|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
24.09.2023 |
|
| Твір змінено: |
24.09.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1 МБ)
|
|
| Опис: |
Масюта Д.О. «Торговельні зв’язки населення Нижнього Подністров’я
в I–IV ст. н.е. (за матеріалами амфорної тари)». – Кваліфікаційна наукова
праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата історичних наук
(доктора філософії) за спеціальністю 07.00.04 «Археологія». – Одеський
національний університет ім. І.І. Мечникова, Одеса, 2019.
Робота є першим узагальнюючим дослідженням амфорного імпорту та
спробою реконструкції торговельних зв’язків населення Нижнього
Подністров’я в I–IV ст. н.е. Здійснено детальний історіографічний аналіз
вітчизняної та зарубіжної літератури, присвяченої вивченню амфорної тари
римського часу. Вперше виділені нові різновиди амфорної тари, розроблена
типологія, хронологія, визначено їх вміст, а також намічені регіони
виробництва цих посудин. Ідентифіковано та введено до наукового обігу
амфори, знахідки яких раніше не були відомі у Нижньому Подністров’ї.
Уточнено особливості морфології та час побутування амфор вже відомих
типів та варіантів, значно розширено ареал їх розповсюдження. Вперше було
розроблено періодизацію торговельно-економічних відносин в Нижньому
Подністров’ї у римську епоху. Визначені напрямки, характер та
інтенсивність торговельних контактів населення цього регіону з центрами-
експортерами товарів у амфорах. Здійснена спроба співвіднесення знахідок
окремих різновидів амфорної тари з перебуванням у Тірі військових
підрозділів Римської імперії.
Джерельну базу дослідження складають знахідки амфорної тари,
виявлені під час планомірних археологічних розкопок Тіри, поселення та
могильника Молога ІІ і невеликих за обсягом робіт на поселенні Веселе ІІІ.
Крім того, в роботі використана опублікована керамічна тара з городища
Ніконій.
III
Практичне значення дисертації полягає у можливості використання
отриманих результатів для підготовки узагальнюючих робіт, присвячених
реконструкції торговельних зв’язків в причорноморському регіоні та
вивченню економіки античного світу. Результати дисертаційного
дослідження можуть бути застосовані для ідентифікації амфорної тари
римського часу та при побудові хронологічних схем археологічних пам’яток
Причорномор'я.
В історії дослідження амфор римської епохи виділено чотири періоди.
Перший етап (кінець ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст.) характеризується виникненням
інтересу до амфорної тари та першими спробами її систематизації. Для
другого етапу (друга половина 40-х – 60-ті рр. ХХ ст.) притаманне різке
зростання зацікавлення до масового археологічного матеріалу, викликане
усвідомленням того, що амфорна тара являє собою надійний хронологічний
індикатор, а також є важливим джерелом для реконструкції торговельних
зв’язків античного світу. Процес систематизації амфор відбувався у напрямку
розробки класифікацій, в основу яких була покладена форма виробів. На
третьому етапі (70–80-ті рр. ХХ ст.) вивчення тарного посуду стає дійсно
масовим явищем, а застосування математичних та природничо-наукових
методів вивело його на якісно новий рівень. Вперше на матеріалах амфорної
тари здійснюються дослідження, метою яких була реконструкція
торговельно-економічних зв’язків в межах усього римського світу. На
четвертому етапі (90-ті рр. ХХ – початок ХХІ ст.) відбувається справжній
прорив в вивченні амфор та торговельних зв’язків Причорномор’я. Було
систематизовано керамічну тару з причорноморських пам’яток, виокремлено
посудини понтійського виробництва та визначено центри, що їх виготовляли.
Також збільшується інтенсивність вивчення амфорної тари з теренів
колишніх західних провінцій Римської імперії. Для цього періоду характерні
широке використання статистико-математичних та залучення природничо-
наукових методів. При побудові типології амфор враховується як
морфологія, так і особливості керамічного тіста.
IV
Разом з тим, амфорна тара римського часу, що походить з
археологічних пам'яток Нижнього Подністров'я, дуже рідко ставала об’єктом
спеціальних досліджень. Більшість положень наявних систематизації амфор,
виявлених в Тірі, Ніконії та поселення Молога ІІ, потребували уточнення або
перегляду.
Під час даного дослідження амфорна тара, що надходила в римський
час до осілого населення Нижнього Подністров’я, була розділена на дві
групи. До першої належать посудини, виготовлені в керамічних майстернях
Адріатики (амфори варіантів Dressel 6А, Dressel 6В, типу Forlimpopoli),
Східного Середземномор'я та Егеїди (тара типів Camulodunum 184, АС4, 1 (І)
за Т.Л. Самойловою, VIII за А. Опайцем, MRA 3 Benghazi, Robinson М 273,
Dressel 24, Kapitän II, 80 за І.Б. Зеєст та виділені вперше коричневоглиняні
вузькогорлі амфори). При чому, екзотичні товари, що містились в цих
амфорах, імпортуються переважно Тірою. Виключення становить тара типів
Dressel 24, 80 за І.Б. Зеєст, Kapitän II, яка в невеликій кількості досягала
Ніконія та неукріплених пізньоскіфських поселень. Частину посудин, що
належать до останніх двох різновидів, могли виготовляти в Причорномор'ї.
Більш кількісну другу групу керамічної тари складають амфори
причорноморського виробництва. Вона переважно представлена продукцією
Гераклеї Понтійської, яка починає надходити до Нижнього Подністров’я вже
з рубежу н.е. Експорт гераклейського вина до Тіри здійснюється
безперервно, аж до її зруйнування близько середини ІІІ ст. н.е. Так, в
керамічному комплексі міста присутні широкогорлі амфори варіантів СІа та
СІб, типу С ІІ, та вузькогорлі – варіантів С ІVА–С ІVС, С ІVJ і підваріанту
С ІVD1 за С.Ю. Внуковим. З виникненням у Нижньому Подністров’ї
пізньоскіфських поселень, до них також надходить тара, починаючи з
посудин варіанту С ІVВ. З кінця ІІ по середину ІІІ ст. н.е. до Нижнього
Подністров’я ввозяться товари у боспорських амфорах. І якщо тара типів 72,
73, 75 за І.Б. Зеєст зустрічаються повсюдно, то червоноглиняні вузькогорлі
амфори, об’єднані дисертантом в окремий тип, відомі в Тірі та на Молозі ІІ, а
V
посудини типу 27 за В.В. Крапівіною – лише в Тірі. Після відновлення, це
місто імпортує вино у тарі типу 72 за І.Б. Зеєст, пізньогераклейських амфорах
варіанту С ІVF, синопських типу C Snp I за Д. Кассаб Тезгьор. До Тіри
надходить і продукція нелокалізованих понтійських центрів – амфори типів 5
(ІІ) та 6 (ІІ) за Т.Л. Самойловою.
Під час дослідження було встановлено, що в римську епоху Нижнє
Подністров’я було інтегровано в систему торговельних зв’язків
Причорномор'я та відігравало в них важливу роль. Також підтримувались
контакти з містами, розташованими в Адріатиці, Східному Середземномор’ї,
Егеїді. Аналіз матеріалів амфорної тари та історичних подій, що відбувались
в регіоні у І–ІV ст. н.е., дозволили виділити три періоди у розвитку
торговельно-економічних відносин в Нижньому Подністров’ї: 1) рубіж н.е. –
кінець І ст. н.е.; 2) початок ІІ ст. н.е. – середина ІІІ ст. н.е.; 3) остання чверть
ІІІ ст. н.е. – друга половина ІV ст. н.е.
Найбільш важливим економічним центром Нижнього Подністров’я
була Тіра, яка знаходилась на перетині торговельних маршрутів, що
з’єднували її з варварськими племенами Подністров’я, античними містами
Північного Причорномор’я та населеними пунктами римських провінцій.
Вже на рубежі н.е. це місто встановлює торговельні відносини з Гераклеєю
Понтійською, в результаті чого до Тіри починає надходити вино, що
імітувало родоську та коську продукцію, а також напій, виготовлений за
власним рецептом. В першій половині І ст. н.е. в невеликому обсязі
імпортується італійське вино. Протягом цього століття підтримуються
торговельно-економічні відносини з виробничими центрами Східного
Середземномор'я та Егеїди, звідки ввозиться оливкова олія та вино. В цей час
торговельні контакти, хоча і носять прямий, неопосередкований характер,
відзначаються спорадичністю. В останній третині І ст. н.е., після включення
Тіри до сфери впливу Римської імперії, їх інтенсивність зростає. Наприкінці
цього століття, з появою у Нижньому Подністров’ї нового населення, що
переважно складалось з носіїв пізньоскіфської археологічної культури, обсяг
VI
надходження гераклейського вина сюди істотно збільшується. На що
вказують матеріали поселення Молога ІІ. Посередником у цих торговельних
операціях виступає Тіра.
На початку ІІ ст. н.е. римська адміністрація здійснила комплекс
заходів, що сприяли стабілізації військово-політичної ситуації у Нижньому
Подністров’ї та економічному підйому Тіри у ІІ – першій половині ІІІ ст. н.е.
В цей період основну статтю амфорного імпорту міста також складало
гераклейське вино. Пік товарообігу між Тірою та Гераклеєю Понтійською
припав на другу половину ІІ – першу половину ІІІ ст. н.е. Також
встановлюються торговельні відносини з Боспором, з території якого
імпортується salsamentum (солона риба) і, в меншій мірі, вино. В обмеженій
кількості з нелокалізованих понтійських центрів ввозиться вино та, можливо,
оливкова олія. У ІІ – першій половині ІІІ ст. н.е. розширюються напрямки
торговельних зв’язків з виробничими центрами Східного Середземномор’я і
Егеїди, звідки імпортуються вишукані сорти вин та оливкова олія. Вони
переважно носять неопосередкований характер. Проте, продукція центрів
Далмації, Італії, Хіосу, деяких пунктів, розташованих на західному
узбережжі Малої Азії, надходять з нижньодунайських провінцій в результаті
торговельно-посередницьких операцій.
Асортимент провізії, якою забезпечувались військовослужбовці
Римської імперії, що дислокувались у Тірі в ІІ – першій половині ІІІ ст. н.е.,
переважно, не відрізнявся від товарів, котрі могло придбати цивільне
населення міста. Вони отримували гераклейські та егейські вина,
східносередземноморську оливкову олію. Проте, саме з римською
військовою присутністю у місті слід пов’язувати знахідки
східносередземноморської винної тари типів 1 (І) за Т.Л. Самойловою та VIII
за А. Опайцем і, ймовірно, адріатичних амфор варіанту Dressel 6В для
оливкової олії.
З виникненням на початку ІІ ст. н.е. нових варварських пам’яток
(городище Ніконій, поселення Веселе ІІІ) зростає значення Тіри як центру
VII
посередницької торгівлі між античними містами та пізньоскіфськими
племенами. В результаті інтенсивного торговельного обміну до Тіри
ввозиться продукція сільського господарства, а в зворотному напрямку
слідують товари у керамічній тарі. Імпорт поселень Молога ІІ, Веселе ІІІ та
городища Ніконій був менш різноманітним, ніж у Тіри. Високим попитом
користувались дешеві гераклейські та боспорські вина, солона риба,
виготовлена на Боспорі. Егейське вино та середземноморська оливкова олія
надходили до варварських племен зрідка.
Сталі та інтенсивні торговельно-економічні відносини між населеними
пунктами Нижнього Подністров’я були розірвані у середині ІІІ ст. н.е. з
зруйнуванням Тіри та припиненням життя на городищі Ніконій і на
неукріплених поселеннях під час «скіфських» або «готських» воєн.
У пізньоантичний період Тіра, після відновлення наприкінці ІІІ ст. н.е. і
до 70-х рр. IV ст. н.е., продовжує мати значення важливого центру
посередницької торгівлі між античними містами та варварськими племенами.
Так, товари у амфорах, реекспорт яких здійснювала Тіра, досягали
черняхівських поселень, розташованих у Середньому Подністров’ї. Проте
можна констатувати значне звуження ширини та зменшення інтенсивності
торговельних зв’язків з центрами-експортерами.
Місто відновлює торговельні контакти з Боспором, звідки ввозиться
вино. Але основним постачальником цього продукту продовжує залишатись
Гераклея Понтійська. В середині – третій чверті IV ст. н.е. Тіра також
імпортує синопське вино та товари з невстановлених понтійських центрів.
Егейські вина, вочевидь, надходять з Нижнього Подунав’я в ході
торговельних операцій, які мали посередницький характер.
Ключові слова: амфори, римський час, торговельні зв’язки, Нижнє
Подністров’я, Причорномор'я, типологія, хронологія. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП .............................................................................................................. 3
РОЗДІЛ 1. ІСТОРІОГРАФІЯ ВИВЧЕННЯ АМФОРНОЇ ТАРИ РИМСЬКОГО
ЧАСУ ................................................................................................................ 7
1.1. Історія дослідження амфор римського часу ............................................ 7
1.1.1. Кінець ХІХ – 30-ті рр. ХХ ст. ............................................................... 7
1.1.2. Друга половина 40-х – 60-ті рр. ХХ ст. ................................................ 8
1.1.3. 70–80-ті рр. ХХ ст. ................................................................................. 11
1.1.4. 90-ті рр. ХХ ст. – початок ХХІ ст. ........................................................ 21
1.2. Сучасний стан дослідження амфорного імпорту населення Нижнього
Подністров’я в римську епоху. ........................................................................ 36
РОЗДІЛ 2. АМФОРНА ТАРА ВИРОБНИЦТВА АДРІАТИКИ, СХІДНОГО
СЕРЕДЗЕМНОМОР'Я ТА ЕГЕЇДИ ................................................................. 40
2.1. Амфори виробничих центрів Адріатики ................................................. 40
2.1.1. Амфори типу Dressel 6 ........................................................................... 40
2.1.2. Амфори типу Forlimpopoli ..................................................................... 47
2.2. Амфори виробничих центрів Східного Середземномор'я та Егеїди ...... 52
2.2.1. Амфори типу Camulodunum 184 ............................................................ 52
2.2.2. Амфори типу Dressel 43 (АС4) ............................................................. 58
2.2.3. Амфори типу 1 (І) за Т.Л. Самойловою ................................................ 64
2.2.4. Амфори типу VIII за А. Опайцем .......................................................... 69
2.2.5. Коричневоглиняні вузькогорлі амфори ................................................ 73
2.2.6. Амфори типу MRA 3 Benghazi .............................................................. 77
2.2.7. Амфори типу Dressel 24 ......................................................................... 82
2.2.8. Амфори типу 80 за І.Б. Зеєст ................................................................. 87
2.2.9. Амфори типу Kapitän II .......................................................................... 92
2.2.10. Амфори типу Robinson М 273 .............................................................. 99
РОЗДІЛ 3. АМФОРНА ТАРА ПОНТІЙСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ............. 103
3.1. Амфори виробництва Гераклеї Понтійської……………………………..103
2
3.1.1. Амфори типу С І за С.Ю. Внуковим ..................................................... 103
3.1.2. Амфори типу С ІІ за С.Ю. Внуковим .................................................... 108
3.1.3. Амфори варіанту С ІVА за С.Ю. Внуковим ......................................... 112
3.1.4. Амфори варіанту С ІVВ за С.Ю. Внуковим .......................................... 116
3.1.5. Амфори варіанту С ІVJ за С.Ю. Внуковим ........................................... 121
3.1.6. Амфори варіанту С ІVС за С.Ю. Внуковим .......................................... 123
3.1.7. Амфори варіанту С ІVD за С.Ю. Внуковим ......................................... 128
3.1.8. Амфори варіанту С ІVF за С.Ю. Внуковим .......................................... 132
3.2. Амфори північнопонтійських виробничих пунктів ................................ 136
3.2.1. Амфори типу 72 за І.Б. Зеєст ................................................................. 136
3.2.2. Амфори типу 73 за І.Б. Зеєст ................................................................. 141
3.2.3. Амфори типу 75 за І.Б. Зеєст ................................................................. 145
3.2.4. Амфори типу 27 за В.В. Крапівіною ..................................................... 151
3.2.5. Червоноглиняні вузькогорлі амфори..................................................... 155
3.3. Амфори нелокалізованих причорноморських центрів ............................ 159
3.3.1. Амфори типу 5 (ІІ) за Т.Л. Самойловою ............................................... 159
3.3.2. Амфори типу 6 (ІІ) за Т.Л. Самойловою ............................................... 161
РОЗДІЛ 4. ТОРГОВЕЛЬНО-ЕКОНОМІЧНІ ВІДНОСИНИ У НИЖНЬОМУ
ПОДНІСТРОВ’Ї (І–ІV СТ. Н.Е.) ..................................................................... 164
4.1. Рубіж н.е. – кінець І ст. н.е. ...................................................................... 164
4.2. Початок ІІ ст. н.е. – середина ІІІ ст. н.е. .................................................. 168
4.3. Остання чверть ІІІ ст. н.е. – друга половина ІV ст. н.е. .......................... 179
ВИСНОВКИ ..................................................................................................... 182
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ .......................... 190
АРХІВНІ МАТЕРІАЛИ ................................................................................... 235
СПИСОК СКОРОЧЕНЬ ................................................................................... 240
ДОДАТКИ ........................................................................................................ 241
Додаток А. Ілюстрації ...................................................................................... 242
Додаток Б. Таблиці ........................................................................................... 300
|
|
|
