| Опис: |
Напружена психологічна драма видатного французького письменника, лауреата Нобелівської премії Франсуа Моріака присвячена вічній темі художньої літератури — грошам. Паперова версія цього роману (видавництво Дніпро, 1980 рік) містить розлогу передмову на 14 сторінках в традиційному тодішньому стилі: "...письменник викриває гнилу буржуазну мораль", "...недооцінює революційну роль пролетаріату", "...показує згубну владу грошей над людськими душами" й іншу подібну нісенітницю. В історії людства було безліч безуспішних спроб замінити гроші чим-небудь іншим (квітанціями і т.п.) чи знищити їх взагалі, починаючи зі Спарти (дивись "Історія західної філософії", Бертран Рассел, http://chtyvo.org.ua/authors/Russell_Bertrand/Istoriia_zakhidnoi_filosofii.epub). Але насправді гроші — це всього лише міра вартості (дивись "Відкрите суспільство та його вороги", Карл Поппер, http://chtyvo.org.ua/authors/Popper_Karl/Vidkryte_suspilstvo_ta_ioho_vorohy.epub). Нарікати на них так же безглуздо, як нарікати на годинник за те, що час біжить надто швидко, чи на сантиметр за те, що талія недостатньо тонка.
Гроші псують людей. Та згадаймо наше знамените: "Квартирне питання псує людей". Якщо кварири розподіляються, а не купуються, людей псує квартирне питання. Якщо ж купуються за гроші, то людей псують гроші. Але неминуче їх що-небудь таки псує. Чому ж так приречено? Спробуємо розібратись.
Життя влаштоване таким чином, що для того, щоб отримати кошти на прожиття, треба зробити дещо таке, за що інші люди добровільно погодяться віддати свої гроші. Гроші — це регулятор поведінки, вони змушують людину робити не те, що їй хочеться, а те, що потрібно іншим людям. Коли не буде цього мотиву, неминуче з'являться інші форми примусу, включно з фізичним насиллям, що нам добре відомо з нашої історії. Звісно, крім сумлінної праці існує безліч інших способів отримання грошей, як законних (виграти в лотерею, випросити, отримати спадщину, знайти скарб, отримувати проценти з капіталу і т.п.), так і незаконних (видурити, відібрати шляхом насильства чи шахрайства і т.п.). Але зауважимо, що 90% обороту і переважна більшість людей живуть за рахунок першого способу (праці). В переважній більшості випадків гроші правильно виконують свою функцію, але люди зазвичай не звертають на це увагу і помічають лише випадки, коли ця функція спрацьовує неправильно.
Коли ж це відбувається? Мабуть тоді, коли гроші, як кажуть психологи, переходять в домінанту. Гроші відіграють величезну роль в житті кожної людини і суспільства в цілому, але все ж це не головне в нашому житті. Хоча багато людей так не вважають, а деякі навіть вважають, що гроші — це єдине, що хоч щось важить в цьому світі. Така помилка і приводить до появи персонажів, подібних Гобсеку.
Поль Брег писав, що за гроші можна купити ліки, але не можна купити здоров'я, можна найняти слуг, але не можна купити друзів, можна купити книги, але не можна купити знання, можна купити розваги й задоволення, але не можна купити щастя.
Але ще краще написав інший Нобелівський лауреат, Поль Самуельсон, про ранжування цінностей. Коли в людини зовсім мало грошей, вона купує тільки те, що їй необхідно для фізичного виживання — їжу й найдешевший притулок. Коли з'являється трохи більше грошей, вона купує смачнішу їжу й комфортніший притулок. Коли є ще трохи більше грошей, вона купує засоби підвищення соціального статусу — пристойну одежу, книги, "квиток" на тусовку і т.д. Коли є ще більше грошей, вона купує вишукані задоволення й почесний статус у суспільстві. В цьому ряду зверніть увагу на те, що чим більша кількість грошей і вартість продукту, тим менш важливі потреби вони задовольняють. Ніхто не може жити без їжі, а без круїзної яхти й прислуги жити зовсім неважко (хоч і не всі з цим погодяться). Звідси витікає, що гроші, по суті, не так вже й важливі, в цьому ряду вони стають все менш потрібними.
Доречно тут згадати Емануеля Муньє, який писав, що для ідеального, щасливого життя людині потрібно зовсім небагато: проста їжа в невеликій кількості, дах над головою і головне — свобода. Все останнє — марнославство. Хоча, варто зауважити, що цю точку зору легко довести до абсурду — до щастя свині, яка лежить в калюжі. І щоб цього не сталось, саме й призначені гроші, що споконвіку женуть людей у пекло, спокушаючи раєм, як це виразно представлено в даній книзі. Втім, наша задача — знайти третій шлях, не уподібнюючись свині й не продаючи душу дияволові.
aetes |
