Андрій Мартинов » «М’яка сила» як політичний інструмент Європейського Союзу (1990-ті – 2020-ті рр.)
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
«М’яка сила» як політичний інструмент Європейського Союзу (1990-ті – 2020-ті рр.)
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
28.08.2023 |
|
| Твір змінено: |
28.08.2023 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(376.3 КБ)
|
|
| Опис: |
Міжнародні зв’язки України: наукові пошуки і знахідки. – Вип. 29: Міжвідомчий збірник наукових праць. – К.: Інститут історії України НАН України, 2020.
Поняття «м’яка сила» має глибоке історичне коріння. В європейській традиції можна говорити про діалектику взаємовпливу «м’якої сили» і жорсткої сили на прикладі праць Н.Макіавеллі. У 1990 р. у сучасному сенсі це поняття використав американський політолог Дж.Най. ЄС, на відміну від США і Китаю, має менше можливостей для послідовного застосування інструментів «м’якої сили». Власне її використання в процесі реалізації спільної зовнішньої політики ЄС передбачено Маастрихтським і Амстердамським договорами. Перешкоди в застосуванні політики «м’якої сили» ЄС пов’язані з проблемами формування та послідовної реалізації спільної зовнішньої політики ЄС, зокрема, у процесі проведення гуманітарних операцій по всьому світу. Актуальним питанням є поліпшення іміджу ЄС на тлі процедури Брексіту та удосконалення взаємодії національних дипломатичних шкіл країн-членів ЄС у процесі застосування інструментарію «м’якої сили». |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
