Богдан Міфтахов » Еволюція політики ЄС щодо країн Східного партнерства
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Еволюція політики ЄС щодо країн Східного партнерства

Дисертація
Написано: 2021 року
Розділ: Наукова
Твір додано: 02.05.2024
Твір змінено: 02.05.2024
Завантажити: pdf див. (3.2 МБ)
Опис: Міфтахов Б.Г. Еволюція політики ЄС щодо країн Східного
партнерства. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за
спеціальністю 291 «Міжнародні відносини, суспільні комунікації та
регіональні студії» (29 – Міжнародні відносини). – Київський
національний університет імені Тараса Шевченка, МОН України. –
Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МОН
України. – Київ, 2021.
Дослідження присвячено аналізу суспільно-політичних подій, що
відбуваються на європейському континенті, зокрема, дослідженню
процесів євроінтеграції та еволюції політики Європейського Союзу щодо
країн Східного партнерства. Той факт, що ЄС вже декілька разів майже
безрезультатно намагався оновити політику по відношенню до своїх
східних сусідів, визначив ключове завдання дисертаційної роботи, яке
полягає в узагальненому теоретичному осмисленні процесів європейської
інтеграції; оцінці результатів діяльності інструментів ЄС по відношенню
до країн Східного партнерства; і перевірці емпіричним шляхом того, які
саме фактори допомогли чи завадили ЄС створити зону стабільності, миру,
добробуту й безпеки на своїх східних кордонах.
У дисертаційній роботі вперше в українській політичній науці було
проведено комплексний аналіз політики ЄС щодо країн Східного
партнерства саме в контексті питання досягнення стабільності в регіоні. В
цьому досліджені було визначено роль та розкрито важливість поняття
стабільності держави саме в розрізі відносин ЄС з сусідами на його
кордонах. Доведено, що безпековий інтерес тією чи іншою мірою завжди
супроводжував євроінтеграційні процеси на континенті. Систематизація
наукових підходів до євроінтеграції і євроінтеграційних політик дозволила
виявити, що процеси європейської інтеграції пов’язані з бажанням країн
об’єднуватися, замість того, щоб воювати. Причини та мотиви, які лежать
в основі цього бажання, є різними – від втілення своїх власних
національних інтересів та економічної вигоди і до встановлення балансу
сил та загальної стабільності. Крім цього, у цій дисертаційний роботи було
розкрито поняття стабільності держави, визначено типологію нестабільних
держави, на якій базується це дослідження, і сформульовано основні
функції, які повинні виконувати держави, щоб бути стабільними. Йдеться
про представницьку функцію, функцію забезпечення добробуту та, що
найважливіше, функцію безпеки.
Встановлено, що у вимірі ЄС питання безпеки сьогодні перестало
бути національним чи міжнаціональним, і тому внутрішня безпека не може
бути відмежована від зовнішньої. Ігнорування локальних проблем на своїх
кордонах чи навіть за тисячі кілометрів від них може викликати в
майбутньому глобальні ризики, які будуть впливати як на міжнародну, так
і на національну безпеку. Саме тому однією з основних цілей застування
Європейської політики сусідства стало посилення стабільності і безпеки у


3

сусідніх країнах, тому що рівень стабільності на кордонах Союзу прямо
впливає на рівень стабільності в середині нього. Це також пояснює те,
чому ЄС зрештою обирає власні інтереси та стабільність в дилемах
«інтереси проти цінностей» та «стабільність проти демократії».
Проаналізовано рівень вразливості Східного партнерства до небезпек
та досліджено динаміку рівня стабільності країн-учасників протягом
всього часу існування ініціативи. Було встановлено, що попри те, що в
регіоні присутня загальна динаміка до стабілізації, ні одна з країн
партнерів за час існування СП все ще не перейшла з групи «небезпеки» до
групи «стабільних» країн за Індексом неспроможних держав, а отже, цілі
Східного партнерства не є досягнутими.
Дослідивши основні теоретичні підходи, які намагаються пояснити
причини нестабільності тієї чи іншої держави, було визначено три головні
теорії, на основі яких було побудовано гіпотези емпіричного дослідження.
Згідно з першим теоретичним підходом, причина нестабільності країни
може полягати у високому рівні корупції. Друга теорія називає
несприятливий бізнес-клімат одним з важливих чинників, який призводить
до нестабільності країни. І третій теоретичний підхід пояснює
нестабільність певної країни низьким рівнем демократії в ній. Виходячи з
цього, за допомогою емпіричного дослідження, було визначено вплив
рівня корупції, демократії та бізнес-середовища на стабільність країн-
учасників Східного партнерства.
Підтверджена позиція не тільки про важливість чітких перспектив
членства в ЄС для України, Грузії та Молдови, які після підписання Угод
про асоціацію та безвізового режиму майже досягли найвищого з
можливих ступенів інтеграції в рамках Східного партнерства, а й про
необхідність більш індивідуального і фокусного підходу ЄС по
відношенню до країн сусідів. Одночасно з тим наголошено, що Східне
партнерство має відрізнятися від традиційної зовнішньої політики, яка
передбачає двосторонню співпрацю з третіми країнами у різних сферах,
відповідно до інтересів ЄС та партнерів.
У дисертаційний роботі також було сформулювано висновки, що
саме демократичний чинник може стати тим ключем до нових перспектив
в Східному партнерстві. Для досягнення тактичної цілі – стабільності
регіону, ЄС достатньо сконцентруватися на економічній та анти-
корупційній співпраці з країнами-учасниками, не намагаючись
перетворити їх на ліберальні демократії. Проте ті країни, які забажають
більш поглибленої інтеграції з Союзом, повинні отримати можливість
перспективи членства в ЄС в обмін на політичні зобов’язання в сфері
демократії.
Ключові слова: Східне партнерство, Європейський Союз,
Європейська політика сусідства, стабільність, безпека, корупція,
демократія, бізнес-середовище, Україна, Європейський Союз.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.