Влада Нєгіна » Технології зовнішньої політики Ізраїлю
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Технології зовнішньої політики Ізраїлю

Дисертація
Написано: 2023 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 26.12.2023
Твір змінено: 26.12.2023
Завантажити: pdf див. (2.2 МБ)
Опис: Нєгіна В. Р. Технології зовнішньої політики Ізраїлю. – На правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні
студії. – Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара. –
Дніпро, 2023.
Дисертаційне дослідження присвячено вивченню технологій зовнішньої
політики Ізраїлю.
У вступі обґрунтовано актуальність теми, зазначено інформацію про
зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами, окреслено мету,
завдання, об’єкт і предмет дослідження, викладено методологічну основу
роботи, визначено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих
результатів, зазначено інформацію про попередню апробацію результатів
дослідження та структуру роботи.
У першому розділі представлено технологічний підхід у досліджені
зовнішньої політики. Зокрема, охарактеризовано понятійний комплекс. Також
проаналізовано теоретико-правові та інституційні засади зовнішньої політики
Ізраїлю.
У другому розділі проаналізовано технологію публічної дипломатії
Хасбара, яка є особливістю зовнішньої політики Ізраїлю. Значну увагу
приділено дослідженню технології діаспоральної дипломатії. Розглянуто роль
технології лобіювання у зовнішньополітичній діяльності Ізраїлю.
У третьому розділі визначено технологію стримування та роль у
національній безпеці Держави Ізраїль. Також проаналізовано вплив технології
союзницького стримування на формування альянсів за участі Ізраїлю.
Метою наукової праці є комплексно дослідити технології зовнішньої
політики Ізраїлю.
Відповідно до обраної теми були сформульовані наступні дослідницькі
завдання:


3



 проаналізувати суть та ефективність технологічного підходу у
досліджені зовнішньої політики;
 розкрити основний понятійний комплекс дослідження технологій
зовнішньої політики Ізраїлю;
 проаналізувати теоретико-правові та інституційні засади зовнішньої
політики Ізраїлю;
 дослідити Хасбара як технологію публічної дипломатії Ізраїлю;
 розкрити теоретичний та практичний зміст діаспоральна технологія
у зовнішній політиці Ізраїлю;
 проаналізувати технологію лобіювання як частину системи
реалізації зовнішньої політики Ізраїлю;
 дослідити технологію стримування у зовнішньої політики Ізраїлю;
 проаналізувати роль технології союзницького зв’язування у
зовнішній політиці Ізраїлю.
Об’єктом дослідження виступає зовнішня політика Ізраїлю.
Предметом є технології зовнішньої політики Ізраїлю.
Методи дослідження. У рамках дисертаційного дослідження було
використано широкий комплекс наукових методів та принципів, зокрема
дослідження технологій зовнішньої політики Ізраїлю реалізовувалось на основі
загальновизнаних наукових принципів. Першочергово, використано принцип
наукової об’єктивності, що дозволив здійснити вивчення об’єктивних
закономірностей теоретичних та практичних підходів до розуміння зовнішньої
політики Ізраїлю. Упровадження цього наукового принципу дозволило у рамках
дослідження віднайти об’єктивні висновки, що мають обґрунтування
конкретними прикладами, теоретичними підходами, науковими фактами.
Застосування цього принципу також у рамках дослідження сприяв нівелював
особистісного фактору впливу, тим самим надаючи підставу стверджувати щодо
відповідність висновків комплексу положень реальній дійсності. Основу
методологічної бази дослідження виступає технологічний підхід, що сприяв
вивченню зовнішньої політики Ізраїлю у практично-прикладному аспекті, зі


4



сторони якісної оцінки ефективності її інструментарію. За допомогою синтезу
теоретичних підходів стало можливим виділення основних модернізаційних
суджень, що мають можливість надати максимальний ефект при реалізації
технологій зовнішньої політики Ізраїлю. У свою чергу, використання методів
аналізу і синтезу надало змогу здійснити комплексне вивчення політичних
інститутів, їх взаємодії та впливу на формування зовнішньої політики Ізраїлю та
реалізацію її технологій. Інституціональний метод забезпечив виокремлення
внутрішньо та зовнішньополітичних структур їх властивостей і взаємозв’язків,
а також з’ясування ролі цих структур, виокремивши основних та другорядних
за їх формальними діями, у формуванні та реалізації зовнішньополітичних
технологій Ізраїлю.
Наукова новизна результатів дослідження, полягає у тому, що:
Уперше:
 здійснено комплексне дослідження технологій зовнішньої політики
Ізраїлю у сучасній системі міжнародних відносин в українській науці.
 «Хасбара» визначена як технологію публічної дипломатії,
самостійний елемент системи «м’якої сили» зовнішньої політики Ізраїлю, що
здійснює ефективний інформаційний вплив на зовнішню спільноту у рамках
регіональної-кризової державної ситуації та передує реалізації технології
«жорсткої сили» зовнішньої політики Ізраїлю.
 діаспоральна дипломатія визначена якісною технологією зовнішньої
політики Ізраїлю, у першу чергу, через розповсюдження єврейської діаспори,
зокрема у США та країнах Європи, що здатна виконувати функції
інформатизації зовнішньої спільноти, щодо культурних, релігійних
особливостей, специфіки політики країни в умовах регіонального конфлікту, а
за умови поєднанням з технологією «лобіювання» просувати
зовнішньополітичні цілі в іноземних суспільствах та політичних системах.
 визначено технологію «жорсткої сили» Ізраїлю як симбіоз
механізмів технології стримування та технології союзницького зв’язування, що


5



сукупно дозволяють сформувати дієвий, політичний, економічний, військовий
вплив на ворожих суб’єктів у рамках системи міжнародних відносин.
Уточнено:
 розуміння інституційної системи зовнішньої політики Ізраїлю яка
характеризується ретроспективно обумовленою та сучасною геополітичною
проблематикою, у ній відмічається значний вплив провійськового елементу, а
саме активної участі Міністерство стратегічного розвитку та зменшення ролі та
повноважень Міністерство закордонних справ Ізраїлю, не нормативне
розділення ролі та повноважень Прем’єр-міністра держави та Кнесету, що
відповідно до «основних» законів повинен приймати провідну роль у
формуванні та реалізації зовнішньої політики Ізраїлю.
 трактування розуміння «жорсткої сили» у рамках зовнішньої
політики Ізраїлю, що окрім класичних елементів розуміння такої технології для
суб’єктів сучасних міжнародних відносин, вона паралельно базується на
принципах зазначених у Торі, що виокремлюю специфіку, яка притаманна лише
єврейській державі, адже не дивлячись на те, що у країні існує статус-кво,
релігійний вплив наявний у всьому.
Набуло подальшого розвитку:
 дослідження правової основи зовнішньої політики Ізраїлю, що
базується на «основних» законах Кнесету, які окрім усього визначають про
демократичність держави, у свою чергу, така особливість може бути
використано як зовнішньополітична технологія у рамках інформаційної
кампанії з нівелювання пропагандистського впливу на міжнародне
позиціонування держави.
 визначення технологічного підходу дослідження зовнішньої
політики, що полягає у його можливості надати пояснення окремим
зовнішньополітичним діям, тобто зовнішньополітичним технологіям, що
застосовуються «центральними» суб’єктами у системі міжнародних відносин та
виокремити і пояснити ці технології для «периферійних» суб’єктів і таким


6



чином урівноважити їх участі у системі як регіональних взаємин так і на
глобальному рівні.
 понятійний комплекс дослідження технологій зовнішньої політики
Ізраїлю з виокремленням притаманних її дефініцій, а саме Хасбара, цифрова
дипломатія, публічна дипломатія, діаспоральна дипломатія, лобіювання,
«жорстка сила», «м’яка сила», стримування.
Практичне значення отриманих результатів полягає в тому, що
дисертаційне дослідження може буте використане при формуванні концепцій
трансформації Близькосхідного регіону, зокрема у сфері його безпеки,
формуванні моделей урегулювання конфліктного середовища позиціонування
Ізраїлю у регіональному та міжнародному вимірі, розробці моделей більш
якісної інтеграції Ізраїлю до сучасного міжнародного середовища. Дослідження
може бути використане у рамках формування зовнішньополітичного вектору
Україна-Близький Схід.
Результати дослідження можуть бути використанні у рамках освітнього
процесу, зокрема при викладанні таких освітніх дисциплін: «Геополітика»,
«Глобалістика», «Сучасні міжнародні відносини», «Інформаційно-аналітична
діяльність у міжнародних відносинах», «Історія міжнародних відносин» тощо.
Ключові слова: Ізраїль, технології, зовнішня політика, публічна
дипломатія, міжнародні відносини, позиціонування, Хасбара, діаспора, «м’яка
сила», «жорстка сила», лобі, глобалізація, національна безпека, регіон держави,
нестабільність



Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.