| Опис: |
Анотація:
Текст є історичною працею Архиєпископа Іларіона (Огієнка) «Церква під монголами», виданою у 1942 році. У ній автор розглядає надзвичайно великий вплив монголо-татар на українську культуру, мову та особливо на Церкву. Він детально описує вторгнення монголів, починаючи з битви на річці Калці 1223 року, а потім спустошення українських міст і церков. Автор зазначає, що монголи, будучи язичниками, виявили віротерпимість до православної церкви. Це призвело до надання духовенству спеціальних грамот (ярликів), які гарантували захист, звільнення від податків і військової служби. Іларіон також вказує на занепад політичного значення Києва і перехід українських земель під владу Литви в XIV столітті.
Основні ідеї твору:
1. Монголи або татари залишили надзвичайно великий слід в житті українського народу, особливо в його мові, культурі та Церкві.
2. Об'єднання кочових племен під проводом Темучина (Чингисхана) призвело до створення великої монгольської держави.
3. Перша зустріч українських князів з монголами відбулася в 1223 році на річці Калці, де українські війська були розбиті.
4. Вторгнення монголів у 1239 році призвело до руйнування Переяслава, Чернігова та, особливо, Києва.
5. Монголи, будучи язичниками, були віротерпимими, що сприяло їхньому лояльному ставленню до української Церкви.
6. Монгольські хани надавали українським митрополитам так звані «ярлики», що гарантували Церкві недоторканність та звільнення від податків.
7. Київ сильно занепав політично ще до приходу монголів, а після вторгнення його значення остаточно втратилося.
8. Українські єпископи, які не втекли, а залишилися зі своєю паствою, були лишені монголами на свободі.
9. Ярлики, що надавалися Церкві, надалі використовувалися московськими митрополитами і лягли в основу їхніх церковних прав.
10. Із середини XIV століття, коли українські землі посіла Литва, залежність від монгольської Орди припинилася. |
