Євген Молдаванов » У пошуках неіснуючої Січі: деконструкція історіографічного міфу
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
У пошуках неіснуючої Січі: деконструкція історіографічного міфу
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2025 року |
|
| Джерело: |
pahs.journal.kspu.edu |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
12.09.2025 |
|
| Твір змінено: |
12.09.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(415.7 КБ)
|
|
| Опис: |
Мета статті – на основі комплексного аналізу історичних джерел, картографічних матеріалів та супутникових знімків із залученням сучасних ГІС-технологій, верифікувати існуючі наукові гіпотези щодо місця розташування так званої Базавлуцької Січі та спростувати історіографічний конструкт її існування як стаціонарного укріпленого військово-адміністративного центру.
Методи дослідження залучено як загальнонаукові (аналізу та синтезу), так і спеціальні історичні: картографічний, джерелознавчий і метод геоінформаційних систем. Результати дослідження. Спростовано усталене в історіографії уявлення про існування Базавлуцької Січі як сталого, стаціонарного укріплення запорозького козацтва у Великому Лузі впродовж 1593–1638 рр. На основі аналізу широкого кола писемних джерел, історіографії XVIII–XXI століть, картографічних матеріалів та супутникових знімків із використанням ГІС-технологій встановлено, що: Базавлуцька Січ є історіографічним конструктом, сформованим у другій половині XIX ст. під впливом романтичної інтерпретації минулого та спроби заповнити прогалини у джерелах без належної верифікації. Висновки. У результаті проведеного дослідження, здійснено верифікацію припущень щодо місця розташування так званої Базавлуцької Січі. Аналіз виявив відсутність сталої традиції локалізації цього укріплення в історичних джерелах. Основні наративи, які впродовж XIX століття формували уявлення про Базавлуцьку Січ, базуються фактично лише на свідченні Е.Ляссоти 1593 р. Воно жодного разу не повторюється у наступних документах і не підтверджується археологічно.
Застосування ГІС-методу дозволило порівняти уявний картографічний образ Січі з реальними ландшафтами Великого Лугу, відкритими після осушення Каховського водосховища внаслідок підриву ГЕС у 2023 році.
Дослідження виявило, що упродовж 1593–1638 років козаки дійсно використовували терени Великого Лугу як місця тимчасового базування. Проте не існує жодних джерельних підстав стверджувати про наявність постійного, стаціонарного укріплення, яке відповідало б ознакам Січі як козацького політико-адміністративного і військового центру.
Ключові слова: Базавлуцька Січ, Великий Луг, ГІС-аналіз, історія запорозького козацтва, козацькі укріплення. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
1. Вступ
2. Аналіз історіографічної традиції
3. Огляд західної історіографічної традиції
4. Єдине свідчення і множинні інтерпретації
5. Контраргументи до основних версій локалізації
6. Висновки
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
