|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
01.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
01.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(3.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Матвієнко Д. М. Громадська та краєзнавча діяльність Петра
Михайловича Добровольського (1871–1910). Кваліфікаційна робота
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю
032 Історія та археологія. Національний університет «Чернігівський
колегіум» імені Т. Г. Шевченка. Чернігів, 2021.
Актуальність теми дослідження. На сучасному етапі розвитку
української історіографії зростає інтерес до спадщини призабутих
дослідників «другого плану», які свого часу значною мірою
прислужилися становленню вітчизняної історичної науки. Робота
присвячена комплексному дослідженню життя, громадської та
краєзнавчої діяльності правителя справ Чернігівської губернської вченої
архівної комісії, гласного та секретаря Чернігівської міської думи Петра
Михайловича Добровольського (1871–1910 рр.).
Мета дослідження полягає в тому, щоб на основі аналізу джерел і
наукової літератури реконструювати життєвий шлях, громадську та
краєзнавчу діяльність П. М. Добровольського.
Для досягнення поставленої мети було розв’язано наступні
дослідницькі завдання: проаналізовано стан вивчення проблеми;
визначено рівень репрезентативності актуалізованої джерельної бази;
висвітлено життєвий шлях П. М. Добровольського; розглянуто його
громадську діяльність; з’ясовано внесок П. М. Добровольського в
розвиток історичного краєзнавства на Чернігівщині.
Об’єктом дослідження є постать громадського діяча і краєзнавця
П. М. Добровольського.
3
Предметом дослідження є життєвий шлях П. М. Добровольського,
його участь в роботі органів місцевого самоврядування та краєзнавчому
русі в регіоні.
Хронологічні межі дослідження охоплюють увесь період життя
П. М. Добровольського (1871 – 1910 рр.)
Географічні межі дослідження окреслені територією Чернігівської
губернії.
Наукова новизна роботи полягає у розробці малодослідженої
проблеми та створенні комплексного дослідження про громадську та
краєзнавчу діяльність П. М. Добровольського.
У роботі вперше з позицій сьогодення проаналізовано
історіографію та джерельну базу проблеми; систематизовано і
запроваджено до наукового обігу документи і матеріали, пов’язані з
біографією П. М. Добровольського та його громадською діяльністю в
органах місцевого самоврядування і наукових інституціях Чернігівщини;
висвітлено фактори, що вплинули на формування особистості
П. М. Добровольського; з’ясовано основні напрями його краєзнавчої
діяльності.
Поглиблено відомості про внесок П. М. Добровольського у
підготовку і проведення XIV Всеросійського археологічного з’їзду; його
педагогічну діяльність у церковно-парафіяльних школах Чернігівщини;
роботу гласного і секретаря Чернігівської міської думи.
Практичне значення дисертаційного дослідження полягає в тому,
що наведені у дисертації факти і висновки можуть бути використані у
процесі підготовки узагальнюючих праць та навчальних посібників з
історії України та історичного краєзнавства.
Робота складається зі вступу, трьох розділів, що поділяються на
підрозділи, висновків, списку використаних джерел та літератури, який
нараховує 290 найменувань, та 12 додатків.
4
У вступі обґрунтовано актуальність дослідження, визначено його
об’єкт, предмет, мету та завдання, висвітлено наукову новизну,
практичне значення отриманих результатів.
У першому розділі – «Історіографія проблеми, джерельна база,
методологія та методи дослідження» розглянуто стан наукової розробки
проблеми, схарактеризовано джерельну базу, методологію та методи
дослідження.
Аналіз наукової літератури дозволив умовно виділити три періоди
у вивченні життя та діяльності П. М. Добровольського:
Перший період охоплює 1900–1930 рр. і характеризується
загальними відомостями про життєвий шлях і діяльність
П. М. Добровольського або окремими згадками про його науковий
доробок.
Другий період вивчення життя та діяльності
П. М. Добровольського припадає на 60–80-ті рр. XX ст. Саме тоді
побачили світ статті й замітки про його участь у роботі Чернігівської
міської думи, Чернігівської губернської вченої архівної комісії,
організації та проведенні XIV Всеросійського Археологічного з’їзду.
Третій період розпочався у 1991 р. і триває донині. Попри появу
численних публікацій, присвячених різним аспектам життя та діяльності
П. М. Добровольського, досі не було створено узагальнюючої праці, в
якій було б комплексно проаналізовано віхи його життєвого шляху і
складові громадської та краєзнавчої діяльності.
Актуалізована джерельна база роботи складається передусім з
писемних документів, які можна розподілити на кілька груп: діловодні
документи, джерела особового походження, місцева періодика,
історіографічні джерела. У процесі підготовки дослідження були також
використані зображальні джерела, передусім фотодокументи.
5
З метою виявлення джерел були опрацьовані фонди архівів,
бібліотек та музеїв України та Російської Федерації, а саме Інституту
рукопису Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського
НАН України (ІР НБУВ), Центрального державного історичного архіву
України в Києві (ЦДІАК України), Державного архіву Чернігівської
області (ДАЧО), Чернігівського обласного історичного музею
ім. В. В. Тарновського (ЧОІМ), Чернігівського літературно-
меморіального музею-заповідника М. М. Коцюбинського (ЧЛМК),
Російського державного історичного архіву у Санкт-Петербурзі (РДІА),
Відділу писемних джерел Державного історичного музею Російської
Федерації (ВПД ДІМ).
Висвітлення життєвого шляху, громадської та краєзнавчої
діяльності П. М. Добровольського було здійснено на підставі
загальнонаукових принципів історизму, об’єктивності та системності.
Теоретико-методологічну базу дисертації становлять
загальнонаукові (логічний, ілюстративний, описовий), спеціально-
історичні (історико-біографічний, проблемно-хронологічний, історико-
типологічний, історико-порівняльний) та міждисциплінарні
(евристичний) методи.
У другому розділі – «Життєвий шлях П. М. Добровольського»
проаналізовано його біографію та діяльність у Чернігівській міській
думі. П. М. Добровольський народився 16 січня 1871 р. у с. Яриловичі
Городнянського повіту Чернігівської губернії (нині
Чернігівського району Чернігівської області) в сім’ї священика. У
1888 р. він вступив до Чернігівської духовної семінарії, але у 1894 р.
через сімейні обставини змушений був залишити навчання. Згодом
П. М. Добровольський служив на канцелярських посадах у Сирітському
притулку та Духовній консисторії, де саме і розпочав свої краєзнавчі
студії в галузі церковної історії.
6
У 1899 р. П. М. Добровольський був обраний членом, а у 1902 р. –
правителем справ Чернігівської губернської вченої архівної комісії.
У 1905 р. він був обраний гласним, а в 1906 р. – секретарем
Чернігівської міської думи і доклав значних зусиль для збереження
пам’яток старовини і вирішення важливих соціальних та економічних
питань розвитку міста.
21 серпня 1910 р. П. М. Добровольський помер після тяжкої
хвороби і був похований у Чернігові.
У третьому розділі – «Краєзнавча діяльність
П. М. Добровольського» схарактеризовано його роботу у Чернігівській
губернській вченій архівній комісії та науковий доробок. Саме завдяки
його зусиллям було вироблено чіткий порядок розгляду справ,
призначених до знищення в установах не тільки Чернігівської, а й
Київської, Полтавської, Волинської, Мінської губерній, де архівних
комісій не існувало, а також засновано регіональний історичний архів.
Значну увагу він приділяв археологічним дослідженням, зокрема
палеолітичної стоянки у с. Мізин. П. М. Добровольський відіграв
важливу роль в організації та проведенні XIV Всеросійського
археологічного з’їзду в Чернігові.
У висновках відповідно до поставленої мети і завдань викладено
основні результати дослідження.
Здійснений у процесі підготовки дисертації історіографічний
аналіз дозволив виокремити три періоди у вивченні життя та діяльності
П. М. Добровольського, які відрізнялися за дослідницькою
методологією: 1900–1930 рр.; 1960–1989 рр.; 90-ті рр. XX ст.–
початок XXI ст. Незважаючи на значну кількість праць, присвячених
П. М. Добровольському, існує потреба у створенні комплексної роботи
про його життєвий шлях, громадську та краєзнавчу діяльність.
7
Актуалізований комплекс писемних джерел, що складається з
діловодної документації, джерел особового походження, зокрема
листування, та праць П. Добровольського є достатньо репрезентативним.
Було опрацьовано документи 10 фондів архівів та музеїв, значна частина
яких уперше запроваджується до наукового обігу.
У роботі реконструйовано процес становлення
П. М. Добровольського як громадського діяча і краєзнавця, визначено
фактори, що вплинули на формування його наукових поглядів.
Зацікавлення історією було зумовлене спершу тісним зв’язком з
церквою: його батько був священиком, а освіту він здобув у
Чернігівській духовній семінарії. Відтак, перші наукові студії
П. М. Добровольського були пов’язані з історією церкви.
Краєзнавча діяльність П. М. Добровольського мала універсальний
характер і здійснювалася у кількох напрямах. Він досліджував біографії
церковних діячів, історію міст і сіл Чернігівщини. На підставі
нововиявлених архівних матеріалів він, зокрема, відтворив
місцезнаходження зруйнованих храмів Чернігова та висвітлив їх історію.
Займаючи посаду правителя справ Чернігівської губернської
вченої архівної комісії, він намагався залучити до пошуку краєзнавчого
матеріалу місцевих священиків і вчителів. За редакцією
П. М. Добровольського побачили світ 4–7 випуски «Трудов» цієї
наукової установи.
Завдяки його напрацюванням було розбудовано Історико-
археологічний музей Чернігівської губернської архівної комісії і
впорядковано його перший каталог. Він був одним з ініціаторів
об’єднання усіх чернігівських музеїв в єдиний потужний науково-
просвітницький заклад, що було здійснено у 20-х рр. XX cт.
Наукова спадщина П. М. Добровольського свідчить, що він був
дослідником широкого наукового діапазону. Йому належать понад 120
8
праць з питань історії, археології та етнографії Чернігівщини, що були
опубліковані у «Черниговских губернских ведомостях», «Черниговских
епархиальных известиях», «Земском сборнике Черниговской губернии».
Його роботи були зорієнтовані на широку аудиторію і мали на меті
зацікавити не тільки вчених, а й пересічних чернігівців історією рідного
краю.
Ключові слова : П. М. Добровольський, Чернігівська міська дума,
Чернігівська губернська вчена архівна комісія, краєзнавство,
музеєзнавство, археологія, XIV Всеросійський археологічний з’їзд. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……………………….. 18
ВСТУП …………………………………………………………… 19
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ПРОБЛЕМИ, ДЖЕРЕЛЬНА
БАЗА, МЕТОДОЛОГІЯ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ … 23
1.1. Історіографія проблеми ………………………………….. 23
1.2. Джерельна база дослідження ……………………………. 35
1.3. Методологія та методи дослідження ……………………. 39
РОЗДІЛ 2. ЖИТТЄВИЙ ШЛЯХ І ГРОМАДСЬКА
ДІЯЛЬНІСТЬ П. М. ДОБРОВОЛЬСЬКОГО .......................... 45
2.1. Становлення особистості та службова діяльність ……… 45
2.2. П. М. Добровольський – гласний і секретар Чернігівської
міської думи …………………………………………………… 61
РОЗДІЛ 3. КРАЄЗНАВЧА ДІЯЛЬНІСТЬ
П. М. ДОБРОВОЛЬСЬКОГО ………………………………….. 77
3.1. П. М. Добровольський – член і правитель справ
Чернігівської губернської вченої архівної комісії ………….. 77
3.2. Участь П. М. Добровольського в організації та проведенні
XIV Всеросійського археологічного з’їзду ………………….. 97
3.3. Краєзнавчі студії ………………………………………….. 116
ВИСНОВКИ ……………………………………………………... 150
СПИСОК ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ ……………………… 158
ДОДАТКИ ..................................................................................... 189
|
|
|
