| Опис: |
Про незабутнє. - 1903, т. 21, ч. II: 149 - 163; т. 22, ч. II: 1 - 9. II.
### Анотація
Текст «Про незабутнє» є відповіддю автора на прохання Миколи Вороного написати статтю для запланованого ним літературного альманаху. Розпочинаючи з історичної байки, що контрастує з сучасним ставленням до поважних людей, автор переходить до обговорення задуму Вороного видати збірку, яка б презентувала нову, оригінальну та артистичну українську літературу, вільну від старих літературних форм і шаблонів. Автор висловлює підтримку цій ідеї, а також погоджується написати спогади про видатних українських діячів, яких він знав особисто, зокрема про Тараса Шевченка, Миколу Костомарова, Пантелеймона Куліша та Михайла Драгоманова, незважаючи на побоювання цензури щодо останнього.
***
### Основні ідеї твору
* Текст є відгуком на лист Миколи Вороного, який запросив автора до участі у новому літературному альманасі.
* Альманах має на меті представити українську поезію та прозу, що буде «свобідна, свіжа і найголовніше оригінальна».
* За задумом Вороного, видання має задовольнити вимоги сучасного інтелігента, надавши йому «спокою» та «тихої радости».
* Автор згадує про те, що молоді поети часто «переспівують старі теми», що не відповідає новим естетичним вимогам.
* Він погоджується розповісти спогади про видатних діячів української культури, що «лишили по собі й слід нестертий».
* Автор зазначає, що вже раніше писав спогади про Костомарова і Куліша, але має багато нерозказаних історій, особливо про Михайла Драгоманова, хоча і згадує про можливі «митарства» з цензурою.
* Закінчується текст спогадом про похмурий осінній вечір, коли вони з Костомаровим проводжали Драгоманова у вигнання, порівнюючи цю подію з козацькими думами. |
