Борис Магомедов » Грошовий обіг Ольвії Понтійської на фінальному етапі історії міста
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Грошовий обіг Ольвії Понтійської на фінальному етапі історії міста
Стаття
|
|
|
| Розділ: |
Наукова |
|
| Твір додано: |
16.09.2024 |
|
| Твір змінено: |
16.09.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(183.1 КБ)
|
|
| Опис: |
Український нумізматичний щорічник: часопис. – Переяслав-Хмельницький. – 2021. – Вип. 5.
Мета статті – пояснити надзвичайно високий для провінційного міста відсоток римських денаріїв серед монетних знахідок античної Ольвії.
Методологія дослідження – принцип науковості, історизму, об’єктивності, узагальнення, історико-генетичний та історико-типологічний.
Наукова новизна. Деякі дослідники Ольвії пов'язували заключний етап її історії з присутністю варварів, носіїв черняхівської культури (друга третина III – початок V ст., домінуюче населення – готи). Інші дослідники вважали, що матеріальна культура міста до кінця його існування зберігає античний характер. Сучасний аналіз знахідок із пізньоримських шарів Ольвії та її оточення демонструє беззаперечні черняхівські аналогії і свідчить про включення міста до політичної та економічної системи варварів. Правдивість такого твердження може бути перевірена через порівняння нумізматичних матеріалів черняхівської культури та Ольвії римської доби. В ареалі цієї культури в межах колишнього СРСР зафіксовано знахідки понад 26 тисяч римських монет. Сучасні цій культурі монети (III–IV ст.) складають меншість, а 78,7% представлені більш ранніми срібними денаріями І–II ст. Ці денарії варвари отримували від Риму як воєнні контрибуції та субсидії або як оплату найманих військових загонів. Частина їх потрапляла в обіг для внутрішніх розрахунків. Проведені П.О.Каришковським статистичні підрахунки монет I–IV ст. з Ольвії виявили деяку місцеву особливість. На відміну від інших античних міст Північного та Західного Причорномор’я серед знайдених в Ольвії римських і провінційних монет більшість становлять денарії І–II ст. – 53,5% знахідок. Однак у місті Істрія (Західне Причорномор’я) вони становлять лише 17,3%. Відмінність ольвійської колекції можна пояснити через історію міста. Після готського завоювання (між кінцем 50-х і початком 70-х рр. III ст.) Ольвія відроджується як невелике укріплене місто, торговий і ремісничий центр, населений варварами-готами. Розподіл монетних знахідок із другої половини ІІІ й до початку V ст. відповідає тій ситуації, що склалася у черняхівській культурі. Сучасні подіям випуски монет надходили до населення міста у невеликій кількості. Проте варвари володіли великою масою старих денаріїв I–II ст. Частина з них потрапляє до культурного шару Ольвії, що створює хибну картину грошового обігу міста ранньоримського часу. Відсоток таких денаріїв в Ольвії без участі пізнішого «черняхівського» додатка мав би бути близьким до відсотка денаріїв в Істрії (17,3%).
Висновки. Особливість грошового обігу Ольвії римського часу полягає у відносно великій кількості знахідок денаріїв I–II ст. Це можна пояснити тим, що у третій чверті III ст. місто було включене до політичної та економічної системи черняхівської культури, де основною грошовою одиницею були саме срібні денарії І–ІІ ст., які на той час уже вийшли з обігу на території Імперії. Ольвійську колекцію римських монет варто розділити на античний та черняхівський (або пізньоантичний) періоди, причому останній, крім монет другої половини III–IV ст., містить більшість денаріїв І–ІІ ст. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
