Ольга Максимчук » Пісня пісень у літературі українського Бароко
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Пісня пісень у літературі українського Бароко
Дисертація
|
|
|
| Написано: |
2015 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
08.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
08.05.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(1.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Мета дисертаційної студії – визначити, якими топосами, образами та
мотивами представлено біблійну книгу Пісню пісень у літературі українського
Бароко.
Завдання, що випливають із мети дослідження:
1. Віднайти серед українських текстів XVII–XVIII ст. такі, у яких на
тематичному та стилістичному рівнях відображено рецепцію Пісні пісень
бароковими авторами.
2. Простежити, до яких тематичних комплексів зводиться Пісня пісень в
українській бароковій літературі.
3. Окреслити особливості інтерпретації старозавітної книги у творчості авторів
українського Бароко.
4. Встановити можливі впливи християнських екзегетів на представників
української барокової літератури. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ВСТУП ……………………………………………………………………………..5
Розділ 1 КНИГА ПІСНЯ ПІСЕНЬ І БІБЛІЙНИЙ КАНОН ……………………24
1.1. Пісня пісень в історичній перспективі ……………………………………..24
1.1.1. Теорії авторства та час появи ……………………………………………..24
1.1.2. Входження до канону ……………………………………………………...27
1.1.3. Місце в каноні ……………………………………………………………...28
1.1.4. Традиція тлумачень ………………………………………………………..32
1.2. Художні характеристики Пісні пісень ……………………………………...41
1.2.1. Проблема жанру …………………………………………………………....41
1.2.2. Внутрішня структура ………………………………………………………44
1.2.3. Лексичні особливості тексту ……………………………………………...50
1.2.4. Образність і фігури мови ………………………………………………….52
Розділ 2 ПІСНЯ ПІСЕНЬ У ПРОПОВІДНИЦТВІ XVII СТ.: ТОПОС
ВЕСНЯНОГО ОНОВЛЕННЯ ……………………………………………………59
2.1. Поняття топосу ………………………………………………………………59
2.2. Мала й велика есхатології (проповіді Кирила Транквіліона
Ставровецького) ………………………………………………………………………..61
2.3. Таїнства воплочення та воскресіння (проповіді Антонія
Радивиловського) ………………………………………………………………………66
Розділ 3 ПОШУК ЗАГУБЛЕНОГО КОХАНОГО ЯК ПРОЗОВИЙ МОТИВ І
ПОЕТИЧНИЙ ТОПОС …………………………………………………………...73
3.1. Мотив слідування за Христом та його екстраполяції на
Пісню пісень ……………………………………………………………………………73
3.2. Втрата містичного нареченого й пасійна тематика («Розмышлянє о
муцѣ Христа, спасителя нашего» Йоаникія Волковича, анонімна драма
«Торжество Єстества Человѣческаго») ………………………………………………76
3.3. Пісня пісень і мотив богородичних плачів («Богородице Дѣво», «Осм
блаженств євангельских» Іоана Максимовича) ……………………………………...83
3
3.4. Топос загубленого коханого та Успіння («Комедія на Успеніє
Богородицы» Димитрія Туптала)……………………………………………………...89
3.5. Тропологічний аспект піснепісенних пошуків («Поученіє второє в
недѣлю Цвѣтную» Кирила Транквіліона Ставровецького) …………………………93
3.6. Новозавітна контекстуалізація мотиву: Христос і хананеянка («Слово на
неделю семнадцятую по сошествіи Святого Духа» Антонія Радивиловського) …..96
3.7. Імператив «Пізнай себе!» і мотив богошукання (проза
Григорія Сковороди) …………………………………………………………………..99
Розділ 4 ОБРАЗ ЗАМКНЕНОГО САДУ: ТИПИ ТЛУМАЧЕНЬ …………….108
4.1. «Вертоград заключенний» у християнській культурі ……………………108
4.2. Гетсиманія як сад страждань (анонімна «Пѣснь пятая на Воскресеніє
Іисус Христово» зі збірки «Богогласник») ………………………………………….113
4.3. Символ святої цнотливості («Страданіє святыя мученицы Анісіи
дѣвицы» Димитрія Туптала) …………………………………………………………115
4.4. Полісемантичність образу: сад Марії та Христа («Богородице Дѣво»
Іоана Максимовича) …………………………………………………………………..118
Розділ 5 ПІСНЕПІСЕННИЙ «ВАСФ» В ІНТЕРПРЕТАЦІЇ УКРАЇНСЬКИХ
БАРОКОВИХ АВТОРІВ ………………………………………………………..122
5.1. «Васф» і література Сходу …………………………………………………122
5.2. Маріологічне потрактування вроди нареченої («Слово второє на Успеніє
Пресвятыя Богородици» Лазаря Барановича) ………………………………………125
5.3. Анагогічна інтерпретація чоловічого «васфу»: блаженства в Царстві
Небесному (анонімне «Казаня в неделю всѣх святых Божіих») …………………..128
5.4. Мова відповідностей: тілесні та духовні риси Христа («Богородице
Дѣво» Іоана Максимовича, «Руно орошенноє» Димитрія Туптала) ………………131
Розділ 6 ФЛОРИСТИЧНІ ОБРАЗИ ПІСНІ ПІСЕНЬ В УКРАЇНСЬКІЙ
ЛІТЕРАТУРІ ХVII–ХVIII СТ. …………………………………………………..139
6.1. Піснепісенна символіка квітів у християнській екзегетиці ………………139
6.2. Мотив божественного смирення Христа («Три сѣни, от Петра святого
созданныя» Стефана Яворського) ……………………………………………………141
4
6.3. Концепт загального спасіння («Богородице Дѣво» Іоана Максимовича,
«Слово второє на Рождество Господа Бога и Спаса нашого Ісус Христа»
Антонія Радивиловського) ……………………………………………………………143
6.4. Образ квітки як свідчення про чесноти Ісуса (творчість Лазаря
Барановича) ……………………………………………………………………………147
6.5. Мотив народження Боголюдини («Богородице Дѣво» Іоана Максимовича,
проповіді Кирила Транквіліона Ставровецького й Антонія Радивиловського) …..153
6.6. Пасійна інтерпретація долинної лілеї та польового цвіту («Богородице
Дѣво» Іоана Максимовича, «Виноград домовитом благим насажденный» Самоїла
Мокрієвича, проповіді Антонія Радивиловського, «Стихи на страсти Господни»
Димитрія Туптала, анонімне «Дѣйствіє, на страсти Христовы списанноє») ……..156
6.7. Лілея поміж терням як прообраз спокус і випробувань («Акаѳіст святѣй
великомученицѣ Варварѣ» Йоасафа Кроковського, «Слово первоє на
преподобнаго Саву Освященнаго» Антонія Радивиловського, анонімні пісні з
«Богогласника») ……………………………………………………………………….165
6.8. Квіти як символ трансцендентної істини: Христос – Боже Слово –
внутрішня людина (проза Григорія Сковороди).….………….……...........................172
ВИСНОВКИ ……………………………………………………………………..181
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ………………………………..189
|
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
