Психологічне пізнання: історія, логіка, психологія

ЗМІСТ
ПЕРЕДМОВА..................................................................5
ЧАСТИНАІ
ПСИХОЛОГІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЯК ПРЕДМЕТ АНАЛІЗУ...................................9
РОЗДІЛ 1 ІСТОРИЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ.............................11
1.1. Теорії історичного аналізу......................................12
1.1.1. Е. Г. Борінг: історія психології як відображення духу часу.12
Підсумки (14)
1.1.2. М. Г. Ярошевський: категоріальний аналіз історії психології.15 Історичні форми і чинники психологічного пояснення (17).
Категоріальний апарат і логіка психологічного пізнання (18).
Підсумки (19)
1.1.3. В. А. Роменець: культурологічний підхід і вчинковий принцип в аналізі історії всесвітньої психології..........................21
Предмет і принципи історико-психологічного дослідження (22).
Періодизація історико-психологічного процесу (24)
1.2. Історичні рівні становлення психологічних знань............26
1.2.1. Ситуативний рівень....................................26
Психологія первісного суспільства (26). Психологія Стародавнього світу (28). Психологія середніх віків (31)
1.2.2. Мотиваційний рівень........................................32
Психологія епохи Відродження (32). Психологія епохи Бароко (35). Психологія епохи Просвітництва (37). Українська психологія в історичному поступі психологічних знань (40)
1.2.3. Дійовий рівень.............................................40
Природничо-наукова психологія (41). Психологія свідомості (44). Тенденції психології на науковому етапі її становлення (46)
1.2.4. Післядійовий рівень становлення психологічних знань і спіралі мислення В. А. Роменця..................................47
Підсумки (50)
1.3. Психологія XX — початку XXI століття............................51
Західна психологія вчора і сьогодні (51). Радянська і пострадянська психологія (59). Підсумки (62)
1.4. Історичне, логічне і психологічне у психологічному пізнанні ....63
552
О. О. Будилова: історія науки як логіка відображення об’єкта пізнання (64). М. Г. Ярошевський: діалектика, логіка і категоріальний апарат науки (65). В. А. Роменець: «Історія психології — сукупність оригінальних, пов’язаних між собою інтерпретацій психічної
реальності» (67). Підсумки і наступні кроки (68) ВИСНОВКИ.................................................71
РОЗДІЛ 2
НАУКОЗНАВЧИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ.................73
2.1. Джерела теорії пізнання...............................74
Теорія пізнання на перших етапах історії психології (74). Р. Декарт: дві субстанції в пізнанні (75). Б. Спіноза: субстанція та її атрибути (77). Г. В. Лейбніц: монадологія (79). І. Кант: можливості розуму
в пізнанні (81). Е. Гуссерль: криза європейських наук і феноменологічна психологія (83). М. Гайдеґґер: «наука як теорія дійсного» (85).
Підсумки (87)
2.2. Теорії філософії науки........................................91
А. Вітгенштейн: мовно-логічний аналіз науки і філософська психологія (92). К. Поппер: критичне мислення і принцип фальсифікації (94). Т. Кун: парадигма, ґештальт, наукова революція (98). П. Фейєрабенд: принципи епістемологічного анархізму (100).
І. Пригожин: хаос і порядок у науковій картині світу (103).
М. К. Мамардашвілі: класичний і некласичний ідеали раціональності (106). В. С. Стьопін: теоретичні знання і типи наукової раціональності (108). Підсумки (114)
2.3. Філософія культури і філософія логіки про науку й пізнання.. 116
М. Фуко: археологія знань і епістемологія (117). Е. В. Ільєнков: ідеальне й діалектика як логіка і теорія пізнання (120). Психологізм і антипсихологізм у філософії логіки (124). Ж. Піаже: інтелектуальний розвиток дитини і генетична епістемологія (124). Підсумки (127)
2.4. Психологічне пізнання в наукознавчому вимірі................ 129
Позиції М. Г. Ярошевського (130). Позиції О. М. Ткаченка (132).
Позиції А. В. Юревича (134). Психологічне пізнання у світлі ідей школи М. Г. Ярошевського (137). Епістемологія, наукознавство, психологія (138). Психологія серед інших наук і відмітні особливості психологічного пізнання (140). Історичні рівні психологічного пізнання і основна проблема психології (144). Наукова раціональність і психологічне мислення (146). Підсумки (147)
ВИСНОВКИ........................................................... 148
РОЗДІЛ з
МЕТОДОЛОГІЧНИЙ АНАЛІЗ ПСИХОЛОГІЧНОГО ПІЗНАННЯ................................ 150
3.1. Психологічне пізнання у нових межах......................... 151
К. Левін: мислення в психології й теоретичні моделі поведінки (151).
Ж. Піаже: психофізіологічна проблема і моделі причинного пояснення (154). Г. Олпорт: системний еклектизм і особистість як відкрита система (158). А. Бінсвангер: Dasein і екзистенціальна психологія (160). Підсумки (162)
3.2. Психологічне пізнання в революційних перетвореннях.......... 164
Л. С. Виготський: психологія як загальна наука і принцип практики (165).
О. М. Леонтьев: постулат безпосередності і діяльність як практика (167).
С. А. Рубінштейн: категорія практики і методологічні принципи психології (169). В. А. Роменець: С. А. Рубінштейн і вчинковий принцип у психології (171). Підсумки (172)
3.3. У пошуках виходу на нові рубежі психологічного пізнання..... 173
3.3.1. Теорія як точка відліку методологічного аналізу ....... 174
Ф. Ю. Василюк: схиза психології та її подолання (174). О. В. Сурмава: психологічний смисл історичної кризи (176). Д. О. Леонтьев:
Л. С. Виготський і некласична психологія (177). О. Є. Соколова: школа Виготського-Леонтьева як апологія діалектичного монізму (179).
А. В. Брушлинський: С. А. Рубінштейн і суб’єктно-діяльнісний підхід (181). В. О. Татенко: С. А. Рубінштейн, В. А. Роменець і суб’єктно-вчинкова парадигма (183). Підсумки (185)
3.3.2. Методологічний аналіз психологічного мислення.......... 186
А. В. Юревич: від методологічних «комплексів» до методології лібералізму (186). М. С. Гусельцева: постнекласична раціональність, культурно-історична психологія, методологія сітьового плюралізму (188).
В. І. Слободчиков і Є. І. Ісаєв: антропологічна парадигма і психологія людини (191). В. О. Мазилов: ідея інтегративної методології (193).
Г. О. Балл: раціогуманістичний підхід або «психологія методології» (194).
В. М. Пискун: проблеми психології і антиномії розуму (196).
В. М. Аллахвердов: проблеми психології і психологіка (198).
Підсумки (200)
3.3.3. Метатеоретичний аналіз у психології розвитку і психології особистості................................................... 202
Л. П. Обухова: Л. С. Виготський і дві парадигми у психології розвитку (203).
В. Крейн: Дж. Локк, Ж.-Ж. Руссо й дві лінії досліджень розвитку (204).
Р. М. Томас: критерії оцінки теорій розвитку (206). П. Міллер: «перехід від теорії до теорії забезпечує гнучкий погляд на поведінку дитини» (208).
Р. Лернер: моделі розвитку й теорія систем, що розвиваються (211).
554
А. Первін і О. Джон: теорії особистості і проблеми психології (214).
А. Х’єлл і Д. Зіглер: уявлення про природу людини і теорії особистості (216). С. Клонінгер: теорії особистості як пізнання людини (219). Н. Сміт: постулати і системи психології (220). Підсумки (223)
3.4. Історичний метатеоретичний аналіз психологічного пізнання.. 227
Плюралізм і монізм у методології психології (227). Концепція аналізу психологічного пізнання (230). Підсумки (235)
ВИСНОВКИ....................................................... 236
ЧАСТИНА II
ПСИХОЛОГІЧНЕ ПІЗНАННЯ ЯК «МІСТЕРІАЛЬНІ
ПОШУКИ ІСТИНИ»................................................. 239
РОЗДІЛ 4
Л. С. ВИГОТСЬКИЙ: ІДЕЯ ОПОСЕРЕДКОВУВАННЯ
ВИЩИХ ФОРМ ПСИХІКИ............................................. 241
4.1. Біографія: події життя і кроки у психології.............. 243
Дитинство і юність: у пошуках ідентичності (244).
Гомель: дорога до зрілості (246). Робота у Москві та за її межами (247).
Життя з передчуттям смерті (250). Постанова ЦК ВКП(б)
і доля праць Л. С. Виготського (251)
4.2. Творчість................................................ 251
Оцінки творчості (253). «Ревізіоністська революція у виготськознавстві» (254). Періодизація творчості (258)
4.2.1. Перші кроки ......................................... 259
Закон знищення формою змісту (260). Психологія як біосоціальна наука (260). Свідомість і психологія поведінки (262). Дефект і компенсація (262). Підсумки (263)
4.2.2. Теорія розвитку вищих психічних функцій.............. 265
Загальний генетичний закон культурного розвитку дитини (265).
Експериментально-генетичний метод і його застосування (267).
Від натуральної до опосередкованої уваги (267). Від мнемічної до мнемотехнічної пам’яті (269). Підсумки (270)
4.2.3. Конкретизація теорії і диференціація ідей............ 271
Онтогенез психологічних систем (271). Вищі функції в перехідному віці (272). Періодизація вікового розвитку (273). Навчання і зона найближчого розвитку (274). Розвиток, розпад і мозкова локалізація психічних функцій (275). Підсумки (276)
J555 -
4.2.4. Нові задуми й інтеграція ідей............................ 276
Ідея вершинної психології (277). Мислення і мовлення (278).
А. С. Виготський і Ж. Піаже: діалог з відстані у 25 років (279).
Ідея вчення про емоції (282). Педологія і метод аналізу
за одиницями (282). Учення про спадковість і середовище (283).
Закони розвитку свідомості (284). Підсумки (284)
4.3. Школа Л. С. Виготського....................................... 285
4.3.1. О. Р. Лурія: будова мозку і локалізація психіки.......... 286
4.3.2. Д. Б. Ельконін і В. В. Давидов: психічний розвиток та шкільне навчання в дитячому віці........................................ 288
Періодизація психічного розвитку (288). Учбова діяльність молодших школярів і теоретичне мислення (290)
4.3.3. Л. І. Божович: особистість та її формування у дитячому віці. 292
4.3.4. О. М. Леонтьев: діяльність, свідомість, особистість ..... 294
Психіка у філо- й історіогенезі (295). Механізм уподібнення
і чуттєве відображення дійсності (299). Дискусія з Б. М. Тепловим щодо природи здібностей (300). Теорія предметної діяльності (302)
4.4. Школа Л. С. Виготського і психологічне пізнання............... 306
Боротьба «всередині» і «ззовні» (306). Л. С. Виготський, О. М. Леонтьев
і некласична психологія (308). «Паралелограм Леонтьева» й історико-логіко-психологічне в психологічному пізнанні (310). Підсумки (317)
ВИСНОВКИ........................................................ 318
РОЗДІЛ 5
С. А. РУБІНШТЕЙН: ІДЕЯ ЖИВОЇ ЛЮДИНИ В ПСИХОЛОГІЇ............................... 322
5.1. Біографія: події життя і кроки в психології................... 324
Початок шляху й самовизначення (324). Ленінградський період (326).
Організаційна робота й нові праці (327). «У житті моєму було чимало труднощів і спадів...» (328). «Павловська» сесія і боротьба
за психологію (329). Життя висхідною (331)
5.2. Творчість..................................................... 332
Оцінки творчості (332). Періодизація творчості (333)
5.2.1. Витоки творчості......................................... 333
Рукопис 1920-х років (334). Принцип творчої самодіяльності (335).
Підсумки (336)
5.2.2. Принцип єдності свідомості й діяльності та інші принципи психології............................................. 337
556
Принцип єдності свідомості й діяльності, предмет і «клітинка» психології (337). Принцип психофізичної єдності (338). Принцип розвитку (339). Система принципів психології (341). Підсумки (342)
5.2.3. Психічне у взаємозв’язку явищ матеріального світу
і принцип детермінізму............................................. 346
Психічне і гносеологічне та онтологічне питання психології (346).
Принцип детермінізму і формула «зовнішнє через внутрішнє» (347).
Детермінація психічного і людина як особистість (348). Психічне як діяльність і як процес (349). Підсумки (350)
5.2.4. Людина і світ........................................... 354
Людина як суще в складі буття (354). Принцип детермінізму і категорія субстанції (355). Логічна структура пізнання і поняття суб’єкта (357).
Способи людського існування (358). Етика як диференційна онтологія (359). «Основна лінія виходу за межі марксизму» (361). Підсумки (362)
5.3. Школа С. Л. Рубінштейна..................................... 370
5.3.1. А. В. Брушлинський: мислення суб’єкта і суб’єкт мислення. 370 Мислення як предмет дослідження і як психологічне мислення (370).
Мислення як процес, діяльність і як прогнозування (371). Питання психології суб’єкта (372). Підсумки (374)
5.3.2. К. О. Абульханова-Славська: психіка суб’єкта і життя людини в суспільстві................................................ 374
Індивідуальне й соціальне у психіці (375). Людина як суб’єкт життя (376).
Категорія суб’єкта в психології (377). Підсумки (378)
5.4. Школа С. А. Рубінштейна і психологічне пізнання............. 379
Протистояння двох шкіл радянської психології (379).
С. А. Рубінштейн і пострадянська психологія (383)
ВИСНОВКИ........................................................... 386
РОЗДІЛ 6
В. А. РОМЕНЕЦЬ: ІДЕЯ ВЧИНКУ І ВЧИНКОВИЙ
ПРИНЦИП У ПСИХОЛОГІЇ............................................. 389
6.1. Біографія: події життя і кроки у психології................. 391
На шляху до звершень (391). «Життя його аж ніяк не було всипане трояндами...» (393). Творча лабораторія вченого (394)
6.2. Творчість................................................... 396
Оцінки творчості (397). Аналіз творчості як розуміння та інтерпретація текстів (402). Інтерпретація вчинку самопожертви римлянки Лукреції як ключ до розуміння суті творчості В. А. Роменця (402). Періодизація творчості (411)
6.2.1. Ідея вчинку............................................ 414
Принципи, генетичні форми й процес творчості (414). Творчість як вираження (415). Підсумки (416)
6.2.2. Культурологічний підхід, учинковий принцип, теорія історичної психології......................................... 417
Феномени історичної психології (417). Історична поведінка й учинок як героїчне діяння (419). Історична психологія народу (420). Шляхи історичної психології (421). Підсумки (423)
6.2.3. Теорія вчинку.......................................... 424
Пропедевтика теорії вчинку.................................... 425
Логіка вчинку (425). Генетичні форми ситуації (426). Мотивація, дія, післядія (427). Детермінація і телеологія вчинку (428). Легенда про Ерос (429)
Теорія вчинку як система систем............................... 430
Життя і смерть як психічні феномени (430). Життя як предмет психології (433). Рух до джерел буття і кола моралі (434). Учинок як минуще (436).
Учинок як архетип (437). Людина — вчинок — світ (438). Підсумки (440)
6.2.4. Ідея канонічної психології............................. 443
Психософія вчинку і людина як натхненна особистість (445).
Постання канонічної психології (446). Канонічна психологія, народ, культура, історія (449). Канонічна й неканонічна психологія (450).
Постулати канонічної психології (451). Підсумки (452)
6.3. Школа В. А. Роменця......................................... 453
6.3.1. І. П. Маноха: творчість як засіб довершеності життя.... 454
6.3.2. В. О. Татенко: вчинок у феноменологічній традиції ..... 456
6.3.3. Т. М. Титаренко: свобода як творчість і вчинок у царстві буденності... 457
6.3.4. Оцінка ідей учнів В. А. Роменця........................ 458
6.4. Творчість В. А. Роменця і психологічне пізнання............. 460
Творчий діалог як принцип психологічного пізнання (460).
Ідея психічного як своєрідного способу самовідображення світу (461). Учинок як мислення і психолог як орган психологічного пізнання (462). Теорія вчинку як постнекласична психологія (463).
Психологічне пізнання і категорія практики (464)
ВИСНОВКИ...................................................... 467
ПІСЛЯМОВА..................................................................... 471
Предметний покажчик........................................................... 475
Іменний покажчик.............................................................. 486
Бібліографія.................................................................. 495
.558