| Опис: |
Історичний архів. Наукові студії: Збірник наукових праць. – Миколаїв: Видавництво ЧДУ ім. Петра Могили, 2019. – Вип. 20.
Олександр Львович Боровиковський (1844–1905 рр.) – видатний український та російський юрист, адвокат, прокурор, суддя, цивіліст, криміналіст, сенатор, таємний радник, публіцист, поет. У 1866 р. закінчив юридичний факультет Харківського університету. Юридичну кар’єру розпочав зі служби у Харківському окружному суді, згодом став адвокатом. Працював помічником присяжного повіреного округу Санкт-Петербурзької судової палати, товаришем прокурора Симбірського, Самарського і Санкт-Петербурзького окружних судів, був почесним мировим суддею Верхньодніпровського судово-мирового округу Катеринославської губернії, членом Одеської судової палати, почесним мировим суддею м. Одеси, пізніше призначений помічником статс-секретаря Державної Ради, обер-прокурором Цивільного касаційного департаменту Урядового Сенату, сенатором і таємним радником. Викладав цивільне і кримінальне право в Новоросійському університеті, мав вчене звання професора.
У якості адвоката брав участь у політичних справах революціонерів-народників – «Процесі 50-ти» (1877 р.) і «Процесі 193-х» (1877–1878 рр.), також спеціалізувався на цивільних справах. Основні положення судової реформи 1864 р. висвітлив у ряді практичних і наукових праць, головними з яких є «Закони цивільні з поясненнями за рішеннями Цивільного касаційного департаменту Урядового Сенату», «Статут цивільного судочинства», «Звіт судді», у яких він відстоював гласність судового процесу і пояснював сенс його змагальності.
Як поет був відомий під псевдонімами А.Фет і М.Валентин, прославився нарисом «Жіноча доля по малоросійських піснях», віршами «З українських мотивів», «До судді», «Невідомому богу», «Перший коваль». Завдяки його літературній творчості склався зв’язок між мистецтвом і законом, літературою і юриспруденцією. |
