| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2018. – Вип. 2.
У липні 2018 року відбулась досить знаменна подія у середньовічній нумізматиці – на території України був виявлений, як мінімум, сотий срібляник IV типу Володимира Святославича (978–1015).
У Корпусі найдавніших руських монет Х–ХІ століть, складеного за результатами першого століття вивчення срібляників, було враховано лише 25 екземплярів IV типу монет Володимира Святославича, карбованих 17 та 18 штемпельними парами. На середину вересня 2018 року стало відомо про 121 монету, віднесених до автентичних, та біля півтора десятки варіанти підробок монет цього типу, які серед всього масиву срібляників Володимира зустрічаються найменш часто.
З цієї кількості 100 монет знайдені на території України, 11 срібляників на території Російської Федерації, а також 3 монети у республіці Білорусь, місця виявлення інших 7 екземплярів поки що не встановлені, але з великим ступенем імовірності значна частина з них може походити зі знахідок України.
Завдяки майже п’ятикратному збільшенню кількості вивченого матеріалу стало можливим уточнення метрології, значно розширити топографію знахідок монет, провести апробацію деяких екземплярів. Проби всіх досліджених екземплярів (в тому числі і віднесених раніше до виготовлених із недорогоцінних матеріалів), всупереч усталеній думці, показали присутність від 185 до 960‰ срібла.
М.П.Сотнікова вважала, що всі штемпелі срібляників Володимира IV типу вирізьблені одним різьбярем (крім пари К 174, що мають риси «грубої та невмілої роботи»), однак зараз це твердження не виглядає настільки категоричним. На момент публікації цієї роботи враховано 56 цілих, або майже не пошкоджених срібляників, дані щодо маси інших 11 екземплярів відсутні. Середня вагова норма решти 44 монет складає 2,604±0,011 грами.
Щодо часу виявлення описаної групи монет можна повідомити, що у ХІХ столітті срібляників IV типу Володимира Святославича було знайдено 23 одиниці (серед них 21 монета походить із Ніжинського скарбу), у ХХ столітті 7 екземплярів, та на початку ХХІ століття 91 монета. Більш детально дані щодо хронології знахідок зведені у таблиці в кінці статті.
Факт того, що на Правому березі Дніпра знайдено лише 6 срібляників, топографічна прив’язка яких більш менш відома (тобто всього 7.7%), що може вказувати на значну розбіжність на початку ХІ століття в економіці регіонів Київського князівства, що знаходились у найближчому сусідстві.
Починаючи з середини 2000-х років спостерігався сталий ріст кількості виявлених монет, досягши свого максимуму у 2013 році (15 монет), після чого ситуація стабілізувалась та останнім часом щорічно виявляється близько 10 срібляників IV типу. Виходячи з цього, можна припустити, що до повного виснаження знахідок пройде ще багато часу, та, відповідно, поки що слід займатись лише фіксацією та систематизацією срібляників, лишаючи питання можливого перегляду їх класифікації наступним поколінням нумізматів.
З моменту видання Корпусу змінилась також топографія зберігання IV типу срібляників Володимира. Якщо до 1995 року у музеях зберігалась 21 монета (з 25 відомих, тобто 84%; інші 4 монети, або 16% були не відшукані, у тому числі екземпляр К 175-4, від якого зберіглась лише гальванокопія), то до середини вересня 2018 року у державних зібраннях нараховується всього лише 24 монети (з 121 відомої, тобто 19,83% або близько 1/5 від загальної кількості, 4 срібляника до цього часу не відшукані (~3,3%)), у приватних зібраннях відомо не менше 93 монет (76,86%, тобто більше ніж ¾ всього масиву срібляників IV типу).
Відповідно, і центр вивчення давньоруських монет поступово перемістився із стін музеїв до приватних колекціонерів.
З розглянутих 121 давньоруської монети лише 13 екземплярів мають залишки слідів позаекономічного використання. Ще на 2 монетах вони є досить імовірними.
Автором складено таблицю з наведеною розширеною топографією місць знахідок срібляників IV типу, а також уточнено метрологічні дані більшості відомих монет, що суттєво розширює наші уявлення про грошові емісії Володимира Святославича. |
