|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Додав: |
balik2
|
|
| Твір додано: |
15.12.2019 |
|
| Твір змінено: |
15.12.2019 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(11.5 МБ)
|
|
| Опис: |
Мельник А. М. Повсякденне життя робітників підприємств чорної
металургії України (1950–1960-ті рр.). – Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.01. – історія України. –
Маріупольський державний університет, Маріуполь, 2019.
У дисертації досліджено повсякденне життя робітників підприємств чорної
металургії України протягом 1950–1960-х рр. Розглянуто історіографію
проблеми, визначено джерельну базу та теоретико-методологічну основу
дослідження.
Виявлено, що на сьогоднішній день існує значна кількість наукової
літератури, яка висвітлює окремі аспекти теми дисертації, проте загалом вона не
стала предметом окремого дослідження. Встановлено, що залучений комплекс
матеріалів фондів центральних і місцевих державних архівів, музеїв,
опублікованих статистичних даних, періодичних видань, а також усних
опитувань дозволяє дослідити повсякденність металургів. Обґрунтовано, що
застосовані в роботі антропологічний, мікроісторичний, комплексний,
системний, ціннісний і міждисциплінарний підходи, принципи всебічності,
історизму та об’єктивності, реалізація яких спирається на використання
загальнонаукових, конкретно-історичних методів дослідження, а також методів
суміжних з історією наук, сприяють розкриттю теми дисертації.
У контексті дослідження історичних умов повсякденного життя робітників
підприємств чорної металургії проаналізовано державну політику та її вплив на
повсякденне життя металургів, охарактеризовано стан чорної металургії України
в перші повоєнні десятиліття, а також визначено основні характеристики
виробничої діяльності металургів.
З’ясовано, що механізація і автоматизація на підприємствах чорної
металургії певним чином покращила умови праці робітників. Незважаючи на це,
робота металургів здійснювалася у важких умовах. Встановлено, що на
виробництві робітники зазнавали впливу шкідливих факторів, таких як висока
температура, запиленість, загазованість, шум, вібрація тощо, який не був
подоланий остаточно до кінця 1960-х рр. Доведено, що поряд із фізичною
втомою металурги відчували втому і на психологічному рівні, що було пов’язано
з емоційним напруженням під час роботи. Однак вони продовжували працювати
на підприємствах до виходу на пенсію, тому що вірили в необхідність цієї праці
для розвитку країни.
Проаналізовано бюджет сімей робітників підприємств чорної металургії і
можливості задоволення потреб першої необхідності. Охарактеризовано житлові
умови металургів. Визначено можливості житлово-комунальних, комунальних,
побутових послуг, а також торгівлі задовольняти потреби робітників.
Встановлено, що рівень життя металургів не був високим. З’ясовано, що
основною статтею формування дохідної частини сімейного бюджету металургів
була їхня заробітна плата. Виявлено недостатню результативність для робітників
виснажливої праці на підприємстві у зв’язку з тим, що понад дві третини
витратної частини сімейного бюджету йшло на товари першої необхідності й
сплату податків. Встановлено, що в повсякденному житті більшість металургів
стикалася з житловою проблемою, що позбавляло їх повноцінного відпочинку
після роботи. Тому житло займало важливо місце в системі життєвих цінностей
робітників. З’ясовано, що в кінці 1960-х рр. сотні тисяч металургів і членів їхніх
сімей проживали в орендованих квартирах, бараках, підвальних приміщеннях і
гуртожитках.
Виявлено, що збільшення доходів упродовж 1950–1960-х рр. призвело до
певних змін у харчовому раціоні робітників підприємств чорної металургії та
членів їхніх сімей, пов’язаних зі зменшенням споживання борошняних виробів
на користь збільшення в раціоні м’ясо-молочної продукції, свіжих фруктів і ягід.
Також відбулося розширення можливостей купівлі предметів гардеробу.
Обґрунтовано, що житлово-комунальне, побутове обслуговування та
торгівля не завжди задовольняли запити робітників підприємств чорної
металургії. Встановлено, що в зв’язку з нестачею транспорту викликала
нарікання організація перевезень металургів. Виявлено, що мережа побутових
підприємств відставала від потреб робітників через низьку якість, тривалі
терміни виконання замовлень і неприйнятну цінову політику. З’ясовано, що
характерною рисою дійсності 1950–1960-х рр. були затримки в забезпеченні
населення продуктами харчування. Труднощі «дістати» товари, які
користувалися попитом, змушували металургів звертатися до перекупників,
незважаючи на значну суму переплати за товар.
Проаналізовано медичне обслуговування робітників металургійних
підприємств. Охарактеризовано систему освіти і можливості її отримання
металургами. Висвітлено способи проведення дозвілля і святкової буденності
робітників. Встановлено, що якість життя металургів не була високою.
З’ясовано, що хворобами, поширеними серед них, були гострі респіраторні
вірусні інфекції. Однак вплив шкідливих чинників під час виробничої діяльності
призводив до діагностування в робітників окремих цехів професійних
захворювань. Важливе значення для здоров’я металургів мала доступність
медичних послуг, але в першій половині 1950-х рр. їх якість не була високою.
Протягом досліджуваного періоду відбулося певне підвищення рівня та якості
медичного обслуговування, але існувала низка проблем, що були пов’язані з
нестачею лікарських кадрів, ліжкового фонду, апаратури, медикаментів та
транспорту.
Доведено, що робітники мали вільний доступ до отримання освіти і
культурного розвитку в межах комуністичної ідеології, але важка фізична праця
не сприяла його використанню. У зв’язку зі створенням несприятливих умов з
боку цехової адміністрації, або власного небажання вчитися, частина металургів
не мала навіть середньої освіти. Встановлено, що значне місце в культурному
вимірі повсякденності робітників належало прослуховуванню лекцій, радіо,
перегляду фільмів і телепередач, читанню книг, преси. Але практично всі форми
культурного відпочинку перебували під впливом комуністичної ідеології.
Художня самодіяльність і спорт не користувалися популярністю в робітників
підприємств чорної металургії. Поширеною дозвіллєвою практикою металургів
було вживання алкоголю. З’ясовано, що серед робітників не була
розповсюджена релігійність, однак деякі металурги або члени їхніх сімей
відзначали релігійні свята й дотримувалися обрядів, особливо в першій половині
1950-х рр., що не розголошувалося у зв’язку з нерозумінням з боку колег.
Ключові слова: повсякденне життя, металурги, робітники, підприємство,
чорна металургія України. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА
МЕТОДОЛОГІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ 8
1.1. Історіографія проблеми 8
1.2. Джерельна база роботи 17
1.3 Теоретико-методологічні засади дослідження
повсякденності 25
Висновки до першого розділу 32
РОЗДІЛ 2. ІСТОРИЧНІ УМОВИ ПОВСЯКДЕННОГО ЖИТТЯ
РОБІТНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ МЕТАЛУРГІЇ 34
2.1. Державна політика та її вплив на повсякденне життя
металургів 34
2.2. Характеристика металургійної галузі України в
перші повоєнні десятиліття 52
2.3. Основні характеристики виробничої діяльності
робітників на підприємствах чорної металургії 64
Висновки до другого розділу 78
РОЗДІЛ 3. РІВЕНЬ ЖИТТЯ І ЗАДОВОЛЕННЯ МАТЕРІАЛЬНИХ
ПОТРЕБ РОБІТНИКІВ ПІДПРИЄМСТВ ЧОРНОЇ
МЕТАЛУРГІЇ 80
3.1. Бюджет сімей робітників підприємств чорної
металургії та можливості задоволення потреб першої
необхідності 80
3.2. Житлові умови як складова повсякдення металургів 96
3.3. Можливості житлово-комунального, комунального,
побутового обслуговування і торгівлі задовольняти
потреби робітників 100
Висновки до третього розділу 125
РОЗДІЛ 4. ЗАДОВОЛЕННЯ СОЦІОКУЛЬТУРНИХ ПОТРЕБ
МЕТАЛУРГІВ ЯК ІНДИКАТОР ЯКОСТІ ЖИТТЯ 127
4.1. Медичне обслуговування робітників підприємств
чорної металургії 127
4.2. Доступ металургів до освітніх послуг
4.3. Дозвіллєві практики і святкова буденність
137
147
Висновки до четвертого розділу 163
ВИСНОВКИ 165
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 169
ДОДАТКИ 215
|
|
|
