Тетяна Метельова

Народилась 12 жовтня 1963 р. в родині службовців у м. Хуст, Закарпатської обл.

Після закінчення середньої школи у вересні 1980 р. поступила на денне відділення філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, звідки в червні 1985 р. під час випускних державних іспитів була виключена з лав студентів з формулюванням “за діяльність, несумісну зі званням радянського студента” (антирадянську діяльність). Наказ скасовано 1989 р. Антирадянська діяльність справді мала місце: з 1979 по 1985 р. організатор і керівник підпільної молодіжної організації «Люди доброї волі» (http://fdi.org.ua/?p=465, у деяких джерелах назва вказується невірно – «Інтернаціональний революційний фронт»: http://www.history.vn.ua/book/new/140.html).

З вересня 1985 по травень 1985 працювала медичною сестрою у середній школі с. Липча, Хустського р-ну Закарпатської обл.

З травня 1986 по серпень 1986 працювала колгоспником у Білгородській обл. (Росія).

У вересні 1986 переїхала до м. Ашгабад (Туркменістан), де 1987 р. закінчила курси кранівників баштового крану й до серпня 1988 р. працювала на будівництвах Туркменістану кранівником-висотником 5 розряду.

1987 – 1988 – лектор, організатор лекційної роботи товариства «Знання» Турменістану , ведучий рубрики «Литературная страница» газети «Комсомолец Туркменистана».

1989 р. відновлена на заочному відділенні філософського факультету Київського державного університету ім. Т. Г. Шевченка, який закінчила в червні 1989 р., отримавши диплом з відзнакою.

1989 – 1990 – співробітник відділу філософії і права Академії Наук Туркменістану, викладач історії й теорії світової культури у вузах м. Ашхабада, учасник громадського руху Туркменістану “Агзибірлик”, один з засновників першої вільної профспілки в Туркменістані “Солідарність”.

З листопада 1990 по листопад 1993 р. – аспірант Інституту філософії НАН України.

У січні 1994 р. захистила кандидатську дисертацію “Принцип саморозвитку в системі соціальних взаємодій” в Інституті філософії ім. Г. Сковороди Національної Академії наук України.

1993 – 1995 – керівник Теоретико-ідеологічного Центру Української Республіканської партії.

З грудня 1994 – по серпень 2004 р. – доцент кафедри філософії Національного університету харчових технологій, де 1997 р. було присвоєно наукове звання доцента.

1995 – 1997 – заступник головного редактора журналу “Розбудова держави”.

1997 – 1998 – заступник головного редактора газети “Альтернатива”.

1999 – заступник головного редактора газети “СДС-новини”, старший науковий співробітник Інституту приватного права і підприємництва.

З вересня 1999 р. по липень 2002 р. – докторант відділу філософської антропології і філософії культури Інституту філософії ім. Г. Сковороди Національної Академії наук України. Підготовлено до захисту докторську дисертацію “Світоглядно-антропологічні інваріанти людського буття”.

З лютого по листопад 2000 р. – головний редактор газети “Самостійна Україна”.

З березня 2001 р. по жовтень 2002 р. – редактор відділу економіки й права газети “Свобода”.

З жовтня 2002 р. до жовтня 2003 р. – редактор відділу журналістських розслідувань газети “Патріот України” (з 01.01.03 – «Українська газета”).

З серпня 2004 – вересень 2005 – завідувач кафедри культурології Українсько-арабського інституту міжнародних відносин ім. Аверроеса Міжрегіональної Академії управління персоналом.

З вересня 2004 р. по даний час – старший науковий співробітник Українського Центру культурних досліджень при Міністерстві культури й туризму України.

З квітня 2005 по даний час – головний редактор газети “Контраст”

З квітня по вересень 2005 р. – редактор відділу законодавчої роботи парламенту журналу “Народний депутат”.

З грудня 2008 по даний час – старший науковий співробітник Інституту європейських досліджень Національної Академії наук України.

З грудня 2002 р. по даний час – президент ГО «Інститут сучасних проблем України».

З 1993 – по 2005 р. член Української Республіканської партії (УРП “Собор”), у 1996 – 2000 р.р. – член Ради партії, голова Старокиївської районної організації в м. Київ, 2007 – 2010 – член Проводу партії (УРП Лук’яненка).

Автор книг: “Вигнання світу” – 2001, “Людина в історії: пошук системних закономірностей” – 2002, “Світоглядно-антропологічні основи західноєвропейської філософії: від архаїки до модерну” – 2003.

Лауреат премії журналу “Сучасність” (за цикл публікацій з суспільних проблем) – 1999 р.

Лауреат Міжнародного поетичного фестивалю «Пристань менестрелів». – 2010 р.