Іван Нечуй-Левицький » Семья Кайдаша (рос.)
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Семья Кайдаша (рос.)
Повість
|
|
|
Написано: |
1878 року |
|
Розділ: |
Художня |
|
Твір додано: |
07.07.2024 |
|
Твір змінено: |
07.07.2024 |
|
Завантажити: |
djvu
(2.7 МБ)
pdf
див.
(3.7 МБ)
|
|
Опис: |
У «Кайдашевій сім’ї» (1878) Нечуй-Левицькому вдалося не лише правдиво розкрити побут та соціальні відносини українського пореформеного села, а й створити типові образи дрібних власників, показати з надзвичайною яскравістю їхню психологію. Та й не одні Кайдаші: і заможні батьки Мотрі Довбиш, і бідняцька родина Мелашки Балаш також отруєні отрутою приватної власності, також ведуть нескінченну битву в ім’я клаптика городу, напівзасохлої груші, десятка яєць.
Про автора: Класик української літератури Іван Семенович Нечуй-Левицький (1838–1918). Двадцять років після закінчення Київської духовної академії вчили у середніх навчальних закладах Полтави, Каліша, Седлеця, Кишинева. До цього періоду і початок його літературної діяльності. У ці два десятиліття письменник опублікував найкращі свої повісті: «Дві солдатки» і «Рибак Панас Круть» (1868), «Придира» (1869), «Чорні хмари» (1874), «Баба Параска і баба Палажка» (1874–1875), "Микола Джеря" (1878), "Бурлачка" (1880), "Старосвітські батюшки і матінки" (1884–1885). Тоді ж написана була і комедія «На Кожем’яках» (1875), яка отримала сценічну популярність в Україні в обробці М.П.Старицького: «За двома зайцями» (за радянських часів екранізовано у звуковому кінофільмі). Начальник бессарабського жандармського управління повідомляв департаменту поліції: «Навесні 1879 р., коли в Кишиневі поширені були сходки молоді, велася розклеювання та розсилання прокламацій, а потім почалися адміністративні висилки, – тоді звернув на себе увагу... Іван Семенович Левицький як затятий хохломан». |
|
|
|
|
Відгуки читачів:
|
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
|
|
|