| Опис: |
Український історик. – 1979. – №01-04 (61-64)
Анотація:
Ця праця Теодора Мацьківа присвячена постаті гетьмана Івана Мазепи, який очолював Українську Козацьку Державу (Гетьманщину) з 1649 по 1764 рік. У статті наголошується, що Україна, незважаючи на протекторати різних держав (Польщі, Туреччини, а згодом Московії), зберігала власну територію, народ, демократичний уряд та військо. Автор підкреслює, що український народ завжди прагнув створити власну незалежну державу. Проаналізовано імперіалістичну політику Польщі, Туреччини та Московії, що протидіяла цим прагненням. Врешті, Мазепа зображений як ключова фігура у боротьбі за українську незалежність.
Основні ідеї твору:
* Українська Козацька Військова Держава (Гетьманщина, 1649—1764) мала власну територію, народ, демократичний уряд, військо (козаків) та дипломатичні зв'язки з іноземними державами.
* Форма автономії під протекторатом була звичайним явищем у тогочасній Європі, як, наприклад, Прусія під польським чи Ліфляндія під шведським протекторатом.
* Український народ завжди прагнув створити власну незалежну державу.
* Польща, Туреччина та Московія активно протидіяли прагненням українців до незалежності, проводячи імперіалістичну політику.
* Польща насильно вводила кріпацтво та нищила українську православну церкву, що посилило національний, політичний та соціальний гніт.
* Переяславський договір (1654 р.) не був рівноправною угодою, а лише "анексійним актом" Московії.
* Московська церква завжди використовувалася як інструмент русифікації України.
* Українські гетьмани, як і Мазепа, не були зрадниками, а діяли в інтересах свого народу, борючись за незалежність.
* Російська політика щодо України була спрямована на повне знищення її автономії та русифікацію.
* Мазепа був одним із багатьох європейських діячів, які прагнули захистити права своєї країни від імперських зазіхань. |
