| Опис: |
Mayerchyk, Maria. 2019. 民族志知識生產中的異性戀現象：19世紀末20世紀初婚前同居的傳統 / 歐陽翠鳳 譯 // 澳門理工學報 73 (1): 105–16.
Mayerchyk, Maria. "Inventing 'Heterosexuality' through Ethnographic Knowledge Production: Tradition of Premarital Sleeping Together (the Late 19th and the Early 20th Century)" / trans. into Chinese by Cuifeng Ouyang. In: Journal of Macao Polytechnic Institute 73, N 1 (2019): 105–16. (In Chinese).
Анотація
Ця наукова стаття аналізує виробництво етнографічних знань про традицію дошлюбного співжиття в сільській Україні наприкінці XIX — на початку XX століття. Автор досліджує, як різні наукові та ідеологічні підходи, такі як романтичний націоналізм, колоніалізм, радикальний реалізм та фемінізм, формували різні інтерпретації цього звичаю. У тексті пояснюється, що етнографи часто нав'язували сучасні поняття про сексуальність та статеві стосунки до немодерного контексту. Зокрема, романтичні націоналістичні дослідники ідеалізували сільське населення, стверджуючи, що його дошлюбні відносини були абсолютно цнотливими. Натомість колоніальні та деякі радикальні погляди зображували селян як розпусних, диких або аморальних. Авторка пропонує постструктуралістський (квір-теоретичний) підхід, який дозволяє дослідити, як самі селяни сприймали ці практики. Вона доходить висновку, що такі поняття, як "гра" або "вечірня", протиставлялися "справжнім" сімейним стосункам.
---
### Основні ідеї твору
1. Стаття аналізує, як етнографічні знання про дошлюбне співжиття в Україні кінця XIX — початку XX століття створювалися через призму різних ідеологій.
2. Романтичний націоналізм ідеалізував сільську культуру, представляючи дошлюбні відносини як цнотливі та пристойні.
3. Етнографи-націоналісти стверджували, що дівчата зберігали цнотливість завдяки суворому контролю з боку батьків та громади, а також через традиційні шлюбні ритуали.
4. Радикальні та "реалістичні" етнографи кидали виклик ідеалізованому образу селян, описуючи "реальні" сторони їхнього життя.
5. Деякі дослідники вважали, що звичай "вечірниць" включав сексуальні практики, і використовували терміни, що означали статевий акт.
6. Колоніалізм зображував селян як відстале, розбещене та сексуально-надмірне населення, щоб виправдати та закріпити власну перевагу.
7. Феміністичний підхід зосереджувався на питаннях влади та примусу в дошлюбних стосунках, наголошуючи на проблемі зґвалтувань та насильства.
8. Авторка стверджує, що і націоналістичні, і радикальні погляди були "частково об'єктивними", оскільки вони відображали як власні погляди дослідників, так і певні аспекти реальності.
9. Робота пропонує постструктуралістський підхід, який дозволяє відійти від нав'язаних модерних понять і зрозуміти суб'єктивне сприйняття селянами їхніх практик.
10. Авторка розрізняє сучасні поняття "сексуальність" і "секс" від немодерних термінів, які використовували селяни.
11. Вона використовує терміни "вечірні", "досвітки" та "вулиці" для опису молодіжних зібрань.
12. У тексті "гра" (prytula) розглядається як специфічна дошлюбна практика, яка протиставлялася "справжньому" подружньому акту.
13. Авторка зазначає, що "гра" призначалася тільки для молодих людей, а для подружжя була забороненою і навіть засуджувалася.
14. Молодь не мала права на "справжнє" (тобто "подружнє") життя, оскільки їхній "досвід" був "грою".
15. Відмінність між "грою" та "справжньою" справою полягала в збереженні дівчиною цноти та уникненні вагітності.
16. У статті зазначається, що деякі етнографи, зокрема Марко Грушевський, використовували більш "протокольний стиль", щоб точно зафіксувати висловлювання селян.
17. Авторка стверджує, що немодерне мислення дозволяло сприймати певні практики як "безпечні" та "пристойні", якщо вони не призводили до вагітності та втрати цноти.
18. Дослідниця вказує, що етнографи нав'язували сучасну "гетеронормативну модель" немодерним практикам.
19. Виявляється, що інформація про одностатеві стосунки між молодими людьми була відсутня, оскільки селяни надто соромилися розповідати про них етнографам.
20. Стаття підкреслює, що етнографічні знання завжди є політично вмотивованими, оскільки вони формуються в певному соціально-політичному контексті. |
