Ярослав Мельник » Далекий простір
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Далекий простір

Роман
Написано: 2013 року
Розділ: Химерна
Твір додано: 26.01.2017
Твір змінено: 26.01.2017
Завантажити: fb2.zip (461.5 КБ)
Опис: Той день, коли Габр уперше побачив небо, змінив усе його життя… У світі, заселеному незрячими, влада належить таємничій касті, але про це ніхто навіть не здогадується. Хто вони, ці «вищі люди», що правлять світом? Коли Габр починає бачити, його мають за божевільного. Кохана відправляє його до Міністерства контролю, яке вилікує його від «галюцинацій». Однак боротьба за істину лише починається…
 
Відгуки читачів:
 
24.10.2021 • Волод
З точки зору надспоживацтва -- книга схожа на інверсію нашого життя.
У нашому світі панує метушня, невдоволення, і маю навіть враження, що якась епідемія ненависті -- до речей, житла, живих істот, та й до людей, мабуть, теж.
Нині ж усе якнайшвидше йде на смітник. Рідко біля них буваю (пакунок пластиків назбирується повільно -- раз на тиждень; а органіку ношу в ліси-поля) -- але інколи аж чманію бачачи цілком придатні речі... І не все ж бездомні зможуть врятувати. :(
А новобуди... Мішками звідти несуть, ніби конвеєри...
Яка книга може від аж такого "процесу" відволікти?
Книги, мабуть, надто повільні у такому стилі життя..?
До речі, цікаве оповідання "Базар" було у фант.збірці "Пентакль".
Невідомого автора (там їх всіх приховали), але от щоразу згадую його, коли бачу наскільки люди ненавидять свої речі.
І думаю -- чи мають вони хоч щось давнє і дружнє? Яке би схотіло їх рятувати...?
А от у Мельника споживання зведене до мінімуму, до отого "паралепіпеду", і навіть зрячі живуть скромно -- переважно керують.
А вся(?) решта планети -- вільна й чиста, мабуть.
Щодо руйнувань "паралепіпеду" -- то цікава була би друга частина. Якби автор у ній додав якусь програму пошуку зрячих дітей і переведення їх до керівництва (якого наразі не вистачає, чомусь; чому? невже зрячі погано розмножуються?)
Невдоволення (як от є всюди у нашому світі) серед сліпих людей я не помітив.
Особливо то було відчутно, коли "герой" доблукав до Професора.
Хіба що примусово осліплені зляться -- після того почали вити про "зубажіння"...
От написав це, і почав здаватись собі таким же дивним, як і той "герой".
Бо я от всюди волаю, що люди (і українці теж) споживають майже вдвічі більше, аніж може відновити Земля (чит. про " день екологічного боргу ").
Але хіба всім не байдуже? Хіба всіх не влаштовує, що "після нас хоч потоп..."
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.