Владлен Маркін

Маркін Владлен Миколайович народився 1925 року в м. Барвінкове Харківської області. У 1927 році з батьками переїхав до Ізюма, де прожив все життя. З 1935 року по 1941 рік Владлен Маркін брав активну участь у роботі гуртка «ИД» ("Искатели древностей"), яким керував директор Ізюмського краєзнавчого музею Микола Вікентійович Сибілєв, фанатичний краєзнавець, історик та археолог.

1943 року В.М. Маркін був призваний до лав Червоної армії та направлений до Серпухівського училища авіатехніків. Закінчивши його за прискореною програмою навчання, отримав направлення до 53-го Гвардійського полку винищувальної авіації 2-ї Повітряної армії. Воював у ній до останніх днів війни, демобілізувався у 1950 році.

Здобувши середню освіту у вечірній школі, вступив до Харківського педагогічного інституту на природничо-географічний факультет. Після його закінчення за спеціальністю працював недовго, на посаді інженера приладобудівного заводу (м.Ізюм) — до пенсії. У студентські роки він зайнявся дослідженнями у галузі топоніміки. Предметів вивчення обрав Східну Україну – Слобожанщину. У ході робіт він «знайшов» безліч географічних об'єктів, що згадуються в стародавніх літописах, у поемі «Слово про похід Ігорів», але вже не існують у наш час. Саме тоді в нього з'явилася надія, що топоніміка та лінгвістика допоможуть точніше визначити місце битви під Слов'янськом, що його дослідження уточнили б «Слов'янську» гіпотезу Н.В. Сібільова.

Він впритул зайнявся поемою «Слово про похід Ігорів», розуміючи, що під «темними» місцями та словами (спотвореннями, помилками, безглуздями тощо) приховуються географічні назви, уточнюються деякі події шляхом руху полків князя Ігоря. Щоб закінчити свої роботи «Битва на Каяли» у двох частинах, він вирішив заново прочитати «Слово о полку Ігоревім», розшифрувавши при цьому всі темряви в тексті. Ця робота зайняла в нього десятки років. Її результат - 688 виправлених «темнот» і заново прочитаних слів. Внаслідок творчої, щоденної напруженої праці Владлену Миколайовичу Маркину фактично вдалося відтворити ПЕРШОТЕКСТ поеми, тобто відновити таким, яким його читали у XII столітті. Застосовуючи палеографічний метод розшифровки шляхом порівняння накреслень букв (від першої до останньої в поемі), що вживаються в X-XV століттях, він розробив спеціальні «ключі», які допомогли йому досягти успіху. У своїй роботі він використав дані з 25 галузей наук (від астрономії до ботаніки, від тюркології до математики), вивчив шрифти, що застосовуються в X-XV ст., Староросійська та киргизька мови, стародавні рукописи та багато іншого.

У своїй творчій спадщині Владлен Маркін залишив численні, науково-обґрунтовані дослідження з краєзнавства, історії рідного краю. Серед них – історичний нарис «Ізюмська земля».

Цінні за значимістю дослідження В.М. Маркіна за «Словом про похід Ігорів» і з краєзнавства свідчать про багатогранність його таланту, про його працьовитість і патріотизм. Він зумів зробити те, що не вдавалося нікому, - по суті з попелу відродити оригінал пам'ятника не лише слов'янській, а й світовій культурі.