Юрій Мателешко » Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ століття
[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Політико-адміністративний устрій Київської Русі ІХ – початку ХІІ століття

Дисертація
Написано: 2007 року
Розділ: Історична
Твір додано: 28.12.2024
Твір змінено: 28.12.2024
Завантажити: pdf див. (1.4 МБ)
Опис: Мета і завдання дослідження. Метою роботи є створення цілісної моделі
політико-адміністративного устрою Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст. як
системи, де присутній зв'язок між усіма елементами його горизонтальної
(територіальної) та вертикальної (управлінсько-функціональної) структури.
Серед окремих завдань роботи слід назвати такі:
- з'ясувати внесок дослідників у вивчення політико-адміністративного
устрою Київської Русі ІХ – початку ХІІ ст.;
- провести аналіз джерел, на основі яких базується робота, а також виявити
їх значущість для дослідження; 7
- визначити вплив адміністративних перетворень (реформ) кінця ІХ – Х ст.
на функціонування політико-адміністративної системи Руської держави;
- проаналізувати великі територіальні одиниці – „страну”, „землю”,
„волость” та виділити ті з них, які були внутрішніми складовими політико-
адміністративної системи Русі;
- розглятути структуру малих територіальних одиниць Київської Русі (гради
– села – верві – погости) та з'ясувати їхню адміністративну сутність;
- зробити кількісний аналіз основних осередків політико-адміністративного
ладу Руської держави – „градів”, виявивши відносний рівень значимості
того чи іншого міста та ступінь прояву його активності (в тому числі
політичної);
- дослідити систему міст Київської Русі як взаємозв'язаних елементів
(головне місто + міста-сателіти) і на цій основі дещо по-новому поставити
питання про руські землі (князівства);
- з'ясувати політико-адміністративні функції князя, який, будучи по
відношенню до територіальних та владних одиниць з'єднувальною та
управляючою силою, приводив у рух всю політико-адміністративну
систему держави;
- визначити рівні, типи та функції руського посадництва як основного
органу адміністративного управління кінця ІХ – початку ХІІ ст.;
- відмежувати органи адміністративного управління в Київській Русі від
інших, неадміністративних, структур, що дасть можливість остаточно
з'ясувати базову структуру та пов'язані з нею основні функції членів
князівської адміністрації;
- з'ясувати роль боярської (дружинної) думи у політико-адміністративному
управлінні Руської держави, а також довести відміність пов'язаних з
думою старців градських від старійшин города.
Зміст: [натисніть, щоб розгорнути]
 
Відгуки читачів:
 
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
 
Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.