Мар'ян Мудрий » Історичні дослідження в інтелектуальних та політичних контекстах Підавстрійської Галичини 
                
                                                            
                    
    | [додати інший файл чи обкладинку цього твору]
        [додати цей твір до вибраного] | 
    | Історичні дослідження в інтелектуальних та політичних контекстах Підавстрійської ГаличиниСтаття | 
    |  | 
    | 
                
            |  |  
            | Написано: | 2014 року |  
            |  |  
            | Розділ: | Історична |  
            |  |  
            | Твір додано: | 12.08.2016 |  
            |  |  
            | Твір змінено: | 12.08.2016 |  
            |  |  
            | Завантажити: | pdf
                                див.
                                (2.2 МБ) |  
            |  |  
                | Опис: | Вісник Львівського університету. Серія історична. 2014. Випуск 50. С. 19–41 
 Дев’ятнадцяте  століття  минуло  під знаком  усвідомлення ролі  історичного  наративу  як
 новітнього способу організації не тільки культурного, а й соціального та політичного просторів.
 У тогочасній підавстрійській Галичині практики історієписання були пов’язані насамперед  з
 польським та українським національними проектами, і лише тоді співвідносилися з пануючими
 пізнавальними запитами і стилями мислення – просвітницьким, романтичним чи позитивістським.
 Історики виступали як націєтворці, нерідко перетинаючи межу між писанням і творенням історії.
 У межах  кожної з національних історіографічних  практик існували  відмінності, пов’язані,  у
 польському випадку, з  різним трактуванням  причин занепаду  Речі Посполитої та способів її
 відновлення, а в українському – з різним розумінням національної ідентичності галицько-руського
 населення. В інституційному плані осередками історієписання в Галичині були університети (у
 Кракові та Львові) і – навіть більшою мірою – культурно-освітні та наукові товариства (польське
 Історичне товариство у Львові,  українське Наукове  товариство імені  Шевченка), що  свідчить
 про перетворення історії у чинник формування суспільних настроїв, а в дальшій перспективі –
 у засіб творення новочасного суспільства, побудованого як національна спільнота.
 Ключові слова: історіографія, Галичина ХІХ ст., інтелектуальна  історія, політичні  настрої,
 націєтворення.
 |  
                |  |  | 
    |  | 
    |  | 
    | Відгуки читачів: | 
    |  | 
    | Поки не додано жодних відгуків до цього твору. | 
    |  | 
    |  | 
    |  |