|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
25.05.2025 |
|
| Твір змінено: |
25.05.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(4 МБ)
|
|
| Опис: |
У книзі запропоновано новий підхід до висвітлення генези літературно-писемних
мов у східних слов’ян на прикладі української. Автори відкидають теорію, згідно
з якою про літературну мову можна говорити лише від часу кодифікації мовних
норм, а підтримують тезу про початки існування мовної норми навіть не писаної,
але повторюваної час від часу в писарській практиці. Норми української та білорусь-
кої мови пройшли довгий шлях, але їхні початки безсумнівно сягають періоду Руси.
При цьому автори постулюють не лише ідею існування окремих білоруської та
української мов від XI ст., а й окремих редакцій – української та білоруської – цер-
ковнослов’янської мови в XI–XIV ст., тим самим відкидаючи політично сформовану
ідеологічну тезу російських мовознавців про існування в цей період єдиної церков-
нослов’янської редакції для східнослов’янських мов.
Наведені в дослідженні висновки ґрунтуються на повторному аналізі оригіналь-
них джерел, які, на думку авторів, є єдиними достовірними матеріалами для тлума-
чення витоків мовної норми. Аналіз охоплює оригінальні документи, дата і місце
створення яких не викликає суперечок серед науковців. Це передовсім пам’ятки
церковнослов’янської мови української редакції, а також оригінальні світські тек-
сти з південних теренів Руси з очевидними ознаками місцевого мовленнєвого узусу.
У цьому контексті варто підкреслити, що тогочасні писемні пам’ятки також виявля-
ють виразні риси новгородсько-псковського діалекту, які, однак, залишаються поза
сферою інтересів авторів статті через те, що цей діалект не виокремився в окрему
східнословʼянську мову: на зміну новгородській традиції прийшла московська.
Дослідницький підхід авторів базований на утверджуваній упродовж остан-
нього часу в європейській лінгвістиці концепції, що історія мови невіддільна від
історії комунікації, тобто як узаємин всередині соціуму, так і контактів між соціу-
мами, що з часом призводить до появи на певному терені соціолінгвальної тріади:
мовлення – узус – норма.
Ключові слова: літературна мова, мовна норма, писемна пам’ятка, східнослов’ян-
ські мови, українська мова, редакції церковнослов’янської мови |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
1. ВСТУПНІ ЗАУВАГИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 13
1.1. Завдання дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 17
1.2. Засади дослідження . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 18
1.3. Джерела . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 24
2. У ПОШУКАХ ПРИЧИН: ОКРЕСЛЕННЯ ПРОБЛЕМИ
З КУЛЬТУРОЛОГІЧНОЇ ПЕРСПЕКТИВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
2.1. Діагностика проблеми та поточний стан . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 27
2.2. Наука на службі політики: філологія як інструмент російського
культурного імперіалізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 33
2.3. Аналіз лінгвокультурної ситуації в Русі від часу появи найдавніших
писемних пам’яток . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 46
2.4. Спроба виходу з глухого кута: методологічні пропозиції . . . . . . . . . . . . . 50
3. У ПОШУКАХ „КЛЮЧА РОЗУМІННЯ”: МОВА – НОРМА –
МОВНА НОРМА. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
3.1. Мовна норма в діахронії та синхронії . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 57
3.2. Тексти церковнослов’янською мовою як джерело для дослідження
початків української літературної мови: російський і український
контексти . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 65
4. У ПОШУКАХ НОРМИ: РИСИ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ
В НАЙДАВНІШИХ ПАМ’ЯТКАХ ЦЕРКОВНОСЛОВ’ЯНСЬКОЇ
МОВИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКОЇ РЕДАКЦІЇ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 76
4.1. ФОНЕТИЧНИЙ РІВЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
4.1.1. ЗВУКОВІ РИСИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПАМʼЯТОК
XI–XIV СТ., ЯКІ СТАЛИ НОРМОЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ . . . . . . 78
4.1.1.1. Підсистема вокалізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
4.1.1.1.1. Повноголосся . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 78
4.1.1.1.2. Друге повноголосся . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 81
4.1.1.1.3. Початкові ро-, ло- із давніх *ort-, *olt- . . . . . . . . . . . 83
8 Зміст
4.1.1.1.4. Український ікавізм . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 84
4.1.1.1.5. Злиття давніх *i – *y в один звук і витворення
українського [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 95
4.1.1.1.6. Відображення на письмі артикуляції
задньоязикових. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 97
4.1.1.1.7. Написання -ьѥ-, -ьꙗ-, -ью- на місці
південнослов’янських -ьѥ-, -ьꙗ-, -ью- . . . . . . . . . . . 99
4.1.1.1.8. Вимова о з наближенням до у . . . . . . . . . . . . . . . . . .101
4.1.1.1.9. Зближення артикуляції ненаголошених [е], [и] . . .103
4.1.1.1.10. Перехід е > о . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .105
4.1.1.1.11. Поплутування при написанні у та в, що засвідчує
появу губно-губного [ў]. Чергування у//в . . . . . . . .109
4.1.1.1.12. Доля початкового [i-] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .112
4.1.1.2. Підсистема консонантизму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .114
4.1.1.2.1. Відображення глоткового г (h) . . . . . . . . . . . . . . . . .114
4.1.1.2.2. Відображення твердости/м’якости
передньоязикових перед історичними дієзними . .116
4.1.1.2.3. Зміни в праслов’янських групах приголосних під
впливом [j] . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .118
4.1.1.2.4. Відображення м’якости цˊ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 123
4.1.1.2.5. Асимілятивно-дисимілятивні процеси . . . . . . . . . 125
4.1.1.2.6. Протетичні приголосні . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .130
4.1.1.2.7. Поява епентетичних (вставних) приголосних . . . .130
4.1.1.2.8. Спрощення в групах приголосних . . . . . . . . . . . . . .131
4.1.2. ЗВУКОВІ РИСИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПАМ’ЯТОК
ХІ–XIV СТ., ЯКІ ЗБЕРЕГЛИСЯ В ОКРЕМИХ ДІАЛЕКТАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133
4.1.2.1. Підсистема вокалізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133
4.1.2.1.1. Реалізація давнього *ě (ятя) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .133
4.1.2.1.2. Написання ε на місці ˊа після м’яких
приголосних . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .136
4.1.2.2. Підсистема консонантизму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .137
4.1.2.2.1. Відображення твердости етимологічно м’якого rˊ . .137
4.1.2.2.2. Зміна л > н . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .138
4.1.2.2.3. Переставляння звуків с та в . . . . . . . . . . . . . . . . . . .139
4.1.3. ЗВУКОВІ РИСИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПАМ’ЯТОК
ХІ–XIV СТ., ЯКІ НЕ МАЛИ ПОДАЛЬШОГО РОЗВИТКУ
В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .139
4.1.3.1. Підсистема вокалізму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .140
4.1.3.1.1. Реалізація ь, ъ перед j [і], [и] . . . . . . . . . . . . . . . . . . .140
4.1.3.1.2. Реалізація *е . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .142
4.1.3.1.3. Рефлекси зредукованого в поєднанні з плавним
у слові скьрбь/скєрбь < (*skъrb-) . . . . . . . . . . . . . . . .143
4.1.3.1.4. Написання, пов’язані з існуванням та занепадом
зредукованих . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .144
4.1.3.1.5. Написання початкового оу відповідно
до давнього ю . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .146
Зміст 9
4.1.3.2. Підсистема консонантизму . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .147
4.1.3.2.1. Відображення на письмі звуків [г], [з], [ж], які
стояли на межі префікса й кореня . . . . . . . . . . . . . .147
4.1.3.2.2. Зміна ч > ц (явище цекання) . . . . . . . . . . . . . . . . . . .148
4.1.3.2.3. Поплутування з – ж . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .149
4.2. МОРФОЛОГІЧНИЙ РІВЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150
4.2.1. МОРФОЛОГІЧНІ РИСИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПАМ’ЯТОК
ХІ–XIV СТ., ЯКІ СТАЛИ НОРМОЮ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ . . . . . .150
4.2.1.1. ІМЕННІ ЧАСТИНИ МОВИ. . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150
4.2.1.1.1. Іменникові закінчення давального відмінка
-ові, -еві . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .150
4.2.1.1.2. Відображення форм кличного відмінка
іменників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .152
4.2.1.1.3. Флексія -ě (ѣ > і) у формах родового відмінка
однини та називного – знахідного відмінків
множини іменників jā-основ . . . . . . . . . . . . . . . . . .155
4.2.1.1.4. Флексія -ѣ у формах місцевого однини та
називного – знахідного відмінків множини
іменників чоловічого роду jŏ-основ . . . . . . . . . . . .157
4.2.1.1.5. Аналогійне вирівнювання іменникових
закінчень . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .158
4.2.1.1.6. Прикметникові (займенникові) форми родового
відмінку однини жіночого роду із закінченнями
-ѣ, -и, -е; -еѣ, -еи, -ее відповідно до -еꙗ, -ыꙗ
в південнослов’янських протографах . . . . . . . . . . .160
4.2.1.1.7. Прикметникові (прислівникові) форми
компаративів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .161
4.2.1.1.8. Префікс пре- для вираження надмірної
ознаки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .162
4.2.1.1.9. Форми особових та зворотного займенників
у давальному та місцевому відмінках однини . . . .162
4.2.1.1.10. Окремі займенникові утворення . . . . . . . . . . . . . . .164
4.2.1.1.11. Прикметникові (займенникові,
дієприкметникові) стягнені відмінкові форми . . . .164
4.2.1.1.12. Окремі числівникові форми . . . . . . . . . . . . . . . . . . .166
4.2.1.2. Дієслівні утворення . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .168
4.2.1.2.1. Дієслова з суфіксами -ова-, -ува- . . . . . . . . . . . . . . .168
4.2.1.2.2. Усічені дієслівні форми 2 особи однини
теперішнього часу . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169
4.2.1.2.3. Фіналь -ть у дієсловах 3 особи однини та
множини, відповідно до -тъ у давньоболгарських
протографах . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .169
4.2.1.2.4. Дієслівні форми 3 особи однини та множини . . . .171
4.2.1.2.5. Плутання форм наказового способу 2 особи
однини від дієслів дати (даждь) і даяти (даи)
та поступове злиття їх в одну – даи . . . . . . . . . . . . .173
10 Зміст
4.2.1.2.6. Наказовий спосіб дієслів у формі 1 особи
множини із закінченням -мо . . . . . . . . . . . . . . . . . . .174
4.2.1.2.7. Поява нових форм минулого часу . . . . . . . . . . . . . .175
4.2.1.2.8. Поява дієприслівників . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .176
4.2.1.3. Невідмінювані частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .177
4.2.1.3.1. Прислівникові утворення, підтримувані
живомовним узусом . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .177
4.2.1.3.2. Вигуки . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .178
4.2.2. МОРФОЛОГІЧНІ РИСИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ ПАМ’ЯТОК
ХІ–XIV СТ., ЯКІ ЗБЕРЕГЛИСЯ В ОКРЕМИХ ДІАЛЕКТАХ
УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .179
4.2.2.1. ІМЕННІ ЧАСТИНИ МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .179
4.2.2.1.1. Закінчення -ов (<*-ojọ) іменників та займенників
у формі орудного відмінка однини . . . . . . . . . . . . .179
4.2.2.1.2. Закінчення -ии іменників -ĭ-основ у родовому
відмінку множини . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .180
4.2.2.1.3. Поява окремих займенникових форм . . . . . . . . . . .181
4.2.2.1.4. Написання займенникової форми ню < она
в знахідному відмінку однини після
прийменника . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .181
4.2.2.2. Дієслівні форми . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .182
4.2.2.2.1. Уживання інфінітивного суфікса -чи . . . . . . . . . . . .182
4.2.2.2.2. Уживання ся в препозиції до дієслова та
в постпозиції, але відірвано від дієслова . . . . . . . .182
4.2.2.2.3. Усічені закінчення дієслівних форм
(без редукованого), що може свідчити про
тверду вимову кінцевого приголосного . . . . . . . . .184
4.2.3. МОРФОЛОГІЧНІ РИСИ РУСЬКО-УКРАЇНСЬКИХ
ПАМ’ЯТОК ХІ–XIV СТ., ЯКІ НЕ МАЛИ ПОДАЛЬШОГО
РОЗВИТКУ В УКРАЇНСЬКІЙ МОВІ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .184
4.2.3.1. Іменні частини мови . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185
4.2.3.1.1. Окремі числівникові форми . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185
4.2.3.1.2. Займенникові форми котор- з кореневим -е-
котер- . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .185
4.2.3.1.3. Редуковані флексії в дієслівних утвореннях
2 особи однини наказового способу . . . . . . . . . . . .186
4.3. ЛЕКСИЧНИЙ РІВЕНЬ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .186
4.3.1. Дะฯฺฯีส ัหฯฺฯะฯืุย ีฯิาิา ส ยย ฺฯฟฺา . . . . . . . . . . . . . . . . . . .186
4.3.1.1. Епіграфи . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .188
4.3.1.2. Покрайні записи (маргіналії) . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .189
4.3.1.2.1. Механізм творення російських лексикографічних
мітів на основі українських писемних джерел . . 190
4.3.1.3. Українська лексика в пам’ятках церковнослов’янської
мови української редакції . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .197
4.3.1.3.1. Лексеми з оригінальних українських пам’яток,
які не ввійшли до історичних лексиконів . . . . . . .198
Зміст 11
4.3.1.3.2. Внесок русько-українських книжників
у розширення сфери вжитку
церковнослов’янізмів . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 199
4.3.2. Українські назви місяців . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 207
4.3.3. Відображення в пам’ятках живомовних форм запозичених імен . 209
5. ВИСНОВКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .213
ПИСЕМНІ ПАМ’ЯТКИ, ВИКОРИСТАНІ В ДОСЛІДЖЕННІ . . . . . . . . . 226
СЛОВНИКИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 230
ЛІТЕРАТУРА . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . .231
ДОДАТОК 1. МОВНІ РИСИ, ЗАСВІДЧЕНІ В ПИСЕМНИХ
ПАМ’ЯТКАХ, ЯКІ СТАЛИ НОРМОЮ УКРАЇНСЬКОЇ
ЛІТЕРАТУРНОЇ МОВИ . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 239
Анотація . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . . 248
|
|
|
