| Опис: |
Побіда Хмельницького під Збаражем і Зборовом (Оповіданнє з давніх часів)" Івана Нечуя-Левицького, описує ключові події 1649 року, пов'язані з Визвольною війною під проводом Богдана Хмельницького.
Анотація:
Текст детально висвітлює події 1649 року, зосереджуючись на дипломатичних відносинах Богдана Хмельницького з іноземними державами, зокрема з Туреччиною, Молдавією, Угорщиною та Московщиною, які надсилали своїх послів до Хмельницького, вбачаючи в ньому силу і сподіваючись, що він стане гетьманом самостійної української держави.
Оповідання також описує прибуття польських послів, які привезли Хмельницькому королівську грамоту та гетьманську булаву, але були зустрінуті козаками з насмішками та вимогою повного визволення українського народу від польської неволі. Наголошується на непримиренності сторін, що призвело до продовження військових дій.
Значна частина твору присвячена організації козацьких полків по всій Україні, мобілізації селян і міщан, які масово приєднувались до козацького війська. Описано структуру козацького війська, поділеного на полки, сотні та курені, а також розширення території, контрольованої козаками, до Бессарабії на півдні та Гомеля на півночі. Підкреслюється, що найвища влада зосереджувалась у руках гетьмана, а козацька рада, яка обирала і скидала старшину та гетьмана, включала весь народ.
Центральною подією є облога Збаража, де польське військо під командуванням Фірлея та князя Єремії Вишневецького готувалося до битви. Хмельницький, отримавши підтримку кримського хана Іслам-Гірея, донських козаків та навіть черкесів і турків, оточив польський табір. Документ яскраво змальовує важке становище польського війська під час облоги: голод, вживання в їжу коней, здохлятини, шкур і навіть землі. Козаки постійно глузували з поляків, нагадуючи їм про їхні колишні утиски. Описується підступ Вишневецького, який сфабрикував листа про наближення королівського війська, щоб підняти дух своїх вояків.
Завершується розповідь наближенням короля Яна Казимира з військом, яке також стикалося з труднощами через дощове літо та опір українських селян, які відмовлялися надавати інформацію про розташування козацьких військ. |
