За абеткою
А Б В Г Ґ Д Е Є Ж З І Ї Й К Л М Н О П Р С Т У Ф Х Ц Ч Ш Щ Ю Я A B C D F G H I J K L M N O P R S U W Z

Арзи Мамбетова » Мультикультурні складові сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва

[додати інший файл чи обкладинку цього твору] [додати цей твір до вибраного]

Мультикультурні складові сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва

Дисертація


Написано:	2023 року

Розділ:	Наукова

Твір додано:	26.12.2023

Твір змінено:	26.12.2023

Завантажити:	pdf ^див. (38.1 МБ)

Опис:	Мамбетова А. А. – Мультикультурні складові сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 05 Соціальні та поведінкові науки за спеціальністю 053 Психологія – Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Київський національний університет імені Тараса Шевченка, МОН України. – Київ, 2023. Дисертаційна робота присвячена проблемі вивчення сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва в мультикультурному розрізі. Дослідження було проведено протягом 2018 – 2022 років і передбачало теоретичний, емпіричний, формувальний та узагальнювальний етапи. Наше суспільство дуже динамічне і кожного дня відбуваються певні трансформації умов життя, що призводить до змін у ціннісній сфері. Такі зміни відображаються у світогляді та особливостях організації життя населення. Розвиток сучасної молоді відбувається в полікультурному світі, де люди мають риси різних суспільних укладів. У таких умовах є дуже важливим вивчення та аналіз цінностей сучасної молоді. На сьогодні розвиток особистості людини відбувається в умовах багатоукладного суспільства, що має динамічну надскладну структуру. Якщо раніше традиційний, індустріальний (модерний) та комунікативний (постмодерний) культурні уклади існували ієрархічно, а за сучасних умов вони утворюють єдине середовище соціалізації, у якому на інституційному рівні відсутня однозначність тлумачення норм, цінностей і процедур легітимації, тому взаєморозуміння між людьми досягається на рівні міжособистісного спілкування. Саморегуляція в контексті вирішення смисложиттєвих завдань є універсальною мультикультурною складовою цінностей сучасної особистості. Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: здійснено системний розгляд мультикультурних складових сімейних цінностей в 3 етнічному розрізі(серед українського та кримськотатарського юнацтва); розроблено теоретичну модель сімейних цінностей у мультикультурному середовищі; розкрито особливості формування сімейних цінностей у юнацькому віці; встановлено психологічні чинники формування сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва в мультикультурному середовищі (внутрішньособистісні та зовнішні чинники, звідки окремо виділяємо соціально- демографічний чинник, як стать); визначено основні аксіологічні типи серед українського та кримськотатарського юнацтва (для українського юнацтва характерні модерний та постмодерний уклад; для кримськотатарського юнацтва характерні традиційний та постмодерний уклад); розширено наукові уявлення про особливості формування сімейних цінностей у юнацькому віці; розроблено та впроваджено в роботу ефективну програму формування готовності до створення шлюбу на основі власного усвідомленого вибору. Теоретичне значення результатів дослідження полягає в тому, що здійснено теоретико-методологічний аналіз особливості формування сімейних цінностей кримськотатарського юнацтва в багаукладному українському суспільстві; сформульовано структурно-цільову модель формування сімейних цінностей кримськотатарського юнацтва в багатоукладному українському суспільстві; здійснено детальний кількісний та якісний аналізи структури, рівнів сформованості та особливостей розвитку компонентів сімейних цінностей кримськотатарського юнацтва в багатоукладному українському суспільстві. Також доповнено і поглиблено наукові уявлення про особливості формування сімейних цінностей кримськотатарського юнацтва в багатоукладному українському суспільстві. Практичне значення дослідження полягає в тому, що розроблено та обґрунтовано психодіагностичний інструментарій для визначення приналежності представників різних етносів до того чи іншого культурного укладу (проведення мультикультурної ідентифікації). Запропонована методика може бути використана психологами та соціологами в практичній роботі. А також 4 розроблено та впроваджено програму психологічного тренінгу готовності до створення шлюбу на основі власного усвідомленого вибору «Сила сім’ї – сила роду». Матеріали дисертації можуть бути використані в процесі викладання навчальних курсів: «Етнокультурна психологія», «Соціальна психологія», «Психологія сім’ї», «Міжкультурна комунікація», «Психологія культури», «Психологія особистості», «Загальна психологія» для студентів освітньо- кваліфікаційних рівнів «бакалавр» та «магістр». Дослідно-експериментальна робота проводилася в чотири етапи впродовж 2018–2022 рр. Запропоноване дослідження проходило у три етапи: Перший етап – теоретико-аналітичний (2018 – 2019 рр. ) – було присвячено аналізу літературних джерел із проблематики сімейних цінностей осіб юнацького віку в мультикультурному середовищі, вихідних принципів дослідження та методичного інструментарію, визначення емпіричного інструментарію. Логіка емпіричного дослідження компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді базується на попередньому теоретичному аналізі цієї проблеми, що є першим етапом дослідження. Відповідно здійснюється аналіз, систематизація, узагальнення основних понять і категорій вивчення, їхніх ознак і загальної характеристики тощо. Для емпіричного вивчення мультикультурних складових сімейних цінностей українського та кримськотатарського етносів ми опрацювали й проаналізували отримані в ході дослідження дані за такими аспектами: розподіл досліджуваних за належністю до культурних укладів; якісні характеристики ціннісних орієнтацій досліджуваних (сімейні цінності та цінності культурних укладів, до яких вони належать); якісні характеристики особливостей виховання та сприйняття сім’ї досліджуваними; якісні характеристики мультикультурних складових сімейних цінностей досліджуваних. Другий етап (2019 – 2021 рр.) – емпіричний – базувався на розробці програми та методичного інструментарію дослідження; проведення емпіричного дослідження; обробка та аналіз результатів; підготовка публікацій; підготовка 5 другого розділу дисертації. Вибір методологічних підходів до організації емпіричного дослідження мультикультурних компонентів сімейних цінностей української та кримськотатарської молоді. При аналізі концепції мультикультурних компонентів сімейних цінностей визначено основні методологічні підходи до організації емпіричного дослідження. Визначення цієї методологічної спрямованості послужило основним орієнтиром для створення авторської методики дослідження полікультурної ідентифікації. У процесі теоретичного огляду проблематики поняття мультикультурної ідентифікації було описано теоретичну базу для конструювання методики, виокремлено основні завдання та обґрунтовано доцільність створення цієї методики. Під час практичної роботи була сконструйована методика для дослідження ідентифікації респондентів – представників певних етносів із певними культурними укладами; перевірена її надійність і валідність, що дає підстави для використання цього опитувальника як діагностичного інструменту. Провівши емпіричне дослідження, ми отримали такі результати. Розподіл досліджуваних українців – осіб юнацького віку чоловічої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають модерний (45%) та постмодерний (35%) культурні уклади, а серед осіб юнацького віку жіночої статі також за культурними укладами показує, що переважають модерний (42%) та постмодерний (33%) уклади. Це зумовлено історичними й соціально-політичними особливостями життєвого шляху представників етносу (індустріалізація та колективізація за радянського періоду значно похитнула культурні традиції і дала підстави для розвитку модерного культурного укладу, а демократичні процеси та зміни в пострадянський період сприяли зародженню й активному розвитку постмодерного культурного укладу. Розподіл досліджуваних кримських татар – осіб юнацького віку чоловічої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають 6 постмодерний (45%) та традиційний (35%) культурні уклади, а серед осіб юнацького віку жіночої статі за культурними укладами показує, що серед них переважають постмодерний (42%) та традиційний (40%) культурні уклади. Це обумовлено історичними та соціально-політичними особливостями життєвого шляху представників етносу (спроба геноциду і дискримінація кримськотатарського народу за радянського періоду значно похитнула віру його представників у нове індустріальне суспільство й не дала вкоренитися модерному культурному укладу, навпаки, посиливши позиції традиційного культурного укладу, який асоціюється зі збереженням цінностей і традицій як джерела існування й життя всього народу та його представників; демократичні процеси і зміни в пострадянський період сприяли зародженню й активному розвитку постмодерного культурного укладу, який асоціюється з розвитком та розширенням можливостей для народу і його представників). Було з’ясовано, що набори сімейних цінностей для представників одного культурного укладу, які є представниками різних етносів, є фактично однаковими. Вони виступають мультикультурними детермінантами сімейних цінностей юнаків. Етнічна належність виявляється у способах втілення таких цінностей і налагодження сімейного життя згідно з уявленнями кожного окремого етносу. Також були виявлені особливості взаємодії в сімейній сфері юнаків – кримських татар та українців – представників різних культурних укладів, що розцінюються ними як негативні. Третій етап (2021 – 2022 рр. ) – формувальний. Розроблено програму психологічного тренінгу, спрямовану на формування готовності до укладання шлюбу на основі власного усвідомленого вибору. Створюючи програму психологічного тренінгу для збереження та розвитку мультикультурних складових сімейних цінностей, ми керувалися загальними принципами розробки програм психологічних змін та інтервенцій: принцип єдності корекції та діагностики; принцип пріоритетності причинного типу корекції; принцип дотримання вікових, психологічних та індивідуальних особливостей клієнта; 7 принцип, що враховує розміри і ступінь різноманітності матеріалу; принцип ускладнень; принцип складності психосоціальних методів. Розвивальна програма спирається на базу теорії позитивної психотерапії. Мета програми – сформувати готовність до створення шлюбу на основі власного усвідомленого вибору. Тренінг спрямований на розвиток психологічних рис, які є умовами для більш ефективної діяльності та гармонійного сімейного життя. На четвертому етапі (2021 – 2022 рр.) відбувалося узагальнення результатів дослідження, інтерпретація та окреслення подальших перспектив, а також підготовка й оформлення кваліфікаційної роботи. Актуальність дослідження сформована завдяки відносно невеликому відсотку розробленості пропонованої проблематики в сучасній вітчизняній науковій психології і науковій психології країн СНД та з урахуванням відносно високого ступеня інтересу до полікультурних цінностей етнічних спільнот і сучасних спільнот різного походження. У наш час тема психологічних особливостей представників етнічних спільнот України є особливо актуальною. Тому можна вважати, що рівень новизни та наукової значущості пропонованого дослідження є достатнім для визначення доцільності його подальшого розвитку. Ключові слова: мультикультуралізм, сім’я, сімейні цінності, юнацтво, культура, соціалізація, етнічна приналежність, етнічна ідентичність, акультурація, українці, кримські татари, поколінна ідентичність, культурні уклади, традиційний уклад, модерн, постмодерн, акультураційні стратегії інтеграції та асиміляції, психологічне благополуччя, самовизначення, самоприйняття, самопізнання, соціальне оточення, інститути соціаліалізації, культурне розмаїття.

Зміст:	[натисніть, щоб розгорнути] ВСТУП ...................................................................................................................... 19 РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІДЖЕННЯ ФОРМУВАННЯ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ ЮНАЦТВА ............................. 30 1 1. Мультикультурне суспільство як контекст соціалізації юнацтва ................. 30 1.2. Сімейні цінності юнацтва в мультикультурному середовищі: наукові підходи до дослідження ........................................................................................... 41 1.3. Психологічні чинники формування сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва в мультикультурному середовищі: теоретична модель ........................................................................................................................ 48 Висновки до розділу 1 .............................................................................................. 60 РОЗДІЛ 2 ОРГАНІЗАЦІЯ ТА РЕЗУЛЬТАТИ ЕМПІРИЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ..................................................................................................... 64 2.1. Етапи дослідження мультикультурних складових сімейних цінностей українського та кримськотатарського юнацтва ..................................................... 64 2.2. Методологічні підходи до дослідження акультурації .................................... 68 2.3. Методичний інструментарій дослідження ...................................................... 77 2.4. Аналіз та інтерпретація результатів емпіричного дослідження .................... 97 Висновки до розділу 2 ............................................................................................ 133 РОЗДІЛ 3 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РОЗВИТКУ МУЛЬТИКУЛЬТУРНИХ СКЛАДОВИХ СІМЕЙНИХ ЦІННОСТЕЙ УКРАЇНСЬКОГО ТА КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО ЮНАЦТВА ............................................................................................................. 137 3.1. Підходи до психологічної інтервенції в галузі збереження та розвитку мультикультурних складових сімейних цінностей ............................................. 137 3.2. Програма психологічного тренінгу готовності до створення шлюбу на основі власного усвідомленого вибору ................................................................ 142 3.3. Дослідження ефективності проведення тренінгу ......................................... 165 Висновки до розділу 3 ............................................................................................ 178 18 ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 180 СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 184 ДОДАТКИ .............................................................................................................. 205

Відгуки читачів:

Поки не додано жодних відгуків до цього твору.

Тільки зареєстровані читачі можуть залишати відгуки. Будь ласка, увійдіть або зареєструйтесь спочатку.

Про сайт | Правовласникам | Мапа сайту

Авторів: 27923 Творів: 83249