|
| Написано: |
2022 року |
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
07.12.2024 |
|
| Твір змінено: |
07.12.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5.2 МБ)
|
|
| Опис: |
Макаров О.Ю. Монетизація економіки та її вплив на економічний
розвиток. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю
072 «Фінанси, банківська справа та страхування». – Київський національний
економічний університет імені Вадима Гетьмана, Київ, 2022.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню, розкриттю та
поглибленню теоретичних засад монетизації економіки та її впливу на економічний
розвиток, розробці практичних рекомендацій забезпечення стійкого економічного
розвитку у контексті посилення ефективності управління процесом монетизації
економіки України.
За результатом узагальнення наукових підходів, поняття «монетизація
економіки» розглядається як стан та як процес. Доведено, що у контексті управління,
монетизацію економіки слід розглядати як процес, що є продуктом реакції на заходи
державних політик з управління попитом та пропозицією на гроші та проявляється у
ремонетизації і демонетизації економіки, тоді як стан монетизації економіки
запропоновано розглядати як рівень забезпеченості економіки грошима.
Визначено, що достатній рівень монетарного забезпечення економіки
позитивно впливає на економічний розвиток, домінантною складовою якого
визначено економічне зростання. Водночас виявлено, що саме по собі зростання рівня
монетизації економіки не завжди забезпечує досягнення цілей економічного
розвитку, оскільки є комплексним процесом, який формується з урахуванням
циклічності процесів в економіці.
У роботі систематизовано послідовність впливу факторів на циклічність
економіки та формування пропозиції грошей під впливом реакції та ефекту від
господарської діяльності економічних агентів на зміну показників джерел
зовнішньоекономічних шоків, складових ВВП, коефіцієнта депонування, норми
резервування, відсоткових ставок, заощаджень та інфляції, що дозволило сформувати 3
комплексніший підхід до управління монетизацією економіки. Роль економічних
агентів у забезпеченні обігу грошей та процесу монетизації економіки розкрито через
розширення відкритої моделі грошового обігу в економіці через шість ринків, а саме:
праці, товарів та послуг, нерухомості, валюти, кредитів та депозитів, цінних паперів.
Встановлено, що економічні агенти створюють передумови для управління рівнем
монетизації економіки на основі таких чинників, як: обсяг зарплат, прибутків,
інвестиційних доходів, ренти, рівня споживання, заощаджень, інвестицій, державних
витрат, експорту, коефіцієнта депонування, норми резервування, відсоткових ставок
та інфляції.
Обґрунтовано, що управління процесом монетизації економіки у контексті її
циклічності має спрямовуватися на збільшення інтенсивності та тривалості фази
піднесення та зменшення інтенсивності та тривалості фази спаду. Розподіл
економічних циклів, які мають вплив на процеси ремонетизації та демонетизації
економіки й відображаються на економічному розвитку доповнено фінансовим
циклом банківського кредитування, який є характерним для банкоцентричної
фінансової системи України. Доведено, що даний цикл формується під
синергетичним впливом особливостей здійснення монетарної та фіскальної політик
та має тісний зв'язок з динамікою грошової маси.
Склад інструментів управління рівнем монетизації економіки систематизовано
та розширено шляхом виокремлення монетарної, валютної, фіскальної,
антиінфляційної, боргової, інвестиційної та експортної політик, що дозволило
розширити варіативність вибору та застосування інструментів та заходів економічних
політик у контексті забезпеченні економічного розвитку шляхом насичення
економіки грошовою пропозицією, а також з урахуванням особливостей реалізації
даних політик та заходів на різних етапах економічних циклів.
В дисертації проведено структурно-динамічний аналіз грошової маси України,
який показав, що стабільно-високий рівень готівки у структурі грошової маси
України, тенденції з доларизації національної економіки та звуження частки
грошового агрегату М2 у національній валюті в структурі грошової маси, виступають 4
основними обмежувальними чинниками в управлінні процесами монетизації
економіки у контексті забезпечення стійкого економічного розвитку.
Натомість визначено, що частку готівки у структурі грошової маси України
доцільно знижувати шляхом розширення фінансової інклюзії населення, розвитку
платіжної інфраструктури шляхом подальшої диджиталізації та посилення заходів,
направлених на зниження тінізації національної економіки. Зниження доларизації
національної економіки відбуватиметься за умови зростання довіри до національної
фінансової системи, що потребує комплексного підходу у посиленні ефективності
здійснення державних політик, передусім їх монетарної та фіскальної складових.
Визначено, що розширення частки грошового агрегату М2 у національній валюті
доцільно досягати шляхом розширення банківського кредитування як ключового
чинника ремонетизації економіки в банкоцентричній фінансовій системі України.
Визначено, що стимулюючий характер монетарної політики, який в Україні
здійснюється через відповідні інструменти, а саме: процентну політику НБУ,
депозитні операції НБУ, операції рефінансування банків, норму обов’язкових
резервів банків, валютні інтервенції, операції на відкритому ринку з державними
цінними паперами, та стимулюючу фіскальну політики, характер якої залежить від
відношення фіскального балансу до ВВП, сприяють ремонетизації економіки.
Натомість обмежуючий характер монетарної та фіскальної політик є чинниками
демонетизації економіки.
Ретроспективний аналіз монетизації економіки України за 2000-2021 роки у
контексті економічного, монетарного, фінансового та фіскального циклів показав
проциклічний характер зв’язку між монетизацією економіки та економічним
зростанням, фінансовим циклом банківського кредитування, та фіскальним циклом,
який виражено через динаміку загального фіскального балансу. Натомість виявлено
контрциклічний зв'язок між монетизацією економіки та інфляцією. Додатково, аналіз
засвідчив різний характер спрямованості циклів за функціонування монетарного
режиму таргетування обмінного курсу та інфляційного таргетування.
За результатами аналізу монетизації глобальної економіки у динаміці за 2000-
2020 роки виявлено, що за окреслений період загальний рівень монетизації світової 5
економіки збільшився. Віднайдено, що монетизація економік окремих країн, зокрема
як розвинених, так і тих, що розвиваються, залежить від розвиненості фінансового
ринку, загальних темпів кредитування, стабільності процентних ставок й валютного
курсу та здатності центральних банків здійснювати ефективне управління інфляцією.
Базуючись на даних по 133 країнах виявлено посилення кореляційного зв'язку між
рівнем монетизації економіки та економічним розвитком за 2000, 2010 та 2020 роки,
що засвідчує важливість забезпечення процесів ремонетизації економік для
економічного розвитку на глобальної економіки.
На основі проведеного регресійного аналізу по 39 країнах трьох груп за
класифікацією Світового банку (з доходом вище середнього, нижче середнього та
низьким доходом) з загальною сукупністю 780 панельних часових рядів по 7 факторах
за 2001-2020 роки встановлено, що такі фактори, як відношення кредитів до ВВП,
обсяг міжнародних резервів до ВВП, зміна валютообмінного курсу та процентний
спред банків мають пряму кореляцію з монетизацією економіки, тоді як динаміці
процентних ставок за кредитами, та рівню інфляції за дефлятором ВВП притаманний
обернений характер зв’язку з монетизацією економіки.
Розглянуто підходи до трактування координації монетарної та фіскальної
політик. Визначено, що незалежність центрального банку в прийнятті рішень в
контексті монетарної політики виступає передумовою для забезпечення синергії
монетарної та фіскальної політик, що виражатиметься у їх скоординованості й
підвищенні ефективності в управління монетизацією економіки та сприятиме
створенню умов для стійкого економічного розвитку. Доведено, що в українському
законодавстві цілі фіскальної політики є неявними, тоді як цілі монетарної політики
чітко регламентовані та пріоритетизованими. Запропоновано визначити цілі
фіскальної політики як згладжування циклічних коливань економіки, підвищення
зайнятості при недопущенні надмірної зміни інфляції та забезпечення стійкого
економічного зростання.
Доведено, що дискоординація між монетарною та фіскальною політиками в
Україні посилюється в періоди криз та виникає в наслідок прийняття рішень, що:
призводять до розбалансування середовища процентних ставок на фінансовому 6
ринку; надмірного та неузгодженого з центральним банком обсягу фіскальних
стимулів; спричиняють підвищення волатильності на валютному ринку;
законодавчих обмежень використання деяких інструментів монетарної політики.
Посилення скоординованості монетарної та фіскальної політик запропоновано
досягати шляхом побудови системи планування основних параметрів монетарної та
фіскальної політик на середньострокову перспективу з використанням сценарного
підходу, зі забезпеченням принципів незалежності монетарної та фіскальної влади
відповідно до їх зон відповідальності.
У роботі концептуалізовано програму цільового довгострокового
рефінансування банків в Україні, яку запропоновано спрямувати на створення умов
для стимулювання розвитку пріоритетних секторів економіки України. Концепція
базується на синтезі досвіду центральних банків деяких країн світу із врахуванням
притаманних Україні особливостей, а її метою визначено зниження вартості
кредитування та доларизації економіки шляхом розширення кредитування в
національній валюті, що сприятиме вирівнюванню платіжного балансу, зростанню
міжнародних резервів, пожвавленню економічної активності, збільшенню
виробничих потужностей та зниженню безробіття, й у сукупності сприятиме
забезпеченню стійкого економічного розвитку України через ремонетизацію
національної економіки.
У дисертаційному дослідженні доведено, що виникнення та поширення
віртуальних активів у світовій фінансовій системі впливає на удосконалення та
еволюцію грошового обігу, що наслідком відбивається на процесах монетизації
економіки. Класифіковано віртуальні активи за формою на централізовані та
децентралізовані, й за емітентом на приватні та державні. Висвітлено, що більшість
країн обмежує використання недержавних віртуальних активів в розрахунках, тоді як
можливості та наслідки від введення в обіг цифрових валют центральних банків
широко досліджуються. Визначено, що введення в обіг цифрових валют центральних
банків є наступним еволюційним кроком в еволюції грошей як їх третьої форми, та
розвитку грошового обігу. Запропоновано удосконалити поточну структуру грошової маси та грошової
бази України, включивши до них е-гривню як зобов’язання НБУ у формі окремого
грошового агрегату М0,5. Оцінено можливість використання е-гривні як третьої
форми грошей у ролі інноваційного інструменту монетарної політики. Доведено, дана
форма грошей дозволить посилити процентний канал монетарного трансмісійного
механізму й підвищить ефективність управління інфляцією. Здійснення управління
грошовою масою з врахуванням запропонованої структури пропонується шляхом
параметризації е-гривні за напрямами управління еластичністю ставки, балансом, на
який нараховуватиметься процентний дохід та максимально-можливої суми у
володіння однієї особи, та вибудовуючи структуру грошової маси для ремонетизації
економіки, що сприятиме забезпеченню стійкого економічного розвитку.
Визначено, що оптимальна структура грошової маси має формуватися при
введенні в обіг цифрової валюти центральних банків для витіснення з обігу грошей у
формі готівки та нарощення фінансової інклюзії й посилення монетарного
трансмісійного механізму; зниження валютної частини грошової маси задля
подальшого зниження доларизації економіки України; формування стійкого тренду зі
зростання частини грошового агрегату М2 у контексті розширення банківського
кредитування в національній валюті; виникнення й зростання грошового агрегату М3
для розширення потенціалу в монетизації вітчизняної економіки шляхом формування
довгострокових капітальних ресурсів на фінансовому ринку через інвестування.
Ключові слова: монетизація економіки, попит на гроші, грошова пропозиція,
грошова маса, грошова база, грошовий обіг, монетарна політика, фіскальна політика,
координація монетарної та фіскальної політик, економічні цикли, економічний
розвиток, економічне зростання, фінансова інклюзія, банківське кредитування,
цільове довгострокове рефінансування, віртуальні активи, цифрова валюта
центрального банку. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ЗМІСТ
ВСТУП ....................................................................................................................... 18
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ............ 27
1.1. Сутність та економічна природа монетизації економіки у контексті попиту та
пропозиції на гроші................................................................................................. 27
1.2. Діяльність економічних агентів в контексті впливу на монетизацію економіки
.................................................................................................................................. 44
1.3. Характеристика інструментів управління монетизацією економіки ............ 60
Висновки до розділу 1 ............................................................................................ 74
РОЗДІЛ 2. АНАЛІЗ ВПЛИВУ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ НА
ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ............................................................................... 78
2.1. Ретроспектива та сучасний стан монетизації економіки України ................. 78
2.2. Еволюційне застосування інструментів монетарної та фіскальної політик у
контексті управління попитом на гроші та грошовою пропозицією ................... 99
2.3. Монетизації економіки України та циклічність економічного розвитку .... 121
2.4. Світові тенденції та особливості монетизації глобальної економіки.......... 142
Висновки до розділу 2 .......................................................................................... 153
РОЗДІЛ 3. УМОВИ ТА ФАКТОРИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ОПТИМАЛЬНОГО
РІВНЯ МОНЕТИЗАЦІЇ ЕКОНОМІКИ ДЛЯ ДОСЯГНЕННЯ СТІЙКОГО
ЕКОНОМІЧНОГО РОЗВИТКУ .......................................................................... 157
3.1. Синергія монетарної та фіскальної політик у забезпеченні ремонетизації
економіки України ................................................................................................ 157
3.2. Цільове рефінансування комерційних банків як драйвер нарощення монетизації
економіки ............................................................................................................... 173
3.3. Розробка оптимальної структури грошової маси для забезпечення стійкого
економічного розвитку в Україні ......................................................................... 186
Висновки до розділу 3 .......................................................................................... 204
ВИСНОВКИ ............................................................................................................ 208
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ............................................................ 213
ДОДАТКИ ............................................................................................................... 245
|
|
|
