|
| Написано: |
2021 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
14.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
14.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5 МБ)
|
|
| Опис: |
Лизень Є. В. Миротворчі місії під час польсько-української війни 1918 –
1919 рр. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії з галузі знань 03
Гуманітарні науки за спеціальністю 032 «Історія та археологія». – ДВНЗ
«Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника» МОН
України, Івано-Франківськ, 2021.
ДВНЗ «Прикарпатський національний університет імені Василя
Стефаника» МОН України, Івано-Франківськ, 2021.
Дисертаційна робота присвячена комплексному дослідженню діяльності
миротворчих місій під час польсько-української війни 1918–1919 рр. Ґрунтовно
вивчено маловідомі аспекти діяльності різноманітних миротворчих місій у
Східній Галичині та міжнародної комісії Луїса Боти в рамках Паризької Мирної
Конференції (далі – ПМК). Проаналізовано основні геополітичні чинники, що
впливали на формування політики Антанти щодо Польщі та ЗахідноУкраїнської Народної Республіки (далі – ЗУНР). Досліджено походження та
діяльність основних дипломатичних місій щодо врегулювання польськоукраїнського військового конфлікту 1918–1919 рр.
Джерела для написання дисертації поділено на архівні, періодичні
видання, мемуари і спогади зазначеного періоду. Проаналізовано
неопубліковані та опубліковані архівні матеріали, які знаходяться в польських
та українських архівних установах та тогочасну періодику, яка міститься в
бібліотеках та архівах міст Києва, Львова, Івано-Франківська, Кракова та
Перемишля. Розглянуто українську та зарубіжну наукову літературу та
виокремлено п’ять основних груп історіографічних джерел. Зокрема,
охарактеризовано зміст праць загального характеру, спеціалізованих
досліджень, присвячених діяльності миротворчих місій, вивченню
геополітичних інтересів Антанти у Галицькому регіоні та дипломатичних
аспектів вирішення долі спірних польсько-українських територій.
3
Розкрито методологічний інструментарій дисертаційної роботи.
Охарактеризовано загальнонаукові та спеціальнонаукові методи дослідження,
принципи наукового пізнання, яких дотримувався дисертант при написанні
наукової роботи.
Використовуючи науково-теоретичні методи пізнання, у роботі
всесторонньо висвітлено ключові аспекти військово-дипломатичної політики
Антанти щодо ЗУНР та Польщі. Зокрема, вдалося уточнити низку ключових
фактів щодо перших військово-дипломатичних місій Антанти, вивчено
політичні погляди членів цього блоку, їхнє ставлення до польсько-українського
протистояння у Східній Галичині та уявлення про майбутнє спірних територій
цього регіону.
У роботі стверджено, що вже після перших жертв польсько-українського
протистояння у м. Львові, відбулись перші спроби примирення. Підкреслено,
що намагаючись припинити кровопролиття, сторони конфлікту на протязі
трьох тижнів боїв у місті проводили переговори щодо припинення військових
дій. Коротко проаналізовано появу першої неофіційної місії Антанти на чолі з
французьким поручником Анрі Віллемом та його вплив на хід переговорного
процесу між поляками та українцями у м. Львові.
Вивчено роль перших офіційних військово-дипломатичних місій країн
Антанти в справі врегулювання польсько-українського військового конфлікту.
Означено позицію урядів ЗУНР та Польщі у справі оцінки визначення статусу
Східної Галичини іноземними делегатами. Висвітлено зміст рекомендацій
антантівських делегацій щодо унормування польсько-українського військового
протиборства. Зокрема, детально проаналізовано діяльність першої офіційної
місії на теренах Галичини під проводом англійського полковника Гаррі Вейда.
Досліджено, що дана місія прибула до Галичини для з’ясування ситуації у краї,
а також у справі встановлення польсько-українського перемир’я під егідою
Антанти шляхом встановлення демаркаційної лінії між ворогуючими
сторонами. Охарактеризовано вплив політики Франції, Великої Британії та
США щодо Східної Галичини. Прослідковано політичні погляди представників
цих держав та їхнє ставлення до польсько-українського військового
4
протистояння у Галичині на початковій стадії конфлікту. Звернуто увагу на
уявлення країн Антанти про майбутнє спірних територій. Описано контакти
представників уряду ЗУНР з урядовими колами держав-переможниць у Першій
світовій війні.
Досліджено напрями діяльності місій на чолі з Жозефом Бартелемі.
Уточнено часові рамки перебування двох окремих місій на початку 1919 р. у
м. Львові, очолювані французьким генералом. З’ясовано, що зазначені місії
відрізнялися між собою як кількісним складом та підпорядкуванням, так і
завданнями і повноваженнями. Також встановлено, що ключовими завданнями
першої місії Ж. Бартелемі було вивчення обставин єврейського погрому в
листопаді 1918 р. у м. Львові, реального ступеня польсько-українського
протистояння та можливостей військової допомоги Польщі урядом Франції. На
противагу, головним завданням другої місії Ж. Бартелемі було якнайшвидше
припинення бойових дій між ворогуючими сторонами, встановлення
тимчасового перемир’я та демаркаційної лінії.
Розглянуто діяльність міжсоюзної комісії Луїса Боти в рамках ПМК в
справі припинення польсько-українського конфлікту. Прослідковано хід
засідань даної міжсоюзної комісії та ставлення окремих її членів до польської й
української делегацій. Наголошено на тому, що міжсоюзна комісія Л. Боти
працювала безпосередньо в ході діяльності ПМК. Хоча в українській історичній
думці до теперішнього часу багато дослідників дотримуються помилкових
тверджень, що начебто ця міжсоюзна комісія перебувала у м. Львові у травні
1919 р. з метою примирення Польщі та Західної Області Української Народної
Республіки (далі – ЗОУНР). Встановлено, що комісія Л. Боти об’єктивно
поставилась до вирішення військового протистояння та запропонувала досить
прийнятний проєкт перемир’я польській та українській стороні, на який
погодились останні. Проте відкинули поляки, які розраховували вирішити
проблему тільки військовим шляхом з допомогою армії Ю. Галлера. Показано
роль зазначеної комісії на остаточне рішення Ради Амбасадорів щодо долі
Галицького регіону.
5
Охарактеризовано роботу миротворчої місії Української Народної
Республіки (далі – УНР) під головуванням генерала Сергія Дельвіга. Вперше в
українській історіографії прослідковано перебіг засідань між польською
делегацією під проводом Еугеніуша Родзєвіча та українською на чолі з
генералом С. Дельвігом, що проходили у Львові 7–16 червня 1919 р. Доведено,
що сформована Директорією УНР місія на чолі з С. Дельвігом, повинна була
визначити з польською стороною напрямок проходження демаркаційної лінії на
польсько-українському фронті, а також провести переговори про тривалий мир
та спільну боротьбу проти наступу більшовиків. Разом з тим, українська
делегація мала обстоювати лінію Бартелемі, як демаркаційну. У випадку, коли
цього не вдалося б досягти, С. Дельвіг повинен був домагатися утвердження
лінії, що йшла б паралельно лінії пропонованій Ж. Бартелемі якомога менше на
схід. Підкреслено, що в результаті зазначених переговорів була підписана
контровесійна Умова припинення військових дій (далі – Умова), яка не була
підтримана політичними та військовими керівниками ЗОУНР. Адже останні
вважали, що будь-які домовленості з поляками ведуть до територіальних
поступок УНР коштом Східної Галичини. Натомість для С. Петлюри Умова
мала стати запорукою успіху у війні з більшовицькою Росією. Встановлено, що
польська сторона пішла на підписання Умови з делегацією УНР під тиском
небезпечної ситуації, що склалася в той час на Галицько-волинському фронті
внаслідок розгортання Чортківської наступальної операції УГА. Саме ця
обставина, примусила поляків підписати Умову з українцями з чітко
визначеною демаркаційною лінією.
Наукова новизна отриманих результатів зумовлена сукупністю
поставлених завдань та засобами їх розв’язання. У роботі вперше: здійснено
комплексне дослідження діяльності миротворчих місій періоду польськоукраїнської війни 1918–1919 рр; впорядковано часові рамки перебування і
діяльності та систематизовано відомості про персональний склад місій Антанти
під керівництвом французького генерала Ж. Бартелемі в Східній Галичині;
здійснено аналіз ходу перемовин між місією УНР С. Дельвіга та польською
делегацією на чолі з Е. Родзєвічем у м. Львові. Подальший розвиток отримали:
6
вивчення структури та складових діяльності перших місій Антанти щодо
припинення польсько-українського військового конфлікту; дослідження
діяльності місій під головуванням генерала Ж. Бартелемі; аналіз роботи комісії
Луїса Боти щодо питання врегулювання польсько-українського військового
конфлікту 1918–1919 рр. Доповнено й уточнено: чинники, що впливали на
політику щодо розмежування Східної Галичини; часові відтинки перебування
першої місії Антанти під головування Ж. Бартелемі в Східній Галичині.
Матеріали дисертації можуть бути використані в різних сферах
діяльності: науково-дослідницькій (під час написання фундаментальних праць з
історії України), навчальній (для підготовки монографічних видань, праць,
підручників, навчально-методичних посібників), а також дипломатичній (для
запобігання чи врегулювання конфліктів, пошуків компромісів і
взаємоприйнятних рішень, розширення і поглиблення міжнародного
співробітництва). Практична цінність роботи визначається також доцільністю
використання її результатів для виховання патріотизму в сучасних умовах
України.
Ключові слова: Східна Галичина, місія, Ж. Бартелемі, Л. Бота, Паризька
Мирна Конференція, С. Дельвіг, Е. Родзєвіч. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ…………………………………………..16
ВСТУП……………………………………………………………………………...17
РОЗДІЛ 1. Історіографія проблеми, джерельна база та методологічні основи
дослідження…………………………………………………………………………22
1.1. Історіографія проблеми……………………………………………………...22
1.2. Характеристика джерельної бази…………………………………………...39
1.3. Методологія дослідження…………………………………………………...49
РОЗДІЛ 2. Військово-дипломатичні місії Антанти на першому етапі польськоукраїнської війни…………………………………………………………………...57
2.1. Перша фаза польсько-української війни (листопад–грудень 1918 р.):
пошук моделі припинення протистояння. Місія Анрі Віллема…………………57
2.2. Перші військово-дипломатичні місії країн Антанти на початку польськоукраїнської війни. Місія Гаррі Вейда……………………………………………..89
РОЗДІЛ 3. Діяльність місій Антанти під орудою французького генерала
Ж. Бартелемі……………………………………………………………………….112
3.1. Перша місія Антанти (25 січня – 11 лютого 1919 р.)………………………112
3.2. Друга міжсоюзна місія Антанти (20 лютого – 3 березня 1919 р.)………...131
РОЗДІЛ 4. Міжсоюзна комісія Л. Боти та місія УНР генерала С. Дельвіга щодо
перемир’я між Польщею та ЗОУНР……………………………………………..155
4.1. Спроби Антанти припинити польсько-українське протистояння
дипломатичним шляхом (березень – квітень 1919 р.)………………………….155
4.2. Діяльність комісії Л. Боти для встановлення перемир’я між Польщею і
ЗОУНР та її наслідки……………………………………………………………..174
4.3. Місія С. Дельвіга та Умова тимчасового припинення бойових дій з
Польщею…………………………………………………………………………...197
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………221
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………………………...227
ДОДАТКИ………………………………………………………………………...270
|
|
|
