|
| Написано: |
2023 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
18.02.2024 |
|
| Твір змінено: |
18.02.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(2.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Мороз Т. О. Польські паремії з антонімічними компонентами (семантичний та
структурно-граматичний аспекти). – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю
10.02.03 «Словʼянські мови» (035 – Філологія). – Інститут мовознавства
ім. О. О. Потебні НАН України, Київ, 2023.
Дисертаційна робота присвячена вивченню польських паремій з
антонімічними компонентами, оскільки питання антонімічних відношень між
компонентами у складі паремійних одиниць залишається недостатньо висвітленим
як у польському мовознавстві, так і в українській славістиці.
Наукова новизна дисертації вбачається в тому, що вперше в українському та
польському мовознавстві здійснено комплексний та різноаспектний аналіз
польських паремій з антонімічними компонентами, зокрема досліджено семантичні
опозиції у складі польських паремійних одиниць, охарактеризовано різновиди
семантично протилежних компонентів у структурі польських прислів’їв та приказок
згідно з типологічною класифікацією антонімів, а також описано лексичні та
структурно-граматичні характеристики антонімічних компонентів.
Практичне значення роботи пов’язане з можливістю використання мовного
матеріалу в лекційних і практичних курсах, присвячених проблемам фразеології,
лексикології, зокрема у викладанні таких навчальних дисциплін, як «Сучасна
польська мова. Лексикологія», «Фразеологія польської мови»; у роботі наукових
семінарів із проблем фразеології; під час підготовки спецкурсів та спецсемінарів.
Фактичним матеріалом для дослідження послужили понад 700 одиниць
польських паремій з антонімічними компонентами, які було зібрано шляхом
суцільної вибірки з польських лексикографічних джерел (4-томний словник «Nowa
księga przysłów i wyrażeń przysłowiowych polskich» за редакцією
Ю. Кшижановського, «Uniwersalny słownik języka polskiego» за редакцією
С. Дубіша, словник «Księga przysłów, przypowieści i wyrażeń przysłowiowych
3
polskich» за редакцією С. Адальберґа та збірка прислів’їв «Przysłowia są na wszystko»
за редакцією Д. Свєрчинської).
У першому розділі «Теоретичні засади вивчення паремійних одиниць у
мовознавстві» проаналізовано визначення термінів пареміологія, паремія, прислів’я,
приказка, антонімія та антоніми у словниках та наукових працях. З’ясовано, що у
мовознавстві достатньо суперечливим та невирішеним остаточно залишається
питання щодо місця пареміології у царині інших наукових дисциплін. Розглянуто
погляди науковців щодо мовного статусу паремій серед інших одиниць мовної
системи, зокрема фразеологічних. Виявлено чимало дефініцій поняття паремія,
однак, як показав аналіз, у лінгвістиці і досі немає єдиного усталеного визначення
цього поняття. Описано класифікації прислів’їв та приказок у мовознавчих працях.
У дисертаційній роботі, слідом за Л. І. Даниленко, паремії розглядаємо як короткі,
широко відомі вислови реченнєвої структури, які в афористичній усталеній формі з
покоління в покоління передають народну мудрість.
Як свідчать результати дослідження, антонімічні відношення проявляються
між компонентами значної кількості польських паремійних одиниць. Однак
вивчення антонімічних зв’язків у складі польських прислів’їв та приказок є
малодослідженим як в українському мовознавстві, так і в польському, тому на
сьогодні воно є актуальним.
У другому розділі «Семантичні опозиції у складі польських паремій»
виявлено опозиції у складі польських паремійних одиниць, досліджено їхню
семантику, а також об’єднано паремії за тематичними групами відповідно до
виявлених опозицій. Виокремлено два тематичних класи – «Людина» та «Соціальна
сфера». Аналіз фактичного матеріалу засвідчив, що численнішим виявився
тематичний клас «Людина», у складі якого виділено шість тематичних груп:
«Зовнішні та внутрішні характеристики людини», «Фізіологічні особливості
людини», «Психоемоційні стани людини», «Життєвий шлях людини», «Народні
спостереження та прикмети» та «Образ жінки». Тематична група «Зовнішні та
внутрішні характеристики людини» об’єднує найбільшу кількість польських
прислів’їв та приказок з антонімічними компонентами, що описують зовнішній
4
вигляд, розумові здібності та риси характеру людини. Зовнішні характеристики
людини описано в пареміях, у яких антонімічні компоненти вказують на
протиставлення потворності та привабливості. Протиставлення інтелектуальних
характеристик людини в паремійних одиницях представлено за допомогою опозиції
«розумний / дурний». Серед аналізованих паремій, що описують риси характеру
людини, виокремлено прислів’я із семантично протилежними компонентами, які
позначають протиставлення двох рис: «сміливий / боягузливий», «сміливий /
скромний», «спритний / лінивий», «спокійний / енергійний», «лагідний / різкий», та
прислів’я, у складі яких за допомогою семантично протилежних частин описується
лише одна риса людини, переважно негативна. У межах тематичної групи
«Фізіологічні особливості людини» виділено паремії з антонімічними частинами, що
описують фізичний стан людини (опозиції «хвороба / здоров’я», «хворий /
здоровий», «слабкий / здоровий»), вагу (опозиція «худий / товстий») та вік (опозиції
«молодий / старий», «молодість / старість») людини. До тематичної групи
«Психоемоційні стани» зараховано польські прислів’я та приказки, у яких
протиставляються негативні і позитивні емоції – «гнів / сором», «радість / смуток»,
«кохання / ненависть», або дві негативні емоції – «гнів / ненависть», а також
показано протиставлення негативних емоцій людини позитивному ставленню до
інших через опозиції «доброта / злість» та «ненависть / вдячність». У складі
тематичної групи «Життєвий шлях людини» виокремлено ПО, що описують
процеси людського існування, людську долю, життя людини у часовому просторі,
життєвий досвід і трудову діяльність людини. У межах тематичної групи «Народні
спостереження та прикмети» представлено польські прислів’я та приказки із
семантично протилежними компонентами, що вказують на народні, зокрема
метеорологічні, спостереження та прикмети, а також на народні спостереження
щодо особливостей проведення посівних робіт. До аналізованої тематичної групи
зараховано також прислів’я та приказки дидактичного спрямування, у яких
простежуються певні заклики, застереження, поради. Тематична група «Образ
жінки» містить паремії, у яких відображено як позитивні, так і негативні
5
характеристики жінки, зокрема наполегливість, жіночність, сварливість,
недоброзичливість та злобу, а також переваги молодих жінок над старими.
У структурі тематичного класу «Соціальна сфера» виділено три тематичні
групи: «Соціальні відносини та соціальний статус», «Стосунки між членами родини
та іншими людьми», «Духовність і духовний світ людини». До тематичної групи
«Соціальні відносини та соціальний статус» зараховано польські паремії на
позначення опозицій «свій / чужий», «багатий / бідний», «багатство / бідність» та
прислів’я, що описують соціальний статус людини. У тематичній групі «Стосунки
між членами родини та іншими людьми» виявлено паремії з антонімічними
компонентами, які вказують на ставлення чоловіка та дружини один до одного,
особливості сімейної ієрархії, стосунки батьків і дітей, на взаємини між близькими
та далекими родичами, а також на стосунки між іншими людьми. До складу
тематичної групи «Духовність і духовний світ людини» зараховано паремії на
позначення таких опозицій, як «Бог / людина», «Бог / диявол», «людина / диявол»,
«Бог / людина / диявол», «церква / людина / Бог».
В обох досліджуваних тематичних класах («Людина» і «Соціальна сфера»)
виокремлено прислів’я та приказки з антонімічними компонентами, що мають
подвійну тематичну належність. Серед паремій тематичного класу «Людина» з
подвійною тематичною належністю найчисленнішими виявилися прислів’я та
приказки з опозиціями «зовнішній вигляд людини / розумові здібності людини» та
«розумові здібності людини / фізичний стан людини». До тематичного класу
«Соціальна сфера» віднесено значно меншу кількість прислів’їв та приказок, у
складі яких компоненти належать до різних тематичних груп. У цих паремійних
одиницях зафіксовано лише три опозиції – «соціальний статус людини / фізичний
стан людини», «трудова діяльність людини / фізичний стан людини», «соціальний
статус людини / моральні якості людини».
У третьому розділі «Лексичні та структурно-граматичні характеристики
антонімічних компонентів польських паремійних одиниць» охарактеризовано
різновиди антонімічних компонентів у складі польських прислів’їв та приказок
згідно з типологічною класифікацією антонімів та здійснено аналіз лексичних і
6
структурно-граматичних характеристик семантично протилежних компонентів у
структурі польських паремій. Відповідно до типологічної класифікації антонімів у
складі польських прислів’їв та приказок виокремлено градуальні, комплементарні,
векторні та координатні антонімічні компоненти. Як показав аналіз, найбільш
численними є градуальні антонімічні компоненти, які переважно вживаються для
відображення інтелектуальних характеристик, рис характеру, зовнішнього вигляду,
фізичних властивостей, віку та зросту людини. З огляду на лексичне значення
антонімічних компонентів у складі польських паремійних одиниць виокремлено
групи, де семантично протилежні компоненти є назвами частин та органів
людського тіла, тварин, часових відтинків, продуктів харчування та одягу.
Найчисленнішими виявились паремії з антонімічними компонентами, що є назвами
частин та органів людського тіла, а також назвами тварин і птахів. Серед
семантично протилежних компонентів, які називають частини та органи людського
тіла, найбільшу частотність має соматичний компонент głowa, що насамперед
уособлює розумові здібності людини. Аналіз матеріалу засвідчив, що в польських
пареміях з антонімічними компонентами характеристика тваринного світу є
метафоризованою, вона екстраполюється на опис людських якостей. Виявлено
поодинокі паремії, у яких семантично протилежні компоненти позначають професії,
смакові та температурні характеристики, одиниці вимірювання міри та ваги,
природні та метеорологічні явища, знаряддя праці, житлові споруди, пори року,
місяці та надприродні істоти. У структурі польських прислів’їв та приказок також
зафіксовано й антонімічні пари, компоненти яких мають різне лексичне значення:
«назва частини тіла людини vs назва результату мислення», «назва частини тіла
людини vs назва почуття», «ознака “зріст людини” vs ознака “розумові здібності
людини”», «ознака “зріст людини” vs ознака “риса характеру людини”».
Аналіз структурних характеристик паремійних одиниць з антонімічними
компонентами засвідчив наявність у їхньому складі дво-, три-, чотири-, п’яти- і
навіть шестикомпонентних антонімічних частин. Найчисленнішими є прислів’я та
приказки, у структурі яких опозиційні частини містять два компоненти, зокрема
7
найбільшу кількість становлять паремії з протиставленням «іменник+іменник vs
іменник+іменник».
Граматичні характеристики семантично протилежних компонентів у
польських пареміях проявляються через розбіжності форм роду, числа та відмінка, а
також через належність до різних частин мови. Зокрема, виокремлено такі типи
міжчастиномовних антонімів, як «прикметник vs іменник», «числівник+іменник vs
займенник», «прислівник vs прикметник». Найчисленнішою є група паремій, де
антонімічні компоненти мають різну відмінкову форму.
Результати здійсненого аналізу фактичного матеріалу дають підстави
стверджувати, що паремії є одними з цінних та значних здобутків будь-якої мови,
важливою частиною культури, польської зокрема. Підтвердженням цього є
своєрідність семантичних опозицій у складі польських паремій, лексичні та
структурно-граматичні характеристики цих мовних одиниць.
Результати дисертаційної роботи були апробовані на 17 міжнародних та
всеукраїнських наукових конференціях (серед них – на 2-ох зарубіжних) і 2-ох
семінарах. За результатами проведеного дослідження опубліковано 10 наукових
статей, серед яких: 4 – у періодичних фахових виданнях України, 2 – у закордонних,
одна з яких надрукована у виданні, що індексується у наукометричній базі Scopus
(Q2), 2 – в інших наукових журналах; 2 – апробаційного характеру (тези доповідей).
Перспективами подальших досліджень є залучення паремій з
антонімічними компонентами інших слов’янських мов, зокрема української,
оскільки зіставний аналіз допоможе описати як відмінності, так і подібності
паремійних одиниць кожної з мов.
Ключові слова: фразеологія, пареміологія, паремія, польська мова, польська
мовна картина світу, семантика, опозиція, антоніми, семантично протилежні
компоненти, протиставлення, прислів’я, приказка, тематична група, фразеологічна
одиниця, пареміографія.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ……………………………………………......21
ВСТУП…………………………………………………………………………………...22
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ЗАСАДИ ВИВЧЕННЯ ПАРЕМІЙНИХ ОДИНИЦЬ У
МОВОЗНАВСТВІ………………………………………………………………………28
1.1. Паремії у лінгвістичній системі……………………………………………..28
1.1.1. Пареміологія як наука. Основні аспекти розмежування
пареміології та фразеології. Підходи до визначення належності / неналежності
паремійних одиниць до складу фразеології……………………………………..28
1.1.2. Поняття паремія у мовознавстві. Лінгвістична ідентифікація
паремійних одиниць………………………………………………………………35
1.1.3. Прислівʼя та приказки як основні різновиди паремій……………..40
1.1.4. Класифікації паремійних одиниць у мовознавчих працях………..44
1.2. Розуміння природи антонімії. Протилежність як семантична основа
антонімії. Види протилежностей……………………………………………………….48
1.3. Типологічні різновиди антонімів……………………………………………54
1.4. Вивчення антонімічних компонентів у складі паремійних і фразеологічних
одиниць…………………………………………………………………………….60
Висновки до розділу І…………………………………………………………………..61
РОЗДІЛ ІІ. СЕМАНТИЧНІ ОПОЗИЦІЇ У СКЛАДІ ПОЛЬСЬКИХ
ПАРЕМІЙ………………………………………………………………………………..64
2.1. Паремійні одиниці з антонімічними компонентами тематичного класу
«Людина»………………………………………………………………………….64
2.1.1. Тематична група «Зовнішні та внутрішні характеристики
людини»……………………………………………………………………..65
2.1.1.1. Паремійні одиниці, що описують зовнішній вигляд
людини…………………………………………………………………..65
2.1.1.2. Паремійні одиниці, що описують розумові здібності
людини…………………………………………………………………..66
17
2.1.1.3. Паремійні одиниці, що описують риси характеру
людини…………………………………………………………………..71
2.1.2. Тематична група «Фізіологічні особливості людини»……………76
2.1.2.1. Паремійні одиниці, що описують фізичний стан
людини…………………………………………………………………..77
2.1.2.2. Паремійні одиниці, що описують вагу людини……………..78
2.1.2.3. Паремійні одиниці, що описують вік людини……………….79
2.1.3. Тематична група «Психоемоційні стани людини»………………..86
2.1.4. Тематична група «Життєвий шлях людини»………………………89
2.1.4.1. Паремійні одиниці, що описують процеси людського
існування………………………………………………………………..89
2.1.4.2. Паремійні одиниці, що описують людську долю…………...91
2.1.4.3. Паремійні одиниці, що описують існування людини у
часовому просторі……………………………………………………...95
2.1.4.4. Паремійні одиниці, що описують життєвий досвід
людини......................................................................................................98
2.1.4.5. Паремійні одиниці, що описують трудову діяльність
людини…………………………………………………………………..99
2.1.5. Тематична група «Народні спостереження та прикмети»……….102
2.1.5.1. Паремійні одиниці, що описують метеорологічні
спостереження………………………………………………………...102
2.1.5.2. Паремійні одиниці, що описують особливості ведення
посівних робіт…………………………………………………………105
2.1.5.3. Паремійні одиниці дидактичного характеру……………….106
2.1.6. Тематична група «Образ жінки»…………………………………..110
2.1.7. Паремії з подвійною тематичною належністю…………………...112
2.2. Паремійні одиниці з антонімічними компонентами тематичного класу
«Соціальна сфера»……………………………………………………………….117
2.2.1. Тематична група «Соціальні відносини та соціальний
статус»……………………………………………………………………..118
18
2.2.1.1. Паремійні одиниці на позначення опозиції «свій /
чужий»…………………………………………………………………118
2.2.1.2. Паремійні одиниці на позначення опозицій «багатий /
бідний», «багатство / бідність»………………………………………126
2.2.1.3. Паремійні одиниці, що описують соціальний статус
людини…………………………………………………………………130
2.2.2. Тематична група «Стосунки між членами родини та іншими
людьми»……………………………………………………………………132
2.2.2.1. Паремійні одиниці, що описують стосунки між чоловіком та
дружиною……………………………………………………………...132
2.2.2.2. Паремійні одиниці, що описують стосунки між батьками та
дітьми…………………………………………………………………..136
2.2.2.3. Паремійні одиниці, що описують стосунки між іншими
родичами………………………………………………………………141
2.2.2.4. Паремійні одиниці, що описують стосунки між іншими
людьми………………………………………………………………...143
2.2.3. Тематична група «Духовність і духовний світ
людини»……………………………………………………………………144
2.2.3.1. Паремійні одиниці на позначення опозиції «Бог /
людина»………………………………………………………………..144
2.2.3.2. Паремійні одиниці на позначення опозиції «Бог /
диявол»………………………………………………………………...146
2.2.3.3. Паремійні одиниці на позначення опозиції «людина /
диявол»………………………………………………………………...148
2.2.3.4. Паремійні одиниці на позначення опозиції «Бог / людина /
диявол»………………………………………………………………...148
2.2.3.5. Паремійні одиниці на позначення опозиції «церква / людина /
Бог»…………………………………………………………………….150
2.2.4. Паремійні одиниці з подвійною тематичною належністю………150
Висновки до розділу ІІ………………………………………………………………..151
19
РОЗДІЛ ІІІ. ЛЕКСИЧНІ ТА СТРУКТУРНО-ГРАМАТИЧНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ АНТОНІМІЧНИХ КОМПОНЕНТІВ ПОЛЬСЬКИХ
ПАРЕМІЙНИХ ОДИНИЦЬ………………………………………………………….158
3.1. Різновиди антонімічних компонентів у складі польських паремійних
одиниць згідно з типологічною класифікацією антонімів……………………158
3.2. Лексичні характеристики антонімічних компонентів у польських
паремійних одиницях……………………………………………………………164
3.2.1. Антонімічні компоненти – назви частин та органів людського
тіла………………………………………………………………………………...164
3.2.2. Антонімічні компоненти – назви тварин…………………………167
3.2.3. Антонімічні компоненти – назви часових відтинків…………….171
3.2.4. Антонімічні компоненти – назви продуктів харчування………...173
3.2.5. Антонімічні компоненти – назви одягу…………………………..175
3.2.6. Інші назви у складі паремійних одиниць…………………………176
3.2.6.1. Антонімічні компоненти – назви професій……………….176
3.2.6.2. Антонімічні компоненти – назви смакових відчуттів……177
3.2.6.3. Антонімічні компоненти – назви житлових споруд……...178
3.2.6.4. Антонімічні компоненти – назви одиниць вимірювання міри
та ваги………………………………………………………………...178
3.2.6.5. Антонімічні компоненти – назви пір року, місяців,
метеорологічних і природних явищ………………………………..179
3.2.6.6. Антонімічні компоненти – назви знарядь праці…………..180
3.2.6.7. Антонімічні компоненти – назви температурних
характеристик………………………………………………………..180
3.2.6.8. Антонімічні компоненти – назви надприродних
істот…...................................................................................................181
3.2.7. Антонімічні компоненти, що мають різне лексичне
значення……………………………………………………………………181
3.3. Структурно-граматичні характеристики антонімічних компонентів у
польських паремійних одиницях…………………………………………….....183
20
3.3.1. Структурні характеристики антонімічних компонентів у польських
паремійних одиницях……………………………………………………..183
3.3.1.1. Двокомпонентні антонімічні частини……………………..183
3.3.1.2. Антонімічні частини з трьома і більше
компонентами………………………………………………………..186
3.3.2. Граматичні характеристики антонімічних компонентів у польських
паремійних одиницях……………………………………………………..191
3.3.2.1. Категорія відмінка…………………………………………..191
3.3.2.2. Категорія числа……………………………………………...193
3.3.2.3. Категорія роду………………………………………………195
3.3.2.4. Належність антонімічних компонентів до різних частин
мови…………………………………………………………………..195
Висновки до розділу ІІІ……………………………………………………………….196
ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………199
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЇХ УМОВНИХ
СКОРОЧЕНЬ………………………………………………………………………….207
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ……………………………………...209
ДОДАТКИ А-В………………………………………………………………………...234
|
|
|
