Опис: |
Ювілейний збірник на пошану академіка Дмитра Івановича Багалія з нагоди сімдесятої річниці життя та п’ятдесятих роковин наукової діяльності. – К.: З друкарні Української Академії наук, 1927
## «Руські» переклади у Херсонесі в 860 році
Стаття проф. І. І. Огієнка висвітлює знахідку Євангелія та Псалтиря, «писаних руськими письменами», здійснену святим Костянтином (Кирилом) у Херсонесі в 860–861 роках. Ця знахідка є свідченням докириличних перекладів сакральних текстів «руською мовою» та вказує на раннє поширення християнства серед слов'ян, зокрема в Києві, ще до офіційного хрещення за Володимира. Існування цих перекладів передбачає, що християнські богослужіння, ймовірно, проводилися слов’янською мовою в Києві з дуже давніх часів, можливо, вже у першій половині ІХ століття, що ставить під сумнів традиційну дату початку слов’янської писемності.
### Основні ідеї твору:
* Під час хазарської місії у 860–861 роках святий Костянтин (Кирило) знайшов у Херсонесі Євангеліє та Псалтир, написані «руськими письменами».
* Ця знахідка представлена як доказ докириличних перекладів священних текстів на «руську мову».
* Присутність цих текстів у Херсонесі свідчить про вже існуючу слов’яномовну громаду або про цілеспрямовану демонстрацію цих текстів Костянтину.
* Християнство почало поширюватися серед слов’янських народів дуже рано, зі значною присутністю в Києві вже у першій половині ІХ століття.
* Важливі торговельні шляхи Києва та активні зв'язки з Царгородом та грецькими колоніями на Чорному морі сприяли християнізації полян.
* Розквіт християнства за Володимира Великого не можна пояснити без припущення про значний попередній розвиток християнства в регіоні, можливо, за 150 років до того.
* Швидкий розвиток ранньої української літератури також змушує припустити, що вона почалася у ІХ столітті.
* Існування цих ранніх християнських громад та перекладів вимагає припущення, що Святе Письмо було перекладено на місцеву слов’янську (київську) мову.
* Християни в Києві, ймовірно, проводили свої богослужіння в приватних будинках з дуже давніх часів, безумовно, вже у першій половині ІХ століття, використовуючи ці переклади.
* Стаття розрізняє «руських» людей від готів, вказуючи на окремі етнічні групи в давнину, про що свідчать тексти, що називають «сугдів (сурожан), готів» та інших серед тих народів, які вже служать Богові своєю рідною мовою. |