| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2021. – Вип. 5.
Мета статті – дослідження хронології та історичних обставин загибелі Правобережної хори Ольвії в III ст. до н. е., що супроводжувалася масовою тезаврацією скарбів «борисфенів». Методика дослідження – типові наукові методи а також порівняльний палеографічний аналіз у поєднанні із власними науковими розробками автора із синхронізації епонімного каталогу IPE I2 201 (календаря) та просопографії Ольвії. На ґрунті просопографії та порівняльної палеографії вперше запропоновано уточнену (до декількох років) дату видання декрету IPE I2 32 на честь Протогена. Уточнено дату загибелі Правобережної хори Ольвії внаслідок навали скіро-галатів, яка супроводжувалася тезаврацією скарбів «борисфенів». Підтверджена хронологія карбування «борисфенів», пропонована нами у 2014–2020 рр. шляхом дослідження їхніх диферентів на ґрунті синхронізації епонімного каталогу IPE I2 201.
Висновки:
1. Традиційна, така, що домінує в науці, дата загибелі Правобережної хори Ольвії (середина – початок третьої чверті III ст. до н.е.) встановлена В.В.Рубаном на ґрунті хронологічної схеми карбування «борисфенів» П.Й.Каришковського 1968 р. Водночас, відсутні будь-які інші хронологічні індикатори загибелі ольвійської хори в середині III ст. до н.е., крім хронології карбування «борисфенів» за П.Й.Каришковським.
2. Провідні науковці пов’язують загибель Правобережної хори з навалою скіро-галатів, що про їхню загрозу згадує декрет IPE I2 32 на честь Протогена. Ще в період життя і діяльності В.В.Латишева було відомо, що цей декрет – це абсолютний палеографічний аналог стінобудівного напису IPE I2 180 Клеомброта Пантаклова. Згідно із синхронізацією епонімного каталогу IPE I2 201 Клеомброт Пантаклів виконав епонімію у 222 р. до н.е. Отже, датування декрету на честь Протогена та стінобудівного напису Клеомброта Пантаклова «тяжіє» до 222 р. до н. е. Обидві пам’ятки описують загрозу скіро-галатської навали (напис IPE I2 180 Клеомброта Пантаклова – побічно), яка і сталася згодом через кілька років. Пропонована нами дата припинення карбування «борисфенів» (220–218 рр. до н.е. чи навіть 217–216 рр. до н.е.) на декілька років передує скіро-галатській навалі, відповідно, у складі скарбів «борисфенів» присутні монети й останніх груп. Наш головний висновок такий: загибель Правобережної хори Ольвії та тезаврацію скарбів «борисфенів» (з останніми групами включно) спричинила згадувана в декреті на честь Протогена, така, що відбулася близько середини передостаннього десятиліття III ст. до н.е. (а не середини III ст. до н.е.!) навала скіро-галатів.
3. Існування скарбів, сформованих із «борисфенів» переважно першої групи, підтверджує наявність хронологічної перерви в карбуванні першої та другої групи монет.
4. Наявність срібних статерів кінця IV ст. до н.е. у складі скарбу «борисфенів – це не хронологічний індикатор, а лише свідоцтво їхнього обігу аж до передостаннього десятиліття III ст. до н.е., як вважав П.Й.Каришковський.
5. Присутність у деяких скарбах «борисфенів» монет Пантикапею кінця IV – першої чверті III ст. до н.е. не становить хронологічного індикатора, оскільки ці монети перебували в обігу не менш як 250 років, аж до часів Мітрідата VI Евпатора.
6. Знахідки скарбів «борисфенів» на території або в окрузі населеного пункту не можуть бути однозначним свідченням дати їхньої тезаврації датою загибелі цього пункту. Зокрема, скарби «борисфенів», тезавровані поблизу переправ (Капулівка, Руська коса), датуються періодом після 220–218 р. до н.е., а не 275 р. до н.е., як вважають їхні публікатори.
7. Підвищене зношення монет ранніх груп у скарбах порівняно з новим станом «борисфенів» останніх груп (див., наприклад, скарби з Капулівки, Руської коси) свідчить про тривалість процесу емісії «борисфенів». |
