| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Про автора . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 3
Наталя Білецька-Муратова. «...Не сміючи сказати: “Він помер”» . . . . . . . . 4
Олексій Муратов. «Я давно збирався,
мене просили рідні та друзі розповісти...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 37
У СНІ
У сні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
Сновидіння . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 77
Сонячній реквієм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
Осінні сурми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 79
Дуби. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 80
«Десь там, за літом, за синіми веснами...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
Червень 1941 року . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 82
Броккен . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 83
«Як тихо пам’ятники сплять!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
Перший день свободи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 86
«Диктатор міг би і дожити...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 87
Сліди війни . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 88
«Публіка не плаче на страшномууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 89
«Мов раб, який не пам’ятає волі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 90
«Підкуплений за сім’я конопляне...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 91
«Не пиймо, ні, не пиймо...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 92
«Сняться небіжчики: мати казали — на дощ...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 93
Любецький шлях . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
«Не винувать у смуткові мене...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 96
Забуду . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
Ніч. Вогнище. Метелики . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 98
«Не дивуйся й не сердься, кохана...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 99
Перевертень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .100
Пісня спокути. Ірландські середньовічні мотиви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .101
«Воронища гаркаві у цвинтарній своїй уніформі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . .103
484 Ігор Муратов. На крилах Літани
Круків монолог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .104
«Летючі тіні кажанів...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .105
Мандрівничий етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .106
Липневий етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .107
Мелодійний етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .108
Передосінній етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .109
Мінорний етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .110
Дощовий етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .111
Віхоловий етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .112
Іронічний етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .113
Березовий етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114
Передсвітанковий етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .115
Нічний етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .116
Патріотичний етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .117
День і ніч . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118
Початок розлуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .119
«І знов було таке мовчання...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .120
Навіяне казкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .121
Пробудження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .122
«Мій жайворонку, як тобі літалося?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .123
«Це страшно, що приходить смерть...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .125
«Є місця, куди ми не вертаємось...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .126
«Я до дитинства мов прикутий...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .127
Бабаї . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .128
Приходченківна . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .129
Гондольєр . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .131
Розчарування . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132
«Гусі-лебеді... Заллято...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132
«Як ти глянеш мені в вічі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .132
«Чи жде весни гілля зимове?..». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .134
«Вночі мороз, а вранці знов відлига...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .135
«З імли, з туману зграя ґав...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .136
«Галич розкаркалась...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .137
«Перед ранньою весною...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .138
«Нарешті. А ми вже й не ждали...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .139
«Морозець березневий по кризі відстукав ковінькою...» . . . . . . . . . . . . . .140
«Ірпінь. Весна, близька до болю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .141
Тіні птиць . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .142
Новолісся . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .143
Надвечірні птахи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .144
Лірична спокута . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .145
«Напровесні стою на перехресті...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .147
Зміст 485
Океан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148
«Не думати б... А думається, лізе...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149
«Фіалкове клеверище...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150
Соєнята . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .151
«На заході барвисто, ясно, ягідно...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152
«Наче кроки чиїсь...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .153
«Ще де-не-де немов радіють...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .154
«Приходь на поминки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .155
«З нудьги, знічев’я, з неспокою...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .156
«А добре це у спадщині фольклорній...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .157
«Щось повинно, мабуть, і по колууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .158
«Мені дивно, що я не при ділі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .159
Балада пильності . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .160
«Маленькі кратери багать...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .161
Одужання. Спогад . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .162
«Хтось же та й придумав...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .163
«На піски, на берези, на білий...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .164
«Боюсь: а що, як день буденний дійме...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .166
«Десь за обрієм, а може, і тут...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .167
«Вередливих, пишних, жалюгідних...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168
«Невже і тебе розлюблю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169
«Сьогодні все фальшиве: сонні ґави...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .170
З книги таїн
І. «Є зміст, є сенс, і є звучання...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .171
ІІ. «Просто хочеться знати...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .172
«Невже й вони, натхненники мої...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .174
Серед білого дня у тролейбусі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .175
«У присмерку лиш контури існують...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .177
«Жовте листя на воді...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178
«Одцвіли яблуневі безтурботнії віти, і в’яне...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .179
«Повні відра полуниці...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .180
Спека . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .181
«Сліди розтрушеного сіна...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .182
«Крізь веселку пролетіла сіра птиця...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .183
«Під липою сутінь вологу...»
уу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .184
«Тополі і стовпи тікають у туман...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185
«Ліс іще пишається зелено і вогко...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .186
«На бузку останні три листочки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .187
«Розвінчують діброву. Пишні шати...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .188
Джин . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .189
«З гостинця, де, горлаючи...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .190
«Ще не видно сонця, та вже світиться...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .191
486 Ігор Муратов. На крилах Літани
«Пом’якшало. Полегшало. Яскравість...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .192
Прощання з яблунею . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .193
Трагедійний діалог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .195
«Скрипки грають в унісон...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .197
Старовинна вистава уу Римі для іноземних туристів . . . . . . . . . . . . . . . . . .198
«Я — зайчик сіренький на п’ятому поверсі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .199
Пси . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .200
Дятел . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .201
«...Часу рука, мов на пульті, на пульсі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .202
«Ще не пишно, ще не вербно...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .203
Ряст . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .204
«Вінок. Некролог — і забудуть...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .205
«Отак кінчаються тривоги...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .206
«На незнайомому майдані...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .207
Шаління . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .208
«Я — поранений звір, що у лісі шукає цілющу траву...»
уу . . . . . . . . . . . . . . . .209
«Я давно вже помер. Все довколишнє — тільки уява...» . . . . . . . . . . . . . . . .210
ЛЕГЕНДА
Легенда . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .212
Даю нащадкам інтерв’ю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .214
Героїчна елегія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .216
Філософська елегія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .218
Гітари нашого сторіччя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .219
Розгрішення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .221
Живому жити. Симфонічна сюїта
І. «Пригадалась ізнов мені пісня предавня...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .223
II. «У кожного є згадка особиста...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .223
III. «Я не волів би жить, коли б зі мною...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .224
IVVV. «Жовтіє кульбабка, така ще зухвало яскрава...» . . . . . . . . . . . . . . . .224
VVV. «І раптом згасає невгасне...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .225
VI. «Я умру, а ти залишишся...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .225
VII. «Йду стежиною лісовою...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .226
VIII. «Ніч прожену, розвію. Подолаю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .228
IX. «Від спогадів на серці завжди смутно...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .228
Х. «Ціную кожен крок, що по землі роблю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .228
XI. «Ще задухою дня майові вечори не розслаблені...» . . . . . . . . . . . . .229
Мандрівні дяки. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .230
Каравани . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .232
«Усе на Землі іграшкове...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .233
Зміст 487
Нічні перегуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .234
Севіль . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .236
Наслідуючи східних мудреців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .238
«Якого кольору кохання?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .240
«Мила, на тобі арфууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .241
І знов, як тоді... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .242
Я так боявся... . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .243
Весняний етюд . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .244
Безсмертя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .246
На перевалі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .247
Вересень. Сонячно. Пахне смородиною . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .248
Іволги . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .249
Три щастя . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .250
«Ти кажеш: “Було в мене щастя, й навіки минулося щастя...”...» . . . . . . . .251
Вечір. Тиша . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .252
Приморські етюди
І. «Я повірив не в жарт, що балкончик мій утлий — це палуба...» . . .253
II. «Проти сонця на березі моря...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .254
III. «Приморські горобці біля чайок на пірсі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . .254
IVVV. «Ще ж не наслухався я моря, не наслухався...» . . . . . . . . . . . . . . . . .255
«У зорях зміст?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .256
У Київському ботанічному . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .257
Чому? . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .258
«Я хотів би, щоб метелиця...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .259
«Видно, видно шлях Полтавський...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .260
На баштані . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .261
«Коли не гай — хоч падолиста рух...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .262
Щедрість . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .263
«Є у звершенні сум безпричинний...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .264
Марсіанка у синім шоломі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .265
«Музико довколишнього світууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .266
Тиша
І. «Лежу і тишу слухаю живу...»
уу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .267
II. «Горілиць лежатиму, чекатимууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .267
«Циганочка-осінь простягла долонькууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .268
Несміяна. Лірично-казкова поема
І. «Я Іванко дурний — випасаю волів крутобоких...» . . . . . . . . . . . . . .269
II. «А як вдарив мороз той, моцар...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .270
III. «Прощавай, лободяна могило...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .271
IVVV. «Привели мене, привели мене...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .271
VVV. «Три дні мені дано...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .272
VI. «— Коли ж не розсмішиш...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .273
488 Ігор Муратов. На крилах Літани
VII. «Все тьма і тьма. Чи ж довго до світанку?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . .274
VIII. «А чому?!.» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .275
ІХ. «Усе влаштовано до страти...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .275
Х. «Я вчорашній Іван, я сконати під довбнею мушууу...» . . . . . . . . . . . . .278
Думки на полустанку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .279
Пробачення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .280
«Хочеться туди, де нам на плечі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .281
Прагну сонця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .282
«Ось на безсніжному морозі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .283
«Тиша будить мене, а не сон навіває...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .284
«Я знав музику: очі сині...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .285
«А в лісопарку — солов’ї...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .286
У літа в гостині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .287
«Бджола із карими очима...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .288
Горобина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .289
Шукаючи Лесину Мавку . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .290
Мій добрий смуток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .292
«Дуб аж тягнеться довгими вітами долу, до білих ромашок...» . . . . . . . . .293
«Я прокинувся рано, я побачив, як зорі уплав...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .294
«З-під шиферу і руберойдууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .295
Вдарив дощ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .296
«Часе тихого-тихого надвечір’я...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .297
Без тебе, з тобою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .298
Срібне весілля . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .299
«Нас єднає давнє й неминуще...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .301
«Ветхий і старий, зіпрусь на палицю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .302
Вечір чорночубий . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .303
«Під неситий зойк хижачок-сойок...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .304
«Чом ти, дубе, слухняно зелений свій скинув шолом...» . . . . . . . . . . . . . . .305
«Вихор мчить — аж іскри креше...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .307
Третій концерт Рахманінова для фортеп’яно з оркестром . . . . . . . . . . . . .308
«Мені було б легше, я знаю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .310
Побачення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .311
Гідропарк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .312
П’ятий мікрорайон . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .313
«Тріумфи розквітууу, які ж ви нетривкі!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .314
«Комусь, не мені, не для мене...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .315
«Причулось мені кумкання знайоме...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .317
«Було все відомо зарані...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .318
Елегія розлуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .319
«Незчувся — утекли мінливі акварелі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .320
«Оцій горі — блакитне, тій — рожеве...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .321
Зміст 489
«Люблю дерева розгалужені...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .322
«Оце моє селище...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .323
«Дельфінії, красуні, добрий вечір...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .324
«Рано-вранці, місячну підкову...»
уу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .325
Сумніви . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .326
«— Куди з букетом о шостій ранку?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .328
«Журавлині сонети, фінальні сонети...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .329
«Підлещується легіт до осички...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .330
«Лопухи цвітуть... Не в’яжеться?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .331
«І знову привиділось море...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .332
«Жовтогаряче небо вечірніх ліхтарів...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .333
Міська фантазія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .334
Неможливе . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .335
«І поховали мертві гасла...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .336
«У лабіринті вигадок чарівних...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .337
«Падають зорі. І зором засмученим кожнууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .338
Прощання з березнем
І. «Удвох, удвох ми з березнем. І вереск...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .339
ІІ. «— Не бійся, йди! — це березень до мене...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .340
КРИЛО
Крило . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .342
Слово до живих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .344
Кумис . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .345
«Прощай, моя ночівле випадкова...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .347
«Хвилини радості і смуткууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .349
«Майнула тінь галчиного крила...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .350
Дим . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .351
«Беру многобарвну палітрууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .352
Багаття . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .353
Небо нашого вікуу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .354
«Дикі орди зірок без мети наді мною кочують...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .355
«З легенд лелеки немовлят приносять...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .356
«Ну хай не голосом пророка...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .357
«Заборони мені бачити...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .358
Передсмертний монолог Патріса Лумумби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .360
Монолог безсмертя Патріса Лумумби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .362
Пісня . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .363
Гуси летять . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .364
Нічний зоопарк . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .365
490 Ігор Муратов. На крилах Літани
Наталі Білецькій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .366
Голгофа . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .367
Слово перед спаленням . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .368
Треті півні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .369
Над зимовою річкою . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .371
Чорна буря
І. «Зубами землю рве вітрище...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .372
II. «Та не вій же, не вій, не карай, перевій, схаменися...». . . . . . . . . . . .373
Марії Михайлівні Пилинській . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .374
«Вимірюй, виважуй і зважуй...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .376
Лягає все на нас . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .377
Спокута . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .378
Монолог Відрізаної голови. З поеми «Прометеєве віче» . . . . . . . . . . . . . . .379
Сонце-капустина . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .381
Качиний монолог . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .382
Дума над тінями . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .383
«І Суд рече: немає ліку ранам...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .384
Застереження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .385
Чернігівські гармати . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .386
Реквієм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .388
«Як чезнуть битви рукопашні...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .389
«Закинь мене, машино часууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .390
«Кола Брюньйоне, сивий майстре...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .391
«Що значить “треба” — рабство чи свобода?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .392
«Тінь розлуки на спітканні...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .393
«У стотисячний раз відроджуся...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .394
«До ночі. До завтра. Довікууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .395
Перевтілення
І. «Чи зумію хоч на хвилинууу...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .397
II. «Ні, я не сам-один...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .397
III. «Як вільна бистрина гірської річки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .398
«Категоричність юності крилата...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .399
«Як я багато хочу — не обняти...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .400
«Летить повз мене день на синіх лижах...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .401
«Тільки б очі мені, котрі бачать, як свято, усюди...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . .402
Осінні вогнища . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .403
«Ще не вечір... На чистій блакиті...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .404
«Аве, Марія!..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .405
Тост . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .406
Диво дивне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .407
«Восени мені віршами пишеться краще...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .408
«Осоненим ранком увінчана...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .409
Зміст 491
Творча лабораторія . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .410
«І знову грань сподіваних повторень...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .411
О третій годині . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .412
Спинися, мить! . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .414
Експромт . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .415
«Поки ти мені снишся, поки ти мені маришся...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .416
«Усе боюсь не встигнути... Куди?..» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .417
«Не те невичерпне, що повне й глибоке...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .418
Сонячне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .419
Весільна мінорна. Варіація на народну тему . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .420
Хвильне . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .421
«Мовчімо: вперше чи востаннє...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .422
«Я не знаю, може, ти й негарна...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .423
«Ти чуєш, як токують тоскно...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .424
«Ні, це не розпач, і не жаль...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .425
«Білий дим чи сніг на видноколі?..». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .426
«Удруге розцвіли мої кульбабки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .427
«Гостро пахне підпалена глиця...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .428
Коханій . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .429
Чар . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .430
«Невже все вивчено — і геть усі крапки...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .432
«Це станеться, це збудеться, це буде...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .433
«В моїм саду з’явилось протиріччя...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .434
«Обвій мене, липню, залиш на худих моїх плечах...» . . . . . . . . . . . . . . . . . .435
«Я стомився, і вже не до мандрів мені...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .436
Обрії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .437
Просіка . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .
а 438
«Ялинкова розкошлана повсть...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .439
«Ой скільки ж тих синичок, снігурів...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .440
«Стомилась бабка ніч, і крекче, і волає...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .441
«Це ще не гори. Ще до них долина...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .442
Січневого ранкуу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .443
«Щось шумить, і гуде, й не вгаває...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .444
«Сам-один, сам-один, сам-один...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .445
Грозова сюїта . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .446
«Серпень. Підлітки вчаться літати...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .447
«Звалилося на рінь...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .448
«Одне — із жолудя...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .449
«Онуко моя синьоока...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .450
«Яке це щастя — плакати від щастя...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .451
«Ніколи я листів не зберігав...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .452
«За день до мемуарів ще горю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .453
492 Ігор Муратов. На крилах Літани
«Ще поки зустрічаються знайомі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .454
«Добро і Зло в тривозі важууу...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .455
«Із нічого в очах виникає...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .456
«Іще спогади мертво, мемуарно не вистигли...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .457
Прелюд № 7 . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .458
«Та коли ж ти, грушо моя дичка...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .459
«Сплять непробудно прозорі гаї...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .460
«Світив би, місяцю, і далі...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .461
Берегівки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .462
Музика літнього лісуу. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .463
«Не те, що без людей — без птиць не уявляю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .464
«Коли ще пишуться листи...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .465
«Проводжаю літа неповторні...». . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .466
«І учора, і завтра, й сьогодні...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .467
Кордони мовчання. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .468
Звитяга . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .470
«Волання... Воління... Вимоги...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .472
«Зціпивши зуби, терплю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .473
Серце Тичини. Уривки з поеми
І. Ювілейної ночі . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .474
XV. На другий рік серйозної хвороби . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .476
XVI. Реквієм (до мажор) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .477
«Якого ще треба відчаю...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .479
«Ви все одно згадаєте мене...» . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .480
До літописця . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .481
|
