| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Вячеслав Корнієнко (Київ, Україна). Епіграфічні пам’ятки
церкви Різдва Христового в Галичі ……………………… 7
Олеся Сафронова (Київ, Україна). Історіографія дуалістичних
рухів на руських землях у ХІ–ХVІ ст. …………………… 14
Ігор Смуток (Київ, Україна). Демографічний розвиток шляхти
Перемишльської землі XVI ст. …………………………… 20
Олег Мальченко (Київ, Україна). Італійська гармата
останньої чверті XVI ст. з колекції Дніпропетровського
історичного музею ім. Д. Яворницького:
походження й типологія ………………………………… 39
Богдан Смерека ( , Україна). Городоцьке староство
Львівської землі Руського воєводства: територія і населення
у XVI–XVIII ст. (за матеріалами фіскальних джерел) … 62
Володимир Маслак (Кременчук, Україна). Еволюція концепції
“загальноросійської культури” і проблема концептуалізації 104
Іван Синяк (Київ, Україна). Документальні зносини Коша
Війська Запорозького Низового з Кримським ханством
у період Нової Січі (1734–1775) ………………………… 115
Ірина Давибаран (Київ, Україна). Основні напрямки діяльності
цивільних губернаторів Південної України 1775–1776 рр. 129
Антон Ганул (Київ, Україна). Церковна та освітня політика
Івана Хорвата в Новій Сербії …………………………… 143
Геннадій Шпитальов (Київ, Україна). Місце ландміліції
на українському прикордонні XVIII ст. ………………… 154
Єгор Сидорович (Херсон, Україна). Французьке купецтво
в чорноморських операціях кінця XVIII –
першої половини XIX ст. ………………………………… 180
Оксана Ковальчук (Київ, Україна). Дослідження історії
української еліти козацької доби у першій чверті ХІХ ст. 187
Інна Чорноіваненко (Херсон, Україна). Жити в місті:
доля будинку родини Скадовських ……………………… 197
Оксана Бублик (Київ, Україна). Оголошення як джерело
з урбанізації Катеринослава наприкінці ХІХ –
на початку ХХ ст. …………………………………………… 204
Юрій Земський (Біла Церква, Україна) Технологія формування
лояльності засобів масової інформації щодо владної політики
в Російській імперії ……………………………………… 233
Валерій Старков (Київ, Україна). Опубліковані джерела
традиційної ігрової культури населення України (ХІХ –
перша третина ХХ ст.) …………………………………… 244
Ярослав Березняк (Ялта, Україна). Показові заходи земського
агрономічного персоналу Таврійської губернії
на початку ХХ ст. ………………………………………… 269
Олександр Олійник (Київ, Україна). Анархізм як відображення
національної традиції врядування в Україні нової доби 273
Дмитро Бурім (Київ, Україна). Джерела до історії діяльністі
Української надзвичайної військової місії у справах
українських військовополонених в Італії 1919–1920 рр.
(З архівно-документальної спадщини Дмитра Дорошенка) 289
Анріс Коянс (Київ, Україна). Національнокультурне та побутове
життя татар Запоріжжя у період індустріалізації
(кінець 20х – 30ті роки ХХ ст.) ………………………… 344
Ірина Сахно (Київ, Україна). Листування В. Винниченка
з В. Левінським як просопографічне джерело ………… 357
Юлія Горбач (Київ, Україна). З епістолярної спадщини
Олександра Олеся: листи Миколи Ґалаґана
до Олександра Олеся (1920–1942). ……………………… 364
Євген Мацелюх (Тернопіль, Україна). Польська історіографія
про радикальні політичні партії та організації
Другої Речі Посполитої доби “санації” (1926–1939 рр.) 385
Юрій Черченко (Київ, Україна). Проблеми українського
національновизвольного руху в листуванні
Євгена Коновальця з українськими громадськими
діячами в Канаді ………………………………………… 393
Наталя Романець (Кривий Ріг, Україна). Сільськогосподарське
переселення до Південної України (1933–1934 рр.):
причини, особливості, наслідки ………………………… 411
Марина Михайлюк (Київ, Україна). Місцева поліція Кірово
градщини та її залучення в нацистську політику Голокосту 422
Світлана Сорокіна, Оксана Завальна (Київ, Україна). Німецький
археолог доктор Пауль Ґрімм і створення у Києві Музею
до і ранньої історії у 1942 році ………………………… 440
Геннадій Казаков (Бердянськ, Україна). Становище шкільництва
на окупованих територіях Північного Приазов’я:
1941–1943 рр.. …………………………………………… 465
Володимир Ковальчук (Київ, Україна). “Тимчасові” розпорядчі
документи й усні вказівки УПА та підпілля ОУН(б) … 476
Сергій Гузенков (Київ, Україна). Життя запорізьких вчителів
у повоєнну добу …………………………………………… 483
Надія Міщенко (Київ, Україна). Еволюція зовнішньополітичного
курсу Аргентини в біполярний період ………………… 493
Ольга Морозова (Миколаїв, Україна). Польське історичне
товариство: з історії заснування й діяльності …………… 504
Анастасія Кавунник (Київ, Україна). Вишеградська група
та Україна в контексті ініціативи “Східне партнерство”:
джерелознавчий аспект …………………………………… 511
Відомості про авторів ………………………………………… 524
|
