| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2019. – Вип. 3.
Однією з «білих» плям, яка ще донедавна досить чітко фіксувалася не лише на тлі проблематики грошового обігу римського часу, але й подій, пов’язаних з процесами формування низки археологічних культур і, зокрема, черняхівської, серед іншого, виокремлювалась тема присутності на теренах Південно-Східної Європи так званих литих денаріїв, які копіювались з емісій І–ІІІ століть н.е.
Водночас моніторинг інформаційного простору і, в першу чергу, Інтернет-ресурсів, фіксує чисельне зростання повідомлень про виявлення монет саме цієї групи, що додає аргументації щодо необхідності актуалізації дослідження питань, які стосуються з’ясування джерел їх надходження (або походження), хронології «виробництва» і «обігу», а також місця в повсякденні, культах та віруваннях населення, яке мешкало на цій території в першій третині І тисячоліття н.е.
Саме ці обставини спонукали у 2014 році, в рамках діяльності проекту «Terra Amadociae», започаткувати програму «Moneta Barbaricum», серед першочергових завдань якої стало накопичення, верифікація, систематизація та аналіз базової інформації, залучення і введення в науковий обіг нових матеріалів і, зокрема, пов’язаних з місцевими осередками «емісій» литих денаріїв. Паралельно з цим у 2016 році було зроблено перші спроби по вивченню елементного складу сплавів литих денаріїв та відходів від їх «виробництва».
Хоч дана тема – специфічна і викликає широку зацікавленість лише у вузькому колі спеціалістів та колекціонерів, однак вона формує передумови для внесення певних коректив у сутність розуміння змісту взаємостосунків між Римською імперією та «варварським» світом. Це торкається і політичних, і військових, і культурних зв`язків між Римом і «варварами», а також, певною мірою, розкриває суть економічних процесів, які відбувалися в контактній зоні Імперії і Orbis Barbarorum, якою, власне, і був коридор межиріччя Південного Бугу і Дністра. |
