Майя Мозер » Мовне питання як чинник впливу на національну безпеку
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Мовне питання як чинник впливу на національну безпеку
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
28.01.2026 |
|
| Твір змінено: |
28.01.2026 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(173.6 КБ)
|
|
| Опис: |
Стратегічна панорама. – 2020. – №1-2.
Метою статті є аналіз мовної ситуації в Україні та розгляд можливостей застосування засобів, що сприятимуть укріпленню державності. Актуальною проблемою мовного питання сучасного суспільно-політичного становища України є вплив законодавства та інститутів державної влади на мовну ситуацію, що є одним із найсильніших інструментів зміцнення держави та підвищення національної стійкості.
Мова була, є та надалі залишається наріжним каменем національної єдності й національної безпеки. Рідна українська мова для українців – запорука виживання українського етносу, що є надзвичайно важливим для скріплення колективної свідомості (духовної єдності суспільства). Етнос – це сила нації. Без нації не буде держави. Для збереження етнічної самобутності нації та її державної позиції вагому роль відіграє мова. Адже громадянське суспільство країни має спільні інтереси та цінності, знання, ідеї, емоції тощо, обмін якими відбувається в процесі суспільної комунікації з допомогою знакових повідомлень. Такі знакові повідомлення мають бути кодифіковані державною мовою, оскільки, за вченням Вільгельма фон Гумбольдта, мова є виявленням духу народу. Мова відтворює рівень потужності духовної енергії народу для гартування національної сили. Всі державні механізми (керівний апарат, інституції, адміністративні та фінансові спроможності) мають бути спрямовані на забезпечення ефективного функціонування державної української мови в усіх сферах суспільного життя України. А щодо мов національних меншин, то держава може лише гарантувати їх вільний розвиток, використання та захист від ущемлення чи заборони, але не зобов’язана брати на себе максимальні забезпечувальні обов’язки.
Розглянуто також питання, як набувають актуальності лінгво-юридична проблематика стосовно дотримання засадничих людських прав і свобод та доведення відповідності мовної політики до національних інтересів суспільства. Досвід останніх десятиліть, а саме період російської агресії на нашій території, засвідчує, як різні політичні сили використовують Європейську хартію регіональних або міноритарних мов із маніпулятивними намірами. Національну ідентичність конструюють такі найважливіші параметри: мова, історичний досвід і віра. Визначено, що згідно з актуальними опитуваннями велика частина українського суспільства має виразно проєвропейські орієнтири. Аргументовано, що сучасне суспільство все ж таки перебуває в хиткому стані під дією поширюваної дезінформації агресора. Наведено перелік пропозицій, дотримання яких забезпечить поступ у досягненні національної безпеки. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
