За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K L M N O P R S U W Z

Віктор Міщук » Національні чинники в євроінтеграційних процесах країн Вишеградської групи

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Національні чинники в євроінтеграційних процесах країн Вишеградської групи

Дисертація


Розділ:	Наукова

Твір додано:	18.09.2024

Твір змінено:	18.09.2024

Завантажити:	pdf ^див. (1.3 МБ)

Опис:	1 АНОТАЦІЯ Міщук В.В. «Національні чинники в євроінтеграційних процесах країн Вишеградської групи» – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 291 Міжнародні відносини, суспільні комунікації та регіональні студії (Галузь знань 29 Міжнародні відносини). Волинський національний університет імені Лесі Українки Міністерства освіти і науки України. Луцьк 2023. Дисертаційна робота присвячена темі дослідження впливу національних чинників на європейський інтеграційний процес країн Вишеградської групи. Комплексно досліджено вплив групи національних політичних чинників євроінтеграції на інтеграційні процеси Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини. Європейська інтеграція є одним з визначальних процесів для міжнародних відносин другої половини XX ст. Змістовно євроінтеграція означується як регіоналізація на тлі загальносвітових процесів глобалізації. В європейському інтеграційному процесі виділяються два вектори руху – розширення та поглиблення. Перша тенденція виразно спрямована із заходу на схід. Основними мотивами цього руху є насамперед економічні та політичні мотиви. У ньому зацікавлені обидві сторони – країни, які вже є членами ЄС, і країни, які мають намір стати членами Спільноти. Метою перших є збільшення своєї політичної значущості, розширення ринку збуту та збільшення інвестицій, підвищення безпеки та стабільності, зміцнення демократії та прав людини. Для країн, що приєднуються, ЄС є своєрідним цивілізаційним еталоном власного розвитку. Друга тенденція – поглиблення євроінтеграції – є процесом, який у нинішній час щораз більше актуалізується. Країни Вишеградської групи можна охарактеризувати як такі, де розширення ЄС виконано, однак процеси поглиблення інтеграції є злободенними і складними. Це пов’язано насамперед з тим, що країни Вишеграду є постсоціалістичними країнами, кожна з яких пройшла складний власний шлях формування національної держави. І якщо економічні інтереси 2 країн Вишеградської групи цілком збігаються із загальноєвропейськими прагненнями, то політичні чинники далеко не завжди є стимулом до єднання із державами Західної Європи. Європейська інтеграція має свої закони, які неможливо обійти, та без виконання формалізованих вимог доєднатися до Європейського Союзу неможливо. Однак механізм поглиблення Європейської інтеграції неминуче стикається з протиріччями, які постійно гальмують подальший розвиток проєкту в сучасному форматі. По-перше, це балансування між національними інтересами та наднаціональними проблемами, яке постійно супроводжує всі процеси в ЄС. Більшість важливих загальноєвропейських питань вирішуються консенсуально всіма членами, що поряд з активним розширенням Євросоюзу створює перепони для подальшої глибокої інтеграції. По-друге, постійне розширення проєкту створює умови для виникнення неформальних політичних союзів серед членів ЄС, базисом для яких є лобіювання спільних національних інтересів у загальноєвропейському об’єднанні. Звідси постає проблема пошуку механізмів ефективного національного розвитку країн Вишеградської групи в умовах поглиблення євроінтеграційних процесів у Європі, що супроводжується постійними соціально-економічними та політичними викликами і геополітичною напругою. В основі вироблення таких механізмів є потреба виявлення чинників, які впливають на євроінтеграцію в сучасних умовах, і вдалого використання їхнього позитивного потенціалу та зниження ризиків, які вони викликають. Одним із найяскравіших прикладів трансформації національних чинників у процесі інтеграції є євроінтеграційний кейс держав Вишеградської четвірки: Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини. Важливим аргументом, що сприяв вибору нами дослідження інтеграційних процесів у державах Вишеграду, також було те, що ці держави не лише є нашими сусідами, але й той факт, що в історичній ретроспективі вони також пережили соціалістичний політичний експеримент і на момент вступу до ЄС їхні політичні системи мали багато спільного з українськими. Незважаючи на обраний 3 демократичний зовнішньополітичний курс на повноправне членство в Європейському Союзі, політичним системам досліджуваних держав також були притаманні корупційність, галузева неефективність та інші чинники, що суперечили проголошеній меті вступу до ЄС. Дослідження кейсів того, як ці держави змогли подолати ці явища та яка роль національних факторів у них, створить можливі варіанти з поліпшення інтеграційних умов і для нашої держави. Метою роботи є науково-теоретичне обґрунтування впливу національних чинників на європейські інтеграційні процеси на прикладі країн Вишеградської групи. При цьому особлива увага зосереджується на проблемах поєднання національних інтересів, національного суверенітету і національної ідентичності з інтеграцією в Європейському Союзі та інших регіональних проєктах. У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, відображено стан наукової розробки проблеми, окреслено хронологічні та територіальні рамки дослідження, визначено основні методи наукової роботи, виділено наукову новизну, теоретичне і практичне значення отриманих результатів, зазначено інформацію про попередню апробацію результатів дослідження та структуру роботи. У першому розділі цієї роботи проаналізовано основні концептуальні поняття дослідження інтеграційного процесу, що дозволило визначити місце національних чинників в інтеграційних теоріях. Відокремити національні чинники в системі політичних факторів інтеграції. Визначити основні поняття дослідження та сформулювати концептуальну основу дослідження національних факторів. Синтезувати теоретичну базу, що описує трансформаційну суть національних чинників у політичній інтеграції. Досліджено попередні напрацювання, що частково охоплюють розв'язання представленої наукової проблеми. Сформовано джерельну базу дослідження ролі національних чинників інтеграційного процесу в ЄС. У другому розділі розкрито особливості «Розширення на Схід» 2004 4 року в контексті національних чинників держав Вишеграду. Проаналізовано основні етапи поглиблення та хвилі розширення ЄС. Визначено основні проблеми та переваги впливу національних чинників на інтеграційний процес. Дисертант акцентує на доцентровості національної ідентичності в інтеграційному процесі за допомогою порівняння соціологічних досліджень європеїзації держав Вишеградської групи та становлення національної ідентичності Польщі, Угорщини, Чехії та Словаччини. Проаналізовано вплив національного суверенітету на інтеграційний процес на довступному етапі європейської інтеграції країн Вишеградської групи. Порівняння показників внутрішньої суверенності країн Вишеградської групи та ефективності євроінтеграційного процесу, визначеної за допомогою контент-аналізу звітів Європейської Комісії з 1998 до 2004 року, дозволяє підсумувати, що національний суверенітет на довступному етапі інтеграції відіграв роль доцентрового фактора відносно цього процесу. Визначено основні національні інтереси держав Вишеграду на довступному етапі європейської інтеграції. Проведений у науковій роботі SWOT-аналіз дає можливість зробити висновок про те, що національні чинники досліджених країн Вишеградської групи до 2004 року були спрямовані на долучення до Європейського Союзу. За допомогою контент-аналізу програм сучасних провідних парламентських сил держав Вишеградської групи доведено, що більшість євроскептичних поглядів, представлених у цих документах, базуються на національних факторах. Виявлені дані дають підстави стверджувати про відцентрову роль національних чинників в інтеграційному процесі держав країн Вишеградської групи до ЄС на сучасному етапі. У третьому розділі проаналізовано вплив національних чинників на формування основних концепцій та підходів до втілення міжнародної політики країн Вишеградської групи. Визначено, що національні фактори мають найбільший вплив при здійсненні атлантичної зовнішньої політики з автономістським підходом, ця модель характерна для правоцентристських 5 партій держав Вишеградської четвірки, що на сьогодні є домінуючими політичними силами у власних країнах. Досліджено основні інтеграційні ініціативи країн Вишеградської групи, місце та роль національних чинників у їхньому формуванні. Визначено роль України в описаних інтеграційних концептах і проаналізовано вірогідність їхньої реалізації в сучасних умовах міжнародної політики. Описано вплив національних чинників на європейську інтеграцію України та взаємовідносини з державами Вишеградської четвірки. Змодельовано найуспішніші сценарії використання національних факторів України з метою підвищення ступеня інтегрованості з Європейським Союзом. Наукова новизна отриманих результатів визначена метою та завданнями дослідження, засобами їхнього розв’язання і полягає в наступному: вперше: – досліджено комплексний вплив національних чинників на міжнародний інтеграційний політичний процес. – обґрунтовано доцентрову роль внутрішнього суверенітету держав Вишеградської групи в інтеграційному процесі; – визначено роль національних чинників у формуванні міждержавної політики країн Вишеградської групи; удосконалено: – теоретичне обґрунтування категоріального апарату дослідження; зокрема, окреслено роль і місце національних факторів у підходах до вивчення інтеграційного процесу ЄС; – систематизовано базис формування основних напрямів міжнародної політики країн Вишеградської групи на регіональному та субрегіональному рівнях; набули подальшого розвитку: – теоретичні моделі європейського інтеграційного процесу, що враховують досліджений вплив національних факторів на нього; – розуміння національних базисів євроінтеграційної політики; – доповнилась наукова аргументація щодо мінливості національних чинників в інтеграційному процесі. Ключові слова: європейська інтеграція, євроскептицизм, прагматизм, національні чинники, Європейський Союз, Центральна Європа, Вишеградська група, Україна, Польща, Угорщина, Чехія, Словаччина, національний інтерес, національний суверенітет, національна ідентичність.

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] 14 ЗМІСТ Вступ............................................................................................................. 17 РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИКО-КОНЦЕПТУАЛЬНІ ЗАСАДИ ДОСЛІДЖЕННЯ РОЛІ НАЦІОНАЛЬНОГО ЧИННИКА В ІНТЕГРАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ У ЄВРОПІ ВІД СЕРЕДИНИ XX СТ. ............................................ 24 1.1. Теоретична основа та концептуалізація базових понять дослідження впливу національного чинника на процеси інтеграції та дезінтеграції .......... 24 1.2. Джерельна база вивчення чинників впливу на інтеграційно- дезінтеграційні процеси в країнах Вишеградської групи ................................. 49 Висновки до першого розділу.................................................................... 57 РОЗДІЛ ІІ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ЧИННИК ЯК ДОЦЕНТРОВА СИЛА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ........................................................................... 59 2.1. Національна ідентичність країн Вишеградської групи в ................. 59 контексті розширення ЄС на Схід: довступний етап (1998-2004 рр.) ... 59 2.2. Національний суверенітет як доцентрова сила європейської інтеграції на прикладі країн Вишеградської групи перед вступом до ЄС (1998– 2004 рр.) .................................................................................................................. 74 2.3. Європейська інтеграція країн Вишеградської групи 1998–2004 рр. під кутом зіткнення національних інтересів і проблем..................................... 90 Висновки до другого розділу ................................................................... 109 РОЗДІЛ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНИЙ ЧИННИК ЯК ВІДЦЕНТРОВА СИЛА ЄВРОПЕЙСЬКОЇ ІНТЕГРАЦІЇ ......................................................................... 112 3.1. Національний прагматизм і євроскептицизм країн Вишеградської групи в ЄС на сучасному етапі інтеграції: 2004–2022 рр. .............................. 112 3.2. Вплив національних чинників на формування міжнародної політики країн Вишеградської групи на сучасному етапі інтеграції2004–2022 рр. ............................................................................................................................... 128 3.3. Національні інтереси та альтернативні інтеграційні проєкти країн Вишеградської групи в межах ЄС. .................................................................... 143 3.4. Націєтворчі процеси в Україні в євроінтеграційній перспективі та планах країн Вишеградської групи ................................................................... 158 Висновки до третього розділу ................................................................. 172 Висновки .................................................................................................... 174 Список використаних джерел .................................................................. 179 ДОДАТКИ .................................................................................................. 196

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 27713 Творів: 82247