|
| Написано: |
2017 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
31.05.2018 |
|
| Твір змінено: |
31.05.2018 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Мазур Ю. В. Етно-цивілізаційні чинники формування політичних
інститутів в країнах Східної Азії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата політичних
наук (доктора філософії) за спеціальністю 23.00.02 – політичні інститути
та процеси (052 – політичні науки). Чорноморський національний
університет імені Петра Могили, Миколаїв, 2017.
Особливості дослідження політичних процесів та інститутів в країнах
Східної Азії обумовлені швидким розвитком та унікальністю окремих держав
цього регіону. У другій половині ХХ ст. більшість країн Східної Азії
продемонстрували можливість економічного, соціального, політичного
успіху. Специфіка регіону Східної Азії, а саме Китаю, Японії, Республіки
Корея та КНДР, Китайської Республіки на Тайвані, Монголії, полягає в
особливості впливу етнічного, культурного і цивілізаційного факторів на
політичний розвиток цих держав.
В сучасному науковому полі виявлення сутності етносу та цивілізації як
умови формування держави, політичних інститутів є достатньо складною і
багатогранною проблемою. Співвідношення понять етносу, культури,
цивілізації, держави, політичних інститутів охоплює багато гуманітарних
напрямків і, таким чином, дає змогу побудувати універсальні знання щодо
розуміння природи політичних інститутів. Оскільки проблема дослідження
полягає у виявленні причин і особливостей формування та розвитку
політичних інститутів на прикладі країн Східної Азії, розуміння етно-
цивілізаційного аспекту сприяє виявленню умов і факторів інституційних
змін. 3
Проблема дисертаційної роботи недостатньо досліджена в українській
політичній науці. Наукова новизна дисертації полягає у спробі дослідити
питання формування політичних інститутів на прикладі країн Східної Азії у
контексті етно-цивілізаційних чинників. Вперше здійснено спробу типології
етно-цивілізаційних чинників формування політичних інститутів. З метою
поглиблення розуміння природи і особливостей політичних інститутів
удосконалено низку концептуальних положень щодо чинників їх
формування.
В дисертації розглянуто положення наукових праць європейських,
американських, українських, російських та східноазійських науковців, у яких
розкриваються особливості класичного та сучасного підходів до розуміння
чинників формування політичних інститутів у етно-цивілізаційному аспекті.
Досліджуючи стан наукової розробки питання етно-цивілізаційних чинників
формування політичних інститутів в Східній Азії, варто зауважити, що воно є
доволі умовним, оскільки ця проблема у науковому полі розроблялася
недостатньо, тобто до сьогодні не були опубліковані роботи з такою
інтерпретацію проблеми. Основний масив досліджень етно-цивілізаційних
чинників формування політичних інститутів в Східній Азії складають
розробки окремих науковців і науково-дослідних установ, іноземні тематичні
та аналітичні дослідження, які, відповідно, розподілені за науковими
школами (американською, українською, європейською, російською,
східноазійською), напрямами і підходами (цивілізаційним, етнологічним,
етно-культурним і культурологічним, етно-цивілізаційним, теорією
модернізації, філософським та інституційним підходами). Це дозволяє
розглянути комплексний спектр питань щодо досліджуваної проблеми.
Методологія дисертації складається зі спеціально-теоретичних та
загальнонаукових методів дослідження. Насамперед використовувались
порівняльний, системний, структурно-функціональний методи до аналізу
політичних інститутів та особливостей країн Східної Азії, використовувались
структурно-філософський, філософський, нормативно-ціннісний і 4
інституційний підходи, а також методи політологічного та історичного
аналізу, теорії політичного розвитку, теорії модернізації тощо.
Оскільки процес суспільного розвитку та підйому країн Східної Азії
відзначається помітним впливом культурної традиції на модернізацію цих
держав, етно-цивілізаційний підхід надає тлумачення співвідношенню понять
етнос, культура і цивілізація та їх впливу на процес формування та розвитку
політичних інститутів. Виявлено, що політичні інститути вибудовуються в
політичній системі з урахуванням етнічних, національних і культурних,
економічних та інших факторів, тобто зберігають характерні культурні
ознаки. Однак, для виявлення умов та чинників формування політичних
інститутів на прикладі країн Східної Азії необхідне визначення їхніх ознак та
критеріїв чинників формування політичних інститутів. До критеріїв варто
віднести наявність зовнішніх або внутрішніх викликів системі, характер
взаємодії із зовнішнім середовищем, узгодженість з культурою суспільства,
суспільними цінностями, структурну диференціацію та взаємозалежність
політичних інститутів, схильність політичної системи до інновацій. Також
важливу роль у формуванні політичного інституту та успішному здійсненні
ним своїх функцій відіграє притаманна конкретному культурному
середовищу система цінностей та правил. Вона визначає особливості та
характер не лише суспільства та держави, але й кожного окремого
політичного інституту.
З метою виявлення, систематизації та розуміння чинників формування
політичних інститутів було використано етно-цивілізаційний підхід, який
полягає у тезі, що в процесі розвитку суспільства етнос є рушійною силою,
держава - механізмом, а цивілізація - результатом діяльності розвитку етносу
та держави. Визначено причинні засади формування політичних інститутів:
суспільна потреба, історична необхідність, інтереси певних соціальних груп.
Виявлено, що чинники формування політичних інститутів можуть різнитися
за сферами впливу, напрямом впливу, масштабом тощо. Так, ключовими
етно-цивілізаційними чинниками у формуванні політичних інститутів можна 5
назвати культуру, культурні ознаки, зовнішні впливи та виклики,
географічний фактор, психологічні особливості, систему цінностей, релігію,
освіту та науку, новаторство, етичні норми та ін.
Особливості країн Східної Азії полягають у гнучкості щодо модернізації
і впровадження інновацій в поєднанні з культурним традиціоналізмом
суспільства, що не лише гармонійно співіснують, але й сприяють
прогресивному розвитку.
Унікальною державою для дослідження є Китай, в якому, перш за все,
варті уваги потужне державне керівництво і стрімкий економічний розвиток.
Великий вплив на особливості політичної системи та політичних інститутів
Китаю справляє конфуціанство, принципи якого створюють платформу для
відносин в усьому суспільстві і політичній сфері зокрема. Політична система
КНР ґрунтується на принципах патерналізму та активній ролі держави у
економіці та ринкових відносинах. Розвиток економіки, технологій, освіти
створює умови для успішної демократизації країни та її політичної
модернізації. Проте, навіть за умов економічного зростання існує ряд
негативних факторів, що потребують часу та ефективного політичного
регулювання: високий рівень корупції, сепараційні проблеми, авторитарність
у політиці тощо.
В дисертаційній роботі проаналізовано досвід формування політичної
системи та інститутів Японії. Для розвитку політичних інститутів Японії
мали значення багато факторів, зокрема історичний, зовнішній, економічний,
культурний. Так, наприклад, вплив США відіграв значну роль у розвитку
Японії.
Схожість з Японією демонструє Республіка Корея. Це стосується не
лише розвиненості цієї держави, але й значного впливу зовнішніх факторів
на розвиток цієї держави. Республіка Корея є демократичною, політично та
економічно розвиненою країною на противагу КНДР – з пережитками
соціалістичної системи, тоталітарним устроєм та культом особи вождя. Така 6
політична ситуація в КНДР спричинена історичними умовами і руйнівним
зовнішнім впливом.
В дослідженні здійснено аналіз досвіду формування політичних
інститутів Монголії. Держава належить до регіону Східної Азії, проте дещо
відрізняється від згаданих вище країн, насамперед культурою, історичним
розвитком та геополітичним положенням. Тривалий час Монголія зазнавала
впливу Радянського Союзу, що позначилось на особливостях політичної
системи та інститутів. На сьогодні монгольська політична система є синтезом
елементів відродження традиційної та запозичення західної культури і має
перехідний характер.
В дисертаційному досліджені визначено, що унікальний досвід
найрозвиненіших держав Східної Азії (Японії та Республіки Корея)
демонструє вплив різних сфер суспільного життя (законодавчої бази, науки,
освіти, економіки, інноваційних технологій та ін.) на формування та
модернізацію політичних інститутів. Спрямовуючи потенціал на добробут та
процвітання держави, ці країни досягли великого успіху. Сьогодні Україна
перебуває на етапі становлення власної унікальної національної політичної
системи, проте, суттєвими є наслідки впливу радянської системи не лише
політичного, але й культурно-ціннісного характеру. Жорсткі зовнішні
виклики спричиняють трансформацію наявної суспільно-політичної системи,
результат якої визначається рівнем консолідації етно-національного та
культурного потенціалу в державі. Незважаючи на різні історичні умови,
зовнішні впливи, геополітичне становище, розвиненим країнам Східної Азії
вдалось побудувати власні самобутні політичні системи та інститути, хоча й
дещо схожі на діючі в США та Західній Європі. Так, досвід держав Східної
Азії у формуванні політичних систем та інститутів може слугувати
прикладом у пошуках Україною власного шляху політичного розвитку.
Ключові слова: етно-цивілізаційні чинники, політичні системи,
політичні інститути, формування політичних інститутів, країни Східної Азії. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ................................................................. 19
ВСТУП ....................................................................................................................... 20
РОЗДІЛ 1. Теоретико-методологічні засади і джерельна база
дослідження .............................................................................................................. 31
1.1. Стан наукової розробки проблеми ........................................................... 31
1.2. Аналіз теоретичної та джерельної бази дослідження ............................ 46
1.3. Концептуально-методологічні основи аналізу етно-цивілізаційних
чинників формування політичних інститутів в країнах Східної Азії ......... 57
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ........................................................................... 86
ПОСИЛАННЯ ДО ПЕРШОГО РОЗДІЛУ ...................................................... 89
РОЗДІЛ 2. Ознаки та характеристики чинників формування політичних
інститутів в Східній Азії: етно-цивілізаційний аспект .................................. 127
2.1. Критерії та ознаки чинників формування та трансформації
політичних інститутів в регіоні Східної Азії ............................................... 127
2.2. Поняття етносу та цивілізації у дослідженні чинників формування
політичних інститутів (на прикладі Східної Азії) ....................................... 144
2.3. Типологія етно-цивілізаційних чинників формування політичних
інститутів в Східній Азії ................................................................................ 162
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ......................................................................... 181
ПОСИЛАННЯ ДО ДРУГОГО РОЗДІЛУ ...................................................... 186
РОЗДІЛ 3. Формування та трансформація політичних інститутів в
країнах Східної Азії в контексті етно-цивілізаційних чинників ................. 199
3.1. Формування сучасних політичних інститутів Китаю та Японії: етно-
цивілізаційний вимір....................................................................................... 199 18
3.2. Етно-цивілізаційні чинники у формуванні політичних інститутів
Республіки Корея, КНДР і Монголії ............................................................. 223
3.3. Етно-цивілізаційний аспект дослідження політичних інститутів:
країни Східної Азії та Україна ....................................................................... 236
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 ......................................................................... 245
ПОСИЛАННЯ ДО ТРЕТЬОГО РОЗДІЛУ .................................................... 249
ВИСНОВКИ ............................................................................................................ 258
ДОДАТКИ ............................................................................................................... 265
|
|
|
