Олексій Мировський » Музично-культурне життя Львова у 1991–2021 рр
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Музично-культурне життя Львова у 1991–2021 рр

Дисертація
Написано: 2025 року
Розділ: Мистецтво
Твір додано: 24.08.2025
Твір змінено: 24.08.2025
Завантажити: pdf див. (3 МБ)
Опис: Мировський О. А. Музично-культурне життя Львова у 1991–2021 рр. Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю
032 “Історія та археологія” в галузі знань 03 “Гуманітарні науки”. Львівський
національний університет імені Івана Франка, Львів, 2025.
Дисертаційне дослідження присвячене вивченню музично-культурного
життя Львова у переломний період історії України, що охоплює три десятиліття
незалежності. Львів традиційно вважають одним із головних музичних центрів
Заходу України, який не лише зберіг багатий пласт класичних музичних
традицій, але й став важливим осередком популярної музики, що у XX ст.
здобула широке визнання серед різних соціальних верств населення.
Актуальність дослідження зумовлена необхідністю осмислення сучасного
етапу розвитку музичної культури Львова, її значення для формування
національної ідентичності та інтеграції у європейський культурний простір.
Вивчення музичної традиції Львова дозволяє не лише зрозуміти особливості її
розвитку, але й виявити тенденції музичної культури України в контексті
європейських і світових процесів.
Мета дослідження – здійснити аналіз розвитку музичної культури Львова
в контексті історії, освіти, професійного музичного мистецтва та популярної
музики, зокрема виявлення еволюції музично-освітніх закладів, творчості
композиторів, функціонування концертних установ та фестивалів, а також
комплексно охарактеризувати діяльність аматорських і професійних музичних
колективів як невід’ємну складову культурного життя міста.
Наукова новизна одержаних результатів полягала в комплексному аналізі
розвитку музичного життя Львова у 1991–2021 рр. Системно введено до
наукового обігу значний масив архівних та опублікованих матеріалів, а також
досліджено роль аматорських колективів у вищих навчальних закладах Львова,
3
показано їхній внесок у становлення українського та світового музичного
мистецтва.
Уточнено роль конкретних музичних навчальних закладів у формуванні
музичного середовища Львова та їхній взаємозв’язок з іншими культурними
інституціями, способи взаємодії різних музичних жанрів і стилів (класичне,
народне, естраднемистецтво) у межах вищих навчальних закладів Львова, що
відображає багатогранність музичної освіти та культури міста, а також
з’ясовано вплив творчості львівських композиторів на становлення музичного
мистецтва Львова.
У дисертації комплексно досліджено трансформації, які відбулися в
музичній сфері Львова 1991–2021 рр. під впливом політичних, економічних та
соціокультурних змін. На основі архівних та опублікованих матеріалів,
наукових праць та спогадів митців, інтерв’ю й періодики відтворено цілісне
уявлення про музично-культурне життя Львова у зазначений період.
Отримані результати дослідження дали можливість проаналізувати
розвиток музичної освіти Львова. Результати роботи можуть бути використані
при розробці та вдосконаленні програм для музичних шкіл, коледжів та вищих
навчальних закладів міста. Дослідження може стати основою для планування
культурних ініціатив та музичних фестивалів у Львові. Вивчені дані про
музичні заклади та аматорські колективи сприятимуть підтримці та
популяризації місцевих музичних ініціатив. Результати роботи стануть
важливими для подальших порівняльних досліджень музичних культур інших
українських міст, зокрема аналізу концертних і фестивальних заходів.
Дослідження ґрунтується на поєднанні історичного, культурологічного,
мистецтвознавчого та структурного підходів. У роботі використано методи
історичного аналізу, порівняльного дослідження, типологізації та
статистичного аналізу. Залучення цих даних дозволило провести аналіз
розвитку музичної культури Львова в контексті історії, освіти, професійного
музичного мистецтва та популярної музики, зокрема виявлення еволюції
музично-освітніх закладів, творчості композиторів, функціонування
4
концертних установ та фестивалів, а також комплексну характеристику
діяльності аматорських і професійних музичних колективів як невід’ємної
складової культурного життя Львова.
У першому розділі дисертації обґрунтовано вибір джерел для проведення
дослідження. На сьогодні практично немає історичних досліджень, які б
комплексно висвітлювали стан музично-культурного життя Львова упродовж
перших десятиліть незалежності України. Ретельне вивчення архівних
матеріалів, періодичних видань, статистичних даних, наукових публікацій,
інтерв’ю та інших джерел дозволило сформувати об’єктивну та достовірну
картину досліджуваного явища.
У другому розділі з’ясовано основні тенденції розвитку музичної освіти
Львова у період 1991–2021 рр., зокрема наголошено на аналізі діяльності
музично-освітніх закладів середньої спеціалізованої та фахової передвищої
освіти, подано етапи розвитку професійного музичного мистецтва у вищих
навчальних закладах Львова та наведено приклади аматорських музичних
колективів вищих навчальних закладів міста. Наголошено на важливості
поєднання отримання фахової освіти в синтезі знань з іншими дисциплінами.
У третьому розділі дисертації проаналізовано творчість львівських
композиторів, які мали вплив на формування музично-культурного простору
початку періоду незалежності, зокрема Миколи Колесси, Мирослава Скорика,
Олександра Козаренка, Віктора Камінського та інших. Цей розділ також описує
значущість концертних установ Львова, де можна почути музику різних стилів,
жанрів, епох у виконанні як аматорів, так і професійних музикантів світового
рівня, зокрема Львівської національної філармонії імені Мирослава Скорика,
оркестрів Львівського національного академічного театру опери та балету імені
Соломії Крушельницької й Львівського національного академічного
драматичного театру імені Марії Заньковецької, а також Будинку органної та
камерної музики. Окремий підрозділ присвячено аналізу використання музики
в театрах Львова, яка виконувала національно-просвітницьку місію для нового
покоління українців. Особливу увагу у розділі присвячено фестивалям та
5
конкурсам музичного мистецтва, адже саме там формувалась плеяда нових
музикантів, які демонстрували свій професіоналізм в Україні та за її межами.
У четвертому розділі дисертації висвітлено стан популярної музики
періоду 1991–2021 рр., зокрема подано інформацію про діяльність колективів і
гуртів, які сприяли ознайомленню з кращими зразками світового та
національного музичного мистецтва. Такі львівські колективи, як Академічна
хорова капела України “Трембіта”, Львівська державна академічна чоловіча
хорова капела “Дударик”, Чоловічий вокальний ансамбль “Орфей”, Тріо
“Крайня хата”, Вокально-інструментальний ансамбль “Ватра”, Гурт Олега
Кульчицького, Вокальна формація “Піккардійська терція” репрезентують
національну пісню й музику на щорічних львівських фестивалях, творять
культурно-мистецьке середовище, охоплюють “масового” слухача. В окремому
підрозділі дисертації комплексно проаналізовано стан естрадної музики від
1991 р. до 2021 р., зокрема охоплено творчу діяльність артистів цього періоду,
які працювали у різних музичних жанрах.
У висновках узагальнено результати проведеного дослідження.
З’ясовано, що одним із найважливіших етапів написання дисертаційної роботи
став збір та аналіз історіографії музичного життя Львова, а ключовими
джерелами під час написання дослідження були архівні та опубліковані
матеріали, наукові праці, офіційні сайти, а також записи концертів і виступів.
У роботі проведено комплексний аналіз діяльності музично-освітніх закладів
Львова середньої спеціалізованої, фахової передвищої та вищої освіти, які
становлять важливу складову у формуванні й модернізації музичного
середовища міста. Проаналізовано осередки формування аматорських і
професійних музичних колективів, діяльність яких сприяє не лише творчому
та фаховому розвитку здобувачів освіти, але й залученню широкої аудиторії.
З кожним роком Львів все більше підтверджує свою репутацію
культурного осередку, що зберігає та розвиває українські національні традиції,
а також активно впроваджує інновації у сферу музичного мистецтва. Музична
культура міста є надзвичайно різноманітною та багатогранною, що зумовлено
6
не лише історичними традиціями, а й постійною взаємодією різних музичних
напрямів. Відтак, різноманітність музичних заходів підтверджує, що Львів є
важливим осередком, який поєднує класичні та сучасні, національні та
міжнародні ознаки, тим самим збагачуючи українську культурну спадщину.
Ключові слова: балет, вистава, диригент, історія, композитор, мистецтво,
мистецька творчість, музика, музична освіта та педагогіка, репертуар, танець,
театр, українська музична культура, хореографія, хорове виконавство.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.