідження батярських пісень. Вказані паралелі підтверджують генетико-типологічні зв’язки батярських та одеських пісень через застосування танцювальних жанрів епохи, а також значний вплив єврейської традиційної музики на становлення міської пісенної культури, зокрема, на процес творення батярських та одеських пісень. Використовуючи систему метро-ритмо-інтонаційних структур, було проаналізовано та порівняно МРС-одиниці батярських, єврейських народних та одеських блатних пісень. Виявлено, що три групи пісень мають спільне коріння в 6 структурі 5–7-строфічних текстів, де єврейські пісні, як найбільш давній пісенний пласт, є можливим джерелом жанрово-інтонаційної будови одеських та львівських пісень. Визначено, що батярські пісні як феномен подвійної природи є не тільки цінним джерелом інформації про існування батярської субкультури, а й відображенням головних музичних тенденцій епохи. Досліджуючи типологічні паралелі батярських пісень та музику композиторів-сучасників, було виявлено використання популярних танцювальних жанрів, на основі яких створювались як батярські пісні, так і авторська музика. Порівняння пісень «Серце» І. Дунаєвського та «Прийде ще час» Б. Весоловського показало спільні тенденції у втіленні жанру танго та ритмо-інтонаційній організації композицій. Досліджено способи втілення батярських пісень в контексті сучасних мистецьких практик. На прикладі альбомів «Тільку ві Львові», «Серце батяра» та «Батярський блюз» В. Морозова було виявлено головні принципи роботи автора з оригінальними батярськими піснями, а також особливості творення необатярських пісень. Принципи циклізації та розвитку драматургії альбомів показали, що їх основою стали методи контрасту на різних рівнях організації музичного цілого (образно-тематичний, жанровий, темпово-метричний). Три альбоми В. Морозова стали етапами поступової трансформації батярських пісень, від переспівування старих пісень з виконанням наближеним до автентичного, до творення необатярських пісень з опорою на сучасні танцювальні жанри. Ці процеси також простежуються на рівні вербальної та структурно-композиційної організації пісень. Втілення батярського пласту пісень у академічній творчості українських композиторів — є одним з важливих етапів осмислення цього малодослідженого музичного феномену. Однією з перших в цьому напрямі стала сюїта для скрипки соло та камерного оркестру Ю. Шевченка «Батярські пісні». Пʼятичастинна композиція об’єднує у собі ряд відомих батярських пісень: «Тільку ві Львові», 7 «Там, на балю ветиранів», «Панна Францішка», «Файдулі, фай», «Бувай ми здорова», які композитор почув у виконанні В. Морозова. Звертаючись до різних музичних жанрів минулого та сучасності, Ю. Шевченко створює нові підтексти та алюзії у розумінні сюжету пісень, а також історичного контексту їх творення й виконання. Мистецька репрезентація теми батярства в українській літературі є одним з перспективних сфер наукових розробок. Дослідження роману «Танго смерті» Ю. Винничука — є однією з перших спроб виявити втілення теми батярства у літературному доробку митців. Прослідковуючи процеси відродження міту батярства, зокрема, в сучасній українській академічній та популярній музиці, літературі та кіно, було визначено, що у кожній із згаданих царин важливою характеристикою батярства стали саме батярські пісні. Ці тенденції ще раз підкреслюють глибокий потенціал міського фольклору, зокрема, батярських пісень для майбутніх композиторських звернень та потребу його подальшого вивчення українським музикознавством. Наукова і теоретична новизна дисертації полягає у тому, що в роботі вперше введено до аналітичної бази історичного музикознавства корпус батярських пісень; проаналізовано музичну поетику батярських пісень початку ХХ століття та сучасності в контексті їх генези та еволюційних процесів; сформовано методологічний інструментарій аналізу батярських пісень як музичного феномену подвійної природи;застосовано метод аналізу мелодичних формул на основі зразків українських міських пісень; визначено головні жанрово-інтонаційні параметри та генеалогічні зв’язки батярських пісень; досліджено інтертекстуальні взаємодії батярських пісень в контексті сучасних мистецьких практик; проаналізовано драматургію музичних альбомів В. Морозова; досліджено методи застосування музичного матеріалу в романі «Танго смерті» Ю. Винничука. Також у дисертаційному дослідженні набули подальшого розвитку дослідження пласту 8 міської музики в контексті музичного мистецтва України; визначення актуального інструментарію у ракурсі вивчення зразків музики нетрадиційних практик; дослідження взаємодії академічної, популярної музики та пласту міських пісень; вивчення інтертекстуальних взаємодій музики та літератури. Ключові слова: українська міська музична культура, українське музичне мистецтво, історичні епохи, українсько–польський міжкультурний діалог, музична теорія і практика, музичний фольклор, батярські пісні, пісенний жанр, інтонаційний фонд, інструментальна символіка, стильова еволюція, поетика, інтермедіальність, композиційна структура, лексичний словник.

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] ЗМІСТ ВСТУП............................................................................................................................18 РОЗДІЛ 1. ФЕНОМЕН БАТЯРСТВА ТА ДЖЕРЕЛА ДОСЛІДЖЕННЯ ........31 1.1. Реконструкція батярства як культурного феномену міжвоєнного періоду..........................................................................................................................31 1.2. Еволюція образу батяра та канали поширення батярського міту...................42 1.3. Джерела дослідження батярських пісень ..........................................................59 1.4. Подвійна природа батярських пісень ................................................................69 1.5. Поетика батярських пісень — методи дослідження ........................................74 РОЗДІЛ 2. МУЗИЧНА ПОЕТИКА БАТЯРСЬКИХ ПІСЕНЬ ............................88 2.1. Жанрово-інтонаційні параметри батярських пісень.....................................88 2.2. Батярські пісні — генеалогічні зв’язки та типологічні паралелі...............109 2.3. Жанрові моделі батярських пісень в контексті популярної музики доби ..........................................................................................................................131 РОЗДІЛ 3. БАТЯРСЬКІ ПІСНІ В КОНТЕКСТІ СУЧАСНИХ МИСТЕЦЬКИХ ПРАКТИК.....................................................................................146 3.1. Жанрово-інтонаційні особливості та принципи циклізації необатярських пісень у альбомах В. Морозова, генетичні зв’язки між батярськими та необатярськими піснями...............................................................146 3.2. Батярські пісні як інтонаційна основа для музики академічних композиторів на прикладі творчості Ю. Шевченка ..............................................155 3.3. Батярські пісні в інтермедіальному контексті на прикладі роману «Танго смерті» Ю. Винничука ................................................................................172 ВИСНОВКИ ................................................................................................................190 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ...............................................................199 ДОДАТКИ....................................................................................................................225 Додаток А ..................................................................................................................225 Додаток Б...................................................................................................................230 Додаток В...................................................................................................................241

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 30085 Творів: 89097