|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
19.01.2023 |
|
| Твір змінено: |
19.01.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.6 МБ)
|
|
| Опис: |
Налівайко А. О. Леонід Беркут: український медієвіст на зламі епох. –
Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 032 Історія та археологія. – Одеський національний
університет імені І. І. Мечникова, Одеса, 2021.
Переосмислення минулого України збільшило зацікавлення багатьма
постатями, світочами української історичної науки, про яких в радянський
час майже забули. Все це зумовило появу значної кількості традиційних
біографічних досліджень, головною метою яких було відтворення здобутків
біографії українських діячів.
Леонід Миколайович Беркут (1879-1940) – український вчений історик,
педагог, професор, дослідник західноєвропейського середньовіччя та
західноєвропейської історії, питань методології історії. З 1928 року – доктор
історії європейської культури. Він був одним із найяскравіших українських
інтелектуалів свого часу.
Однак сьогодні про Л. М. Беркута не написано жодної монографії, не
реконструйовано інтелектуальну біографію, багато моментів з життя
українського науковця лишаються невивченим. До цього часу не визначено
місце вченого в розвитку медієвістики в Україні.
Отже, перед українськими вченими повстало завдання остаточного
повернення Л. М. Беркута в науку, адже його наукові розвідки і досі
актуальні.
У вступі розкривається актуальність теми, зазначається об‟єкт і
предмет дослідження, хронологічні та територіальні межі. Формулюються
мета і завдання роботи, розкриваються методи дослідження, наукова новизна,
практичне значення та апробація одержаних результатів. Вказуються основні
досягнення здобувача.
3
Перший розділ роботи присвячено огляду літератури та аналізу джерел
з проблеми. Джерельна база дисертаційного дослідження була представлена
неопублікованими та опублікованими джерелами.
Серед неопублікованих джерел основу дослідження становлять
джерела особистого походження, виявлені у фондах Центрального
державного історичного архіву України м. Києва, Центрального державного
архіву вищих органів влади і управління України, Державного архіву м.
Києва, Інституту рукописів Національної бібліотеки України НАН України
ім. В. І. Вернадського, Державному архіві Ростовської області м. Ростова-на-
Дону, Російського державного історичного архіву м. Санкт-Петербурга.
Документи, що відклалися у згаданих архівах, вдало доповнюють один
одного.
Крім архівних матеріалів, до неопублікованих історичних джерел
можна віднести матеріали Інституту Рукопису НБУ ім. В. І. Вернадського.
Практично всі використані архівні документи вперше введені до наукового
обігу.
До опублікованих історичних джерел ми віднесли всі охоплені нами
роботи самого Л. М. Беркута, які дають можливість усвідомити погляди та
методологічні установки вченого. Ці роботи були виявлені в Національній
бібліотеці України ім. В. І. Вернадського м. Києва.
Стосовно історіографії проблеми слід зазначити, що про Л. Беркута як
вченого написано вкрай мало. Сьогодні Л. М. Беркут не є відомим у світі й
Україні. Втім деякі відомості про вченого ми знаходимо у низці праць,
присвячених викладанню історії середніх віків в Україні в 20-30 рр. XX ст., в
історіографічних працях загального характеру. Згідно з прийнятими в
сучасних дослідженнях критеріями, джерелознавчий та історіографічний
корпус було систематизовано за проблемно-хронологічним принципом.
Другий розділ присвячено етапам життя та наукової творчості Л. М.
Беркута. Зроблена спроба відновити творчий шлях українського історика,
педагога, викладача Київського, Варшавського, Донського університетів,
4
видатного дослідника західноєвропейського середньовіччя – Леоніда
Миколайовича Беркута (1879–1940). Досліджено його зарубіжні контакти та
наукові студії, процес становлення Л. Беркута як інтелектуала, фахівця в
галузі медієвістики. Охарактеризовано його науково-викладацьку та
педагогічну діяльність у її історичному контексті – в обставинах «зламу
епох». Якщо становлення Л. Беркута як науковця відбувалося у достатньо
сприятливих для цього умовах, встановлення радянської влади мало прикрі
наслідки для вченого-медієвіста. У дисертації згадується про тяжкі політичні
наслідки державних репресій та ідеологічного тиску, в яких мусив жити та
працювати український вчений.
В останніх двох підрозділах розглядаються філософсько-теоретичні
аспекти наукових студій Л. Беркута: питання «феодальних інститутів та
інституцій», а також критична візія професора «буржуазних концепцій і
марксистсько-ленінського розуміння так званих середніх віків». На наш
погляд, останні розвідки написані «езоповою мовою» і висловлюють зовсім
протилежний зміст.
У третьому розділі дисертації надано загальну характеристику
джерелознавчим студіям Л. М. Беркута. Наявні в нашому розпорядженні
матеріали дозволяють висвітлити наукову діяльність Л. М. Беркута як
джерелознавця. Інтерес вченого не тільки до середньовічних історичних
джерел, а також до історіографії не випадковий: він завжди прискіпливо
з„ясовував, хто і що писав до нього по темі, якою він займався.
У згаданому розділі розглянуто й охарактеризовано роботи Л. Беркута
в галузі західноєвропейського середньовічного історіописання. Особлива
увага в процесі дослідження приділялась найважливішій праці Л. Беркута,
його докторській дисертації «Джерелознавство середньої історії періоду
утворення й консолідації національних держав на романо-германському
Заході». Було розглянуто основні теми монографії, окреслено головні
пріоритети наукового дослідження професора. Також в цьому розділі
висвітлено внесок Л. Беркута у вивчення ранньосередньовічної анналістики
5
та визначено методологічні прийоми роботи з анналами, які Л. Беркут
демонстрував у своїх наукових студіях. В останньому підрозділі роботи
розглядаються питання середньовічної агіографії в дослідженнях Л. Беркута.
Четвертий розділ присвячено історії церкви, а саме проблемам
взаємовідносин між Західною церквою та середньовічною державою в
роботах Л. Беркута. Досліджено головну мету наукових студій професора –
визначення ролі християнства в політичному і соціально-культурному житті
Західної Європи доби середньовіччя. Також розглянуто питання про
співвідношення світської та духовної влади на прикладі взаємовідносин
Імперії та папства в Німеччині та боротьби за інвеституру між «Regnum et
Sacerdotium». В останньому підрозділі йдеться про взаємовідносини між
церквою та королівською владою в Англії кінця ХІ – початку ХІІ ст.
Проаналізована монографія Л. Беркута, яка була присвячена даній тематиці –
«Йоркские Трактаты как источник для характеристики английских церковно-
политических идей в эпоху конкордата 1107 г.». Розглянуто беркутівське
тлумачення політичних поглядів групи авторів, які підтримували бік короля в
розпал суперечки між Генріхом І Боклерком та Ансельмом
Кентерберійським.
У п’ятому розділі дисертації висвітлено проблематику історії
середньовічного міста, якою також займався Л. Беркут. Увагу приділено
питанням соціальної структури середньовічного міста, процесам розвитку
міської спільноти, правовим відносинам, які розглядає Л. Беркут у своїх
урбаністичних студіях. Розглянуто феномен комунального руху у Франції,
що також входив до кола інтересів вченого. Виявлено комплексність підходу
українського вченого, який розглядав історію середньовічного міста в
контексті всієї історії цивілізації Західної Європи, в центрі якої знаходиться
місто.
У висновках підведені головні підсумки дослідження. Автор стверджує,
що сьогодні перед дослідниками постало питання остаточного повернення
6
Л. Беркута в сучасну науку, адже він є визначним вченим-медієвістом, а його
твори – цінне надбання української науки.
Наукова новизна одержаних результатів:
- спираючись на вперше введені до наукового обігу архівні матеріали,
була відтворена наукова біографія Л. М. Беркута та висвітлені основні етапи
становлення його як вченого;
- узагальнено і систематизовано роботи Л. М. Беркута з історії
середніх віків та середньовічної історіографії, що чи не вперше дозволило
оцінити внесок науковця в розвиток медієвістики в Україні;
- виявлено та уточнено внесок вченого у вивчення
західноєвропейського середньовічного міста;
- охарактеризовано педагогічну діяльність Л. Беркута в наукових
закладах, де він викладав;
- на прикладі життя та наукової діяльності Л. М. Беркута відображена
доля вченого в «епоху зламів» – у 1920-30-ті роки, а також умови, що
змусили науковця звернутися до тематики марксистсько-ленінської
методології;
- виявлені та введені до наукового обігу деякі раніше забуті
дослідницькі роботи Л. М. Беркута.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що
маловідомі сучасним дослідникам і введені до наукового обігу праці
Л. М. Беркута з історії середньовічної культури, західноєвропейської
урбаністики, історичної думки та питань історіографії і джерелознавства в
середні віки суттєво збагатять вітчизняну медієвістику. Крім цього,
матеріали дисертаційного дослідження допоможуть при підготовці
нормативних та спеціальних курсів з історії середніх віків, а також при
написанні посібників чи монографій, присвячених історії
західноєвропейської культури, відносинам церкви і держави, середньовічній
історичній літературі.
7
Публікації. Зміст роботи розкрито в девʼяти наукових публікаціях, з
яких сім – у вітчизняних виданнях, у тому числі в чотирьох збірниках, які
внесені до Переліку наукових фахових видань України з історичних наук, і
дві – у зарубіжних виданнях.
Основні положення і матеріали дисертації були апробовані у виступах
на міжнародних і всеукраїнських конференціях: Міжнародних наукових
конференціях «Ver Kyiviens: Суспільства середньовічного та раннього нового
часу і їх цивілізаційна спадщина» (м. Київ, 16-17 травня 2019 р.) та «Ver
Kyiviens: Історик та його час» (м. Київ, 14 травня 2020 р.); VII-й
Всеукраїнській конференції студентів, аспірантів, докторантів та молодих
вчених «Одеські читання: актуальні проблеми всесвітньої історії» (м. Одеса,
24 жовтня 2020 р.); «75-й Науковій конференції професорсько-викладацького
складу і наукових працівників» (м. Одеса, 26 листопада 2020 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Суспільні науки: історія,
сучасність, майбутнє» (м. Київ, 30 квітня – 1 травня 2021 р.); Міжнародній
науковій конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Від
античності до раннього модерного часу», присвяченій 700-річчю відходу у
вічність Данте Аліг‟єрі (м. Одеса, 18 вересня 2021 р.). Також головні
моменти наукового дослідження обговорювались на засіданні кафедри
всесвітньої історії Одеського національного університету імені
І. І. Мечникова.
Ключові слова: Леонід Беркут, середні віки, медієвістика, історичні
джерела, джерела особистого походження, історіографія, історія науки,
вчені-історики, зарубіжні контакти, вища освіта, Київський університет,
Київський інститут народної освіти, історія церкви, урбаністика, пам'ять. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Список умовних скорочень……………………………………..………….…. 17
Вступ……………………………………………………………………………. 18
Розділ 1. Стан наукової розробки теми та джерельна база
дослідження…………………………………......……………………………... 24
1.1. Історіографія проблеми……………………………………….….. 24
1.2. Джерельна база дослідження………………….…………………. 35
Розділ 2. Леонід Миколайович Беркут: етапи життя та творчості...……….. 43
2.1. Початок шляху в науку: університет, наукові відрядження…….43
2.2. Науково-викладацька діяльність: Варшава, Ростов-на-Дону...... 51
2.3. Київський період в житті Л. Беркута, науково-педагогічна
діяльність………………………………………………………………. 65
2.4. Вивчення витоків феодальних інститутів та інституцій.............. 76
2.5. Догми істмату 30-х років та критична візія медієвіста
проф. Л. Беркута…………………………………….…………............ 84
Розділ 3. Л. М. Беркут як фахівець-джерелознавець………………………... 92
3.1. Джерелознавчі студії Л. Беркута – загальний огляд……..…….. 92
3.2. Середньовічна анналістика як культурний феномен у
висвітленні Л. Беркута…………………………………………...……. 107
3.3. Агіографія як історичне джерело з історії середньовіччя
в дослідженнях Л. Беркута……………….…………………………... 119
Розділ 4. Церква і держава, їх взаємодія та протистояння у працях
Л. М. Беркута……………………………………………………………….….. 130
4.1. Л. Беркут як історик середньовічної Церкви…………...……..... 130
4.2. Боротьба за інвеституру в Германії…………………………........ 134
4.3. Іоркські хартії як відбиття ідейної полеміки королівської
влади та Церкви в Англії………………………………………….…... 146
Розділ 5. Середньовічне місто в роботах Л. М. Беркута……………………. 164
5.1. Урбаністичні студії Л. Беркута……………………………….….. 164
5.2. Проблема взаємин феодальної держави та міст у Німеччині
X-XIII ст. ………………………………………………………..……... 175
5.3. Феодальна влада та феномен комунального руху у
Франції……187
Висновки……………………………………………………………………….. 205
Список використаних джерел………………………………………………… 210
Додатки……………………………………………………………………….… 236
|
|
|
