Олександр Надвірняк » Скарб антонініанів з Південного Побужжя
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Скарб антонініанів з Південного Побужжя

Стаття
Розділ: Наукова
Твір додано: 06.07.2024
Твір змінено: 06.07.2024
Завантажити: pdf див. (902.2 КБ)
Опис: Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2021. – Вип. 5.


Восени 2009 року в межах об’єкта пізньоримського часу Перегінка (Балакирі) 2 було виявлено і зібрано 33 цілих і 3 фрагментованих антонініани.

За наявною інформацією більшість монет було сконцентровано на обмеженій ділянці зі сторонами приблизно 15 на 10 м, і лише окремі з них були рознесені технікою по лінії оранки на відстань до 30 метрів. Схема рознесення монет та загальний стан збереження дозволяє припустити, що зібрані антонініани могли становити частину депозиту, що залягав на глибині 25–40 см і був винесений на денну поверхню внаслідок застосування більш потужного навісного технологічного устаткування, яке використовується в останні роки при обробіткові сільськогосподарських угідь.

Протягом наступних років було виявлено ще п’ять цілих і три фрагментованих антонініани. Загальна кількість виявлених монет складає 44 екземпляри. Хронологічно комплекс визначається в таких часових параметрах: нижня дата – 238-й рік – емісії Гордіана ІІІ: «IOVI CONCERVATORI» та «PROVIDENTIA AVG»; верхня дата – 251-253 рр. – емісії Требоніана Гала «PIETAS AVGG» та його сина-співправителя Волузіана «PAX AVGG».

Хронологічні рамки емісій комплексу становлять відносно нетривалий період – близько 15 років.

Комплекс став першим фіксованим та атрибутованим депозитом антонініанів у Лісостеповій зоні Південно-Східної Європи. Він надзвичайно важливий для розуміння процесів формування та становлення черняхівської культури а також для подальшого аналізу та розробки проблематики соціально-економічних взаємовідносин Римської імперії та «варварських» спільнот на північний схід від лінії Дунайського лімесу.

Разом з тим, обмеженість джерельної бази позбавляє сенсу робити будь-які висновки щодо етнічної приналежності або соціального статусу власника депозиту, як і стосовно можливих шляхів надходження на територію Українського Лісостепу антонініанів з комплексу Перегінка (Балакирі) 2. Адже картину, наближену до реальної, можна отримати за умови виявлення закритого комплексу (або його дообстеження) при проведенні повноцінних археологічних досліджень даного об’єкта.

Звичайно, можна задекларувати робочі гіпотези: антонініани потрапили сюди як здобич, захоплена «варварами» під час бойових дій 247–251 рр.; або ж як частина обіцяних Требоніаном Галом відкупних платежів «варварській» племінній чи дружинній верхівці. Можна припустити, що антонініани належали комусь із військовослужбовців дислокованих у Мезії легіонів, які збунтувалися і приєдналися під час «Скіфських» воєн до коаліції «варварських» племен. Можна апелювати до свідчень Зосима (Zos., I, 28) про успішний похід 253 року очолюваних Еміліаном римських підрозділів, під час якого не лише було розгромлено загони «варварів» на чолі з Книвою, але й проведений успішний рейд у їх землі. Можна розглядати припущення, що даний комплекс міг бути частиною грошового утримання військовослужбовця або ж ветерана регулярних чи федератських підрозділів… Але стосовно кожної з вищеозначених гіпотез можна буде віднайти і висловити рівнокількісну аргументацію «за» і «проти». Як і стосовно типології – віднесення депозиту до однономінальних або змішаних скарбів, оскільки на об’єкті зустрічаються не лише денарії, але й сестерції та провінційні емісії.

Слід також звернути увагу ще на один принциповий момент. Об’єкт Перегінкa (Балакирі) 2, територіально приналежний до зони верхів’їв Південного Бугу, знаходиться в регіоні, що характеризується не лише великою щільністю і надзвичайною насиченістю пам’ятками, які зараховують до черняхівської культури, а й розглядається як один із основних районів її становлення. Саме тут зосереджені об’єкти, представлені артефактами, що засвідчують їх приналежність до раннього етапу черняхівської культури: Ружичанка, Чернелів-Руський, Бережанка, Лепесівка, Лука-Врублівецька, Чаньків І та ін.

Якщо врахувати хронологію раннього етапу черняхівської культури – т.зв. «ружичанської фази» (за Є.Гороховським) – 230-270 рр.; першої фази (за І.Бажан і А.Гей), які в цілому синхронізуються з фазою С 1 центраєвропейської хронологічної системи – 220–260 рр. – тоді комплекс антонініанів з Перегінки (Балакирі) 2 може стати одним із її хронологічних реперів (як прикладом), і антонініани Валеріана і Траяна Деція (для Геренії Етрусцілли) в одному з поховань черняхівського некрополя Талалаєвки (Христинівський район Черкаської області).
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.