|
Написано: |
2021 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Додав: |
balik2
|
|
Твір додано: |
05.12.2021 |
|
Твір змінено: |
05.12.2021 |
|
Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
Опис: |
Мясникова А.С. Муніципальні органи влади міста Харкова (1871 –
грудень 1919 рр.). – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01 – «Історія України». –
Харківський національний педагогічний університет імені Г.С. Сковороди,
Дніпровський національний університет імені Олеся Гончара, Дніпро. 2021.
Дисертаційне дослідження присвячено проблемі діяльності
муніципальних органів влади м. Харкова в пореформений період (1871 –
грудень 1919 рр.); узагальненню основних тенденцій, які були притаманні
становленню, функціонуванню, розвитку та діяльності органів харківського
міського самоврядування в контексті загальноісторичного процесу.
Дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку
використаних джерел і літератури, додатків. У вступі обґрунтовано
актуальність і наукову новизну, визначено об’єкт, предмет і мету дисертації;
сформульовано основні завдання; вказано практичне значення отриманих
результатів.
Хронологічні межі дослідження охоплюють 1871 – грудень 1919 рр. –
період становлення, розвитку та ліквідації муніципальних органів влади
Російської імперії та м. Харкова зокрема. Нижня хронологічна межа
дослідження обумовлюється створенням та початком діяльності Міської Думи
та Управи в м. Харкові з 1871 р. на підставі Міського положення 1870 р. Верхня
хронологічна межа дослідження – грудень 1919 р. – третє й остаточне взяття
більшовиками м. Харкова, встановлення радянської влади, ліквідація
Харківської міської Думи. Ці події кардинально змінюють законодавство та
умови функціонування органів муніципальної влади м. Харкова, що є
предметом окремого наукового дослідження.
Слід відзначити, що у зв’язку зі встановленням радянської влади в
Харкові з грудня 1917 р. по червень 1919 р. відбувається припинення діяльності
3
Харківської Думи та кардинальна зміна форм управління містом. Тому в
дисертаційному дослідженні цей період не розглядається.
Географічні межі дослідження охоплюють простір міста Харкова, на
якому представники органів самоврядування реалізовували господарську,
соціальну та культурно-освітню діяльність з метою покращення життя
харків’ян.
Робота ґрунтується на загальнонаукових принципах історизму,
об’єктивності, системності, всебічності.
У трьох розділах дисертації комплексно проаналізовано основні етапи
становлення харківського міського самоврядування в пореформений період.
Перший розділ, поділений на три підрозділи, присвячений з’ясуванню стану
розробки проблеми в дореволюційній, радянській, вітчизняній, сучасній і
зарубіжній історіографії та інформаційного потенціалу джерел, а також
теоретико-методологічним засадам дослідження.
Другий розділ висвітлює етапи становлення органів харківської
муніципальної влади (1871 – грудень 1917 рр., червень – грудень 1919 рр.) і
складається з трьох підрозділів, у яких всебічно характеризуються виборчі
кампанії до харківських органів самоврядування; структура, склад, функції
органів муніципальної влади та їх взаємодія з органами державного управління,
а також особливості функціонування харківського самоврядування в період
суспільно-політичних трансформацій 1914 – грудня 1917 рр., грудня 1919 р.
У третьому розділі, який містить три підрозділи, надано аналіз основних
напрямів діяльності харківської муніципальної влади за період існування
Харківської міської Думи та Управи у фінансово-бюджетній, господарській,
соціальній й культурно-освітній діяльності.
Відомо, що в результаті реформ 60 – 70-х рр. XIX ст. Російська імперія за
іншими країнами Європи стала на шлях створення правових гарантій розвитку
інститутів громадянського суспільства. Глибина здійснення тогочасних
перетворень дозволяє говорити про цілу систему реформ, що мали досить
поступовий, продуманий характер.
4
У дослідженні доведено, що простором, де наслідки реформаційних
процесів виявлялися найвиразніше, ставали українські міста. Зокрема, Харків
другої половини XIX – початку XX ст. розвивався як торговий і промисловий
центр, у якому відбувалися глибокі соціально-економічні, політичні та
культурно-освітні зрушення, що змінювали загальну систему муніципалітету.
Одночасно з’являлись нові форми тогочасної економічно-господарської
діяльності міста та суспільно-політичного життя харків’ян.
Доведено, що найбільшу роль у розвитку органів муніципальної влади
зіграла міська реформа 70-х років XIX ст., яка дозволила більш зацікавленим
верствам населення отримати дійсне представництво в органах міського
самоврядування.
Наукова новизна дисертації полягає в тому, що вона є цілісним,
конкретно-історичним дослідженням діяльності органів муніципальної влади м.
Харкова, у якому проаналізовано та узагальнено досвід діяльності Харківської
міської Думи, Управи та підвідомчих їм комітетів у взаємодії з
загальнодержавними органами влади протягом тривалого періоду: 1871 –
грудня 1917 р., грудня 1919 рр. (від моменту створення та початку діяльності
Харківської Думи та Управи до їх повної ліквідації).
Також розкрито зміст і регіональні особливості функціонування органів
муніципалітетів. По-новому осмислено фінансово-бюджетні, господарські,
економічні, культурно-освітні, соціальні аспекти діяльності самоврядних
структур м. Харкова, які раніше в науковій літературі висвітлювалися
фрагментарно.
Новизною відрізняється масив використаних архівних матеріалів,
частково вперше введених у науковий обіг і залучених для вивчення історії
муніципальної влади міста Харкова.
Вперше цілісно досліджено в межах м. Харкова історію становлення та
розвитку пореформених органів самоврядування з 1871 р. по грудень 1917 р., у
червні-грудні 1919 р. Робота об’єднує різноманітні аспекти діяльності
5
муніципалітетів м. Харкова в контексті тогочасних історичних державотворчих
процесів.
Наголошено на питаннях, які не вдалось позитивно вирішити
муніципальним органам м. Харкова в зазначений період, а також критично
проаналізовано причини деякої малоефективності роботи органів харківського
міського самоврядування.
Уточнено особливості заснування та становлення органів муніципальної
влади м. Харкова; інформацію про структуру, склад, функції Харківської Думи
та Управи; принципи організації та проведення виборів до муніципальних
органів влади; пріоритетні вектори діяльності харківського самоврядування в
період суспільно-політичних трансформацій 1914 – грудня 1917 рр., червня –
грудня 1919 р.
Доповнено низку статистичних даних щодо кошторисів прибутків та
витрат органів харківського міського самоврядування; відомості про
господарську, соціальну та культурно-освітню діяльність харківських органів
управління.
Ключові слова: муніципальна влада, міське самоврядування, міська Дума,
міська Управа, гласні, міський голова, м. Харків, пореформений період. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП …………………………………………………………………………. 13
РОЗДІЛ 1. Стан наукової розробки проблеми, джерельна база, методологія
і методи дослідження ………………………………………………………… 23
1.1 Історіографія проблеми ………………………………………………… 23
1.2 Джерельна база ………………………………………………………….. 48
1.3 Методологія і методи дослідження ……………………………………. 58
РОЗДІЛ 2. Становлення, функціонування та діяльність органів
харківської муніципальної влади (1871 – грудень 1919 рр.) ……………. 65
2.1 Виборчі кампанії до харківських органів самоврядування ………….. 65
2.2 Структура, склад, функції, контролюючі компетенції органів
муніципальної влади та їх взаємодія з органами державного управління … 77
2.3 Особливості діяльності харківського самоврядування у період
суспільно-політичних трансформацій 1914 – 1919 рр. ……………………… 90
РОЗДІЛ 3. Основні напрями діяльності харківської муніципальної
влади …………………………………………………………………………… 110
3.1 Фінансово-бюджетна сфера ……………………………………………. 110
3.2 Господарсько-соціальна діяльність ……………………………………. 136
3.3 Культурно-освітня діяльність ………………………………………….. 169
ВИСНОВКИ …………………………………………………………………… 180
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ І ЛІТЕРАТУРИ ………………. 188
ДОДАТКИ ……………………………………………………………………... 239
|
|
|