Робер Мерль » Острів
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Острів

Роман
Джерело: hurtom.com
Розділ: Художня
Твір додано: 02.01.2013
Твір змінено: 02.01.2013
Завантажити: djvu (2.7 МБ)
Опис: В основу роману "Острів", одного з провідних французських письменників ХХ сторіччя Робера Мерля, покладені реальні події, котрі відбулися в ХVIII ст. Матроси з англійського корабля "Боунті", на якому спалахнув бунт проти жорстокості капітана, а також декілька тубільців з Таїті поселяються на безлюдному острові. Криваві сутички, які спалахнули між колоністами, на думку багатьох дослідників творчості Мерля, відзеркалюють у мініатюрі стадії розвитку суспільства. Головний герой Адам Парселл, переконаний противник будь якого насильства, поступово усвідомлює необхідність більш жорстких та рішучих дій.
 
Відгуки читачів:
 
01.01.2021 • Волод
От мав я сумніви, щодо книги.
Бо пригоди як у МайнРіда -- то ж підліткове чтиво...
Але Мерль на висоті. Всім втер носа. :)
І комуняками, змусивши їх себе видати. Хоч книга у не комуняцька.
І навіть сучасним BLM. Вони на його тлі -- якісь убогі злочинці.
І авторам еротики. У Мерля вона, як зажди, краща.

Талант.
І безсмертя.
Попри те, що у людей панує думка, ніби діти є їх продовженням, але це, мабуть, не так.
Дітей перероблює "МейнСтрім". А це може бути тоталітарна влада, чи влада якогось "презедента".
Або ж це можуть бути люди як-от Мерль. І що більше їх таких є, то більше шансів на сталий розвиток людства. І на справді краще майбутнє.

І ще от виникла думка, про дивовижну глибину книги.
В ХХст всім ще було начхати на Землю. Всі займались підкорення Природи (її нищенням).
Мерль не поліз на рожен.
Але як уявити, що острів -- то Земля, то й згадки про обмежені поля дикого ямсу, й про економію, й війна, й цікаві репродуктивні особливості таїтянок, й певна недосказаність в кінці -- набувають нових барв.
Хоч і перевертають все з ніг на голову. Але цікаво...

Таки жаль, що люди рівня Мерля вмирали з медициною ХХст.
От би почитати їхню точку зору на наше життя.
Втім, Мерль помер у 2004, вже коли існувало клонування. І, думаю, що хто-хто, а він заслуговував на пересадку тіла. І, сподіваюсь, що мав гроші. Прикро втрачати такий Розум...

І ще щодо книги.
От, хіба що, передмови (і авторська, й інша) -- мені здаються зайвими. Вони налаштовують на думку, що все погано.
І комуняцька післямова теж хіба що для "прочитати й забути".
А от книга -- якраз що треба.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.