Світлана Матвєєва » Когнітивно-фреймова теорія термінологічних номінацій та дефініцій: перекладацький аспект
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Когнітивно-фреймова теорія термінологічних номінацій та дефініцій: перекладацький аспект
Стаття
|
|
|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
29.03.2025 |
|
| Твір змінено: |
29.03.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(366.6 КБ)
|
|
| Опис: |
Матвєєва, С. (2019). Когнітивно-фреймова теорія термінологічних номінацій та дефініцій: перекладацький аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія “Філологія”, 43, т. 4, 75–77.
Одним із ключових елементів встановлення своєрідності певної терміносистеми є її номінативний склад, а також ті вербальні елементи й позавербальні фактори, що визначають закономірності й забезпечують необхідні умови успішності процесу термінологічної номінації. Статтю присвячено дослідженню процесу й результату термінологічних номінації і дефініції, які демонструють ефективність і продуктивність застосування когнітивно-фреймового підходу до передперекладацького аналізу окремих термінологічних одиниць і всього спеціального тексту.
Термінологічна номінація є цілеспрямованим процесом задля відтворення певного фрагмента професійної мовної картини світу. Автор аналізує юридичний термінознак a lawyer та його перекладні еквіваленти юрист і адвокат за даними лексикографічних джерел та корпусу паралельних юридичних текстів (біля 275 000 слів), створеного автором статті з текстів рішень Європейського суду англійською мовою, що є у відкритому доступі на офіційному сайті «European Court of Human Rights», та перекладів цих рішень українською мовою, що представлені на сайті «Практика ЄСПЛ. Український аспект». Висновки демонструють розбіжності між даними словників і корпусу, що дає підстави говорити про доцільність залучення корпусного підходу до практичної роботи перекладачів і лексикографів.
Автор досліджує можливості поєднання когнітивно-фреймового підходу до аналізу термінознаку з корпусним підходом до його перекладу. Доведено, що когнітивно-фреймовий підхід забезпечує більшу об’єктивність за умов перевірки отриманих теоретичних результатів через корпуси паралельних спеціальних текстів. Автор доводить, що використання у процесі перекладу одиниці із семантично наближеними вузлами фреймів забезпечує максимальну правильність і точність відтворення не тільки одиниці, що перекладається, але й всього фрейму мовою перекладу.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Матвєєва, С. (2019). Когнітивно-фреймова теорія термінологічних номінацій та дефініцій: перекладацький аспект. Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія “Філологія”, 43, т. 4, 75–77.
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
