|
| Написано: |
2009 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
26.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
26.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Метою дослідження є з’ясування передумов і теоретичних та науково-
практичних засад становлення історичного книгознавства, бібліографії
стародруків, кодикології та кодикографічних методів в Україні у другій
половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст.
Відповідно до поставленої мети визначено такі завданя:
– встановити ступінь досліджуваності теми та історіографії проблеми;
– здійснити наукову реконструкцію джерельної бази дисертаційного
дослідження: щодо діяльності культурно-просвітницьких установ, де
зберігалися і перебувають нині колекції та зібрання рукописних книг і
11
стародруків; праці істориків культури, літератури і книжної спадщини
України та історіографів; архівні фонди дослідників книги;
– з’ясувати передумови та особливості розвитку науково-пошукової та
описової роботи щодо рукописної та книжної спадщини в Україні в другій
половині ХІХ – 30-х роках ХХ ст., пов’язаних з діяльністю наукових
товариств, археологічних з’їздів;
– розкрити витоки збирацької діяльності бібліотек та музеїв України
щодо колекцій рукописних книг та стародруків у різних регіонах України;
– визначити особливості формування університетських та інших
науково-дослідних центрів дослідження писемності і друку, розгортання в
них історико-книгознавчих, джерелознавчих та бібліографічних студій,
формування книгознавчих шкіл;
– висвітити діяльність окремих учених в галузі збирання, наукового
описування та джерелознавчого вивчення писемних пам’яток історії та
культури України, оцінка їхнього внеску у формування основних засад
історичного книгознавства, камеральних методів описування рукописних
книг (кодикографії) та стародруків (бібліографії);
– узагальнити основні набутки археографічної, кодикографічної та
бібліографічної діяльності наукових центрів України другої половини ХІХ –
30-х років ХХ ст. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................................................................. 7
ВСТУП...................................................................................................................... 9
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ДОСЛІДЖЕННЯ.
ПЕРЕДУМОВИ ТА ЗАГАЛЬНИЙ КОНТЕКСТ РОЗВИТКУ ІСТОРИКО-
КНИГОЗНАВЧИХ І АРХЕОГРАФІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ
2
2
РУКОПИСНИХ КНИГ ТА СТАРОДРУКІВ У ХІХ – 30-х РОКАХ
ХХ СТ.......................................................................................................................21
1.1. Історіографія досліджень історії і теорії наукового описування
рукописних та книжних пам’яток в Україні.........................................................21
1.2. Джерельна база дослідження: архівні документи, бібліографічні та
архівні довідники, опубліковані наукові праці.....................................................43
1.2.1. Архівні джерела................................................................................43
1.2.2. Опубліковані архівні та бібліографічні довідники........................46
1.3. Передумови та загальний контекст розвитку історико-книгознавчих і
археографічних досліджень рукописних книг та стародруків у ХІХ – 30-х
роках ХХ ст..............................................................................................................51
1.3.1. Загальний стан виявлення і наукового описування рукописно-
книжної спадщини та бібліографії стародруків на українських землях...51
1.3.2. Роль громадських наукових об’єднань і товариств у збиранні
книжних старожитностей, організації наукового обліку і описування
рукописних книг та стародруків.............................................................................60
1.3.3. Значення археологічних з’їздів Російської імперії для розвитку
збирання і дослідження рукописних та книжних джерел в Україні...................74
1.3.4. Центри історико-книгознавчого дослідження рукописної та
книжної спадщини в Україні в 1920-х роках..............................................81
РОЗДІЛ 2. КИЇВ ЯК ЦЕНТР ІСТОРИКО-КНИГОЗНАВЧИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ РУКОПИСНОЇ ТА КНИЖНОЇ СПАДЩИНИ...................91
2.1. Київський університет св. Володимира – науковий центр вивчення
рукописної та книжної спадщини..........................................................................91
2.1.1. Київський університет св. Володимира та колекційні фонди його
бібліотеки.................................................................................................................91
2.1.2. В.М. Перетц та його палеографічно-бібліографічна школа в
Україні (1907–1914)................................................................................................98
2.1.3. Вихованці Університету св. Володимира С.І. Маслов,
С.О. Щеглова, П.М. Попов. Діяльність у галузі реєстрації і наукового опису
рукописних та книжних джерел України в 10-х – на початку
30-х років ХХ ст.....................................................................................................126
2.1.3.1. С. І. Маслов – історик книги, бібліограф і археограф
рукописних книг та стародруків...........................................................................126
2.1.3.2. С.О. Щєглова та її внесок у науковий опис рукописно-
книжної спадщини України..................................................................................146
2.1.3.3. П.М. Попов – дослідник і бібліограф унікальних
рукописних книг та стародруків (1920–1930-ті роки).......................................152
2.2. Історико-книгознавча та археографічна школа Київської духовної
академії в другій половині ХІХ – 10-х роках ХХ ст..........................................161
2.2.1. КДА – центр історико-книгознавчих досліджень. Створення ЦАТ
та ЦАМ КДА..........................................................................................................161
2.2.2. М.І. Петров – археограф та дослідник рукописної книги..........169
2.2.3. Професор КДА С.Т. Голубєв як бібліограф та дослідник книжної
старовини................................................................................................................184
3
РОЗДІЛ 3. УНІВЕРСИТЕТИ ТА НАУКОВІ ТОВАРИСТВА ХАРКОВА І
ОДЕСИ ЯК ЦЕНТРИ РОЗВИТКУ ІСТОРИКО-КНИГОЗНАВЧИХ ТА
ДЖЕРЕЛОЗНАВЧИХ ДОСЛІДЖЕНЬ КНИЖНИХ ДЖЕРЕЛ..................196
3.1. Розвиток історико-книгознавчих, джерелознавчих та
бібліографічних студій у Харківському університеті
.....................................................................196
3.1.1. Харківській імператорській університет та Харківське історико-
філологічне товариство при ньому......................................................................196
3.1.2. Підготовка ХІІ Археологічного з’їзду в Харкові у 1902 р. та
внесок Д.І. Багалія і М.Г. Халанського у збирання і дослідження рукописних
книг та стародруків України.................................................................................202
3.1.3. Внесок Є.К. Рєдіна і М.Ф. Сумцова у дослідження рукописних
пам’яток та стародруків.........................................................................................214
3.2. Одеське товариство історії та старожитностей і Новоросійський
університет як центри дослідження рукописної спадщини...............................221
3.2.1. Колекція рукописних книг бібліотеки Одеського товариства
історії та старожитностей......................................................................................221
3.2.2. Внесок О.В. Ристенка і О.О. Кочубинського в науковий опис
кириличних рукописних книг та стародруків.....................................................228
РОЗДІЛ 4. РОЗВИТОК НАУКОВОГО ОПИСУ ТА КАМЕРАЛЬНИХ
ДОСЛІДЖЕНЬ НА ЧЕРНІГІВЩИНІ, У ПОЛТАВІ ТА
КАТЕРИНОСЛАВІ..............................................................................................237
4.1.Дослідники рукописно-книжної спадщини Чернігівщини та
діяльність Історико-філологічного інституту князя Безбородька в Ніжині
.....................................................................................................................237
4.1.1. Історико-філологічний інститут кн. Безбородька, формування
його наукової бібліотеки та діяльність Історико-філологічнного товариства
...............................................................................................................238
4.1.2. М.І. Лілєєв - дослідник, археограф та бібліограф чернігівських
рукописних колекцій та книжних зібрань...........................................................250
4.1.3. В.В. Качановський - дослідник слов’янської рукописної
спадщини................................................................................................................255
4.1.4. М.Н. Сперанський - бібліограф та палеограф, дослідник
слов’янської рукописної книги............................................................................258
4.2. Рукописно-книжна колекція Музею українських старожитностей В.В
. Тарновського: історія формування та зміст...............................................263
4.3. Рукописні та книжні зібрання Полтави і Катеринослава та науковий
опис книжної спадщини........................................................................................275
4.3.1.Полтавське єпархіальне книгосховище та музей К.М.
Скаржинської..........................................................................................................275
4.3.2. Катеринославський музей ім. О.М. Поля та дослідники його
рукописно-книжних фондів..................................................................................282
4
4
РОЗДІЛ 5. ЗБИРАННЯ І НАУКОВЕ ОПИСУВАННЯ РУКОПИСНИХ
ПАМ’ЯТОК ТА СТАРОДРУКІВ ПОДІЛЛЯ І ВОЛИНІ.............................298
5.1. Збирання і наукове описування рукописних пам’яток та стародруків
Поділля. Діяльність Ю.Й. Сіцінського та І.М. Каманіна...................................298
5.2. Археографічний та бібліографічний доробок дослідників
рукописно-книжних зібрань Волині.....................................................................
323
5.2.1. Волинські рукописні та книжні зібрання, їх загальний стан і
вивчення. Діяльність П.Н. Абрамовича...............................................................323
5.2.2. Опис рукописів Волинського єпархіального давньосховища.
Діяльність О.О. Фотинського та його внесок у збирання, охорону та
дослідження волинських книжних старожитностей..........................................335
РОЗДІЛ 6. КОЛЕКЦІОНУВАННЯ І НАУКОВЕ ОПИСУВАННЯ
РУКОПИСНИХ КНИГ ТА СТАРОДРУКІВ У ЗАХІДНІЙ УКРАЇНІ.
ФОРМУВАННЯ ЛЬВІВСЬКОЇ КНИГОЗНАВЧОЇ ШКОЛИ. ВНЕСОК
ГАЛИЦЬКИХ І БУКОВИНСЬКИХ УЧЕНИХ У КАМЕРАЛЬНІ
ДОСЛІДЖЕННЯ РУКОПИСНОЇ ТА КНИЖНОЇ СПАДЩИНИ..............353
6.1. Розвиток джерелознавчого методу описування рукописних творів
та стародруків у працях літературознавців Є. Сабова, А. Петрова, О.
М. Колесси, Я.Ф. Головацького, О.Г. Барвінського, І. Шараневича, І.
Я. Франка, К.Й. Студинського............................................................................353
6.2. А.С. Петрушевич та І.С. Свєнціцький як фундатори
археографічного і бібліографічного опису рукописів та стародруків у Галичині
..................................................................................................................362
6.3. Ю.А. Яворський та І.П. Крип’якевич: формування класичного
методу історико-книгознавчого аналізу пам’яток писемності та друку..........374
ВИСНОВКИ..........................................................................................................387
СПИСОК ПОСИЛАНЬ.......................................................................................399
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.........................................................468
1. Архівні джерела.....................................................................................468
2. Опубліковані джерела...........................................................................491
2.1. Палеографічні альбоми....................................................................545
3. Список використаної літератури……………......................................546
3.1. Методичні рекомендації.................................................................596
|
|
|
