|
| Написано: |
2024 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
06.07.2024 |
|
| Твір змінено: |
06.07.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(14.9 МБ)
|
|
| Опис: |
Литвинчук І.В. Урбаністичні фортифікаційні комплекси міст Поділля у ІI пол.
XVI-I пол. XVII ст.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури (доктора
філософії) за спеціальністю 191 «Архітектура та містобудування». – Національний
університет «Львівська політехніка», Міністерства освіти і науки України Львів,
2024.
У дисертації розглядається історичний регіон Поділля як територія, яка чинила
опір ісламській експансії у християнській світ на глобальному рівні, та
грабіжницьким татарським набігам – на локальному. Ця територія була насичена
укріпленими містами, серед яких - Кам’янець-Подільський, Брацлав, Вінниця, Скала-
Подільська, Бар, Умань, Немирів, Бершадь, Ладижин, Буша, Рашків та інші. Дані
укріплені міста мали оборонні споруди, під якими розуміються замкові, міські,
польові укріплення, а також пристосовані для довготривалої оборони укріплені
об’єкти всередні міста чи за його межами: сакральні споруди та комплекси, ратуші,
торгові ряди, «караван-сараї», тощо. Дисертаційна робота виявляє актуальність у
трьох основних напрямках: 1) Фортифікаційні споруди Поділля менше досліджені
порівняно з іншими регіонами. Дослідження вимагає нових підходів та узагальнень
попередніх результатів, 2) Швидка деградація об’єктів фортифікаційного мистецтва
та перспективи їхнього використання в туристичному бізнесі потребують негайних
наукових досліджень та фіксації стану збереження, 3) Ревіталізація оборонних споруд
може стати каталізатором культурного та економічного розвитку міст і селищ, але
вона має базуватися на наукових підходах. В роботі поставлено та виконано такі
завдання: аналіз наявних наукових досліджень щодо історичних фортифікацій у
містах Поділля, виявлення лакун у дослідженні цієї теми, створення репрезентативної
вибірки об'єктів для подальшого дослідження, розробка методики дослідження
збережених та втрачених урбаністичних фортифікаційних комплексів, їхня графічна
реконструкція та опрацювання типології, яка описує їхню роль у загальній оборонній
стратегії регіону, а також розробка рекомендацій щодо збереження та
ревіталізації/ревалоризації об'єктів історичних фортифікацій.
3
У розділі 1 «Стан наукової розробки теми та джерельна база дослідження»
зазначено, що історія дослідження оборонних споруд на Поділлі відображає
еволюцію думки та методів дослідження науковців з ІІ пол. XIX ст. по сьогодення.
Об'єкти цієї дослідницької уваги привертають увагу вчених з різних галузей.
Попередні дослідження зміцнили наукові підходи та методи, які застосовуються в
подальших дослідженнях на Поділлі, однак відзначається нерівномірність у вивченні
фортифікаційних споруд в цьому регіоні з різних точок зору. Деякі проблеми
стосуються визначення категорії культурної спадщини для таких споруд та виявлення
їх меж. Багато джерельних матеріалів ще не досліджені повністю, їхнє використання
може збагатити розуміння тематики оборонних споруд Поділля та Правобережної
України в цілому.
У розділі 2 «Методика комплексного дослідження урбаністичних
фортифікаційних комплексів» зазначається, що в процесі дослідження на території
історичного Поділля в межах Подільського та Брацлавського воєводств з 1569 по
1648 рік було виявлено 145 міст, які виконували функції укріплених оборонних
споруд. З цієї кількості була утворена стратифікована репрезентативна вибірка, що
складалася з 19 міст, обладнаних урбаністичними фортифікаційними комплексами.
Під час аналізу комплексів оборонних споруд була виявлена потреба у введенні
нового наукового поняття – «урбаністичний фортифікаційний комплекс», Була
розроблена комплексна методика дослідження таких об’єктів, що включає в себе
спеціалізовані методи історико-містобудівних досліджень. Додатково була
відзначена важлива роль сучасних технологій, таких як фотограмметричне знімання
та лазерне сканування, а також робота з ГІС-системами. Застосування методу
тривимірного графічного моделювання дозволило відтворити вигляд міст з
урбаністичними фортифікаційними комплексами на етапі їхнього розвитку у першій
половині XVII століття.
У розділі 3 «Передумови, чинники та основні етапи формування
урбаністичних фортифікаційних комплексів міст Поділля у ІІ пол. XVI-I пол.
XVII ст.» систематизовано чинники, які вплинули на формування урбаністичних
фортифікаційних комплексів у містах Поділля. Виділено культурно-філософські,
4
природні, військові та суспільно-політичні чинники. Ця комбінація параметрів
створила різноманітність урбаністичних оборонних комплексів у містах регіону.
Проведене дослідження виявило фактори, які спричинили виникнення
фортифікаційні системи у містах Поділля прогресивного типу. Обґрунтувно, що
основою для їх створення був принцип доцільності, де більший акцент був зроблений
на функціональність, аніж на естетику. Прослідковано взаємозв'язки між
характеристиками оборонних комплексів у містах Поділля, що дозволило виділити
типологічні групи та періоди їх розбудови. Наприкінці проаналізовано стратегію
розбудови мережі укріплених міст високої щільності як ефективний захист від
татарських набігів, базуючись на накладанні графіку військових конфліктів та
динаміки зростання укріплених населених пунктів.
У розділі 4 «Композиційно-просторові та функціональні характеристики
урбаністичних оборонних комплексів Поділля ІІ пол. XVI-І пол. XVII ст»
детально класифіковано характеристики урбаністичних фортифікаційних комплексів
у розглянутих населених пунктах Поділля та проведено порівняльний аналіз з
виявленням певних закономірності. Було з'ясовано, що період між 1569 та 1648
роками є найбільш плідним урбанізаційно для регіону, з піком активності між XVI та
XVII століттями. Розповсюдження інформації про невідомі раніше землі Поділля у
трактатах того періоду служило стимулом для привертання уваги до цього регіону з
боку річпосполитської шляхти. Також виявлено, що етнічне походження власників
або адміністрації вплинуло на формування населених пунктів та визначило їхні
урбаністичні та фортифікаційні характеристики. Руська шляхта, пильно ставлячись
до своїх єдиноплемінників, була обережною у змінах у планувальній структурі міст,
тоді як польська шляхта формувала містечковий ландшафт "під себе", ігноруючи
місцеве населення. Формування цілковито нового урбаністичного середовища
надавало принципово інші можливості у застосуванні новітніх фортифікаційних ідей,
ніж реконструкція існуючого міста. Було також виявлено, що локація нових міст
поруч з вже існуючими містами, з позбавленням останніх їхніх привілеїв, була
поширеною практикою. Це дозволяло використовувати новітні фортифікаційні
техніки. Також, коли засновувалися нові міста, представники обох шляхетних груп
5
використовували європейські підходи, що свідчить про високий рівень культури і
освіти серед них. Методологія системного підходу до аналізу вогневої потужності
фортифікацій укріплених міст показала кореляцію з поширенням прогресивних ідей
у фортифікаційному будівництві. Результати геопросторового аналізу свідчать про
неоднорідність у використанні фортифікацій згідно з хронологічними рамками
дослідження. Розподіл таких фортифікацій допомагає зрозуміти пріоритети в обороні
міст від ймовірних ворогів. Наприклад, на молдавському кордоні передбачалася атака
Османської Імперії, тоді як з півдня очікувалися лише набіги легковірно озброєних
кочівників.
У розділі 5 «Система критеріїв та підбору рекомендацій щодо збереження та
ревіталізації урбаністичних оборонних комплексів» запропонована стратегія
відновлення та відновлення цінності урбаністичних фортифікаційних комплексів, яка
ґрунтується на розробці моделей оцінки за рядом критеріїв, основними з яких є рівень
збереження та ступінь вивченості. Ці критерії ієрархічно взаємодіють між собою й
узгоджуються з розглянутими підходами. Вищий за ієрархією підхід до відновлення
вважається обґрунтованим, якщо він задовольняє всі встановлені критерії. Перед
прийняттям остаточного рішення щодо вибору підходу та методів слід враховувати
обґрунтованість їхнього застосування, для чого необхідно розробити відповідні
юридичні механізми та процедури. На основі просторового аналізу за допомогою ГІС
визначені мікрорегіони на Поділлі, які потребують спеціальної уваги у впровадженні
різних підходів. Комплексна стратегічна програма реконструкції та оцінки цінності
урбаністичних фортифікаційних комплексів має бути розбита на етапи, причому
першими слід розглядати об'єкти збереженої архітектури, які можна швидко
адаптувати для нових цілей. Це дозволить створити нові робочі місця у регіоні та
отримати прибуток для фінансування робіт на менш прибуткових об'єктах. Такий
механізм можна впровадити через створення громадських організацій та асоціацій
для транстериторіальних проектів.
Ключові слова: урбаністичний фортифікаційний комплекс, Поділля,
тривимірна реконструкція, об’єкти архітектурної спадщини, історичне місто, міський
розвиток, замок, фортифікації, оборонні споруди, музеїфікація, критерії оцінювання,
6
модель, культурна спадщина, багатокритеріальність, ревіталізація, фортифікація,
новий час, середньовіччя.
|
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
АНОТАЦІЯ .......................................................................................................................... 2
ВСТУП ................................................................................................................................ 16
РОЗДІЛ 1. СТАН НАУКОВОЇ РОЗРОБКИ ТЕМИ ТА ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА
ДОСЛІДЖЕННЯ................................................................................................................ 22
1.1. Стан наукової розробки теми. ................................................................................ 22
1.1.1. Фортифікаційні споруди у дослідженнях українських вчених .................... 22
1.1.2. Стан наукової розробки теми у закордонних дослідженнях. ....................... 27
2. Джерельна база. .......................................................................................................... 31
2.1. Історичні джерела. .................................................................................................. 32
2.1.1. Актові джерела. ................................................................................................. 32
2.1.2. Картографічні джерела. .................................................................................... 32
2.1.3. Іконографічні джерела ...................................................................................... 35
2.2. Матеріали польових та камеральних досліджень ................................................ 37
2.3. Нормативно-правова база ....................................................................................... 38
Висновки до першого розділу ....................................................................................... 39
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИКА КОМПЛЕКСНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ УРБАНІСТИЧНИХ
ФОРТИФІКАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ. ......................................................................... 41
2.1. Загальнонаукові підходи та принципи у дослідженні. ....................................... 41
2.1.1. Термінологічний принцип та метод термінологічного аналізу.
Обґрунтування поняття «урбаністичний оборонний комплекс» ........................... 41
2.1.2. Системний підхід у вивченні урбаністичних фортифікаційних комплексів
Поділля. ........................................................................................................................ 48
2.2. Комплексна методика дослідження урбаністичного фортифікаційного
комплексу. ....................................................................................................................... 52
Висновки до другого розділу ........................................................................................ 65
13
РОЗДІЛ 3. ПЕРЕДУМОВИ, ЧИННИКИ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ ФОРМУВАННЯ
УРБАНІСТИЧНИХ ФОРТИФІКАЦІЙНИХ КОМПЛЕКСІВ МІСТ ПОДІЛЛЯ У ІІ
ПОЛ. XVI-I ПОЛ. XVII СТ. .............................................................................................. 66
3.1. Передумови формування урбаністичних оборонних комплексів міст Поділля у
XIV-XVI ст. ..................................................................................................................... 66
3.2. Чинники формування урбаністичних оборонних комплексів міст Поділля ..... 70
3.2.1. Чинник європейських культурно-філософських рухів ................................. 70
3.2.2. Природньо-кліматичний фактор. .................................................................... 75
3.2.3. Роль державної політики та приватної ініціативи. ....................................... 78
3.2.4. Чинники військові загрози у формуванні укріплених поселень .................. 85
3.3. Основні етапи формування урбаністичних фортифікаційних комплексів міст
Поділля ............................................................................................................................ 88
Висновки до третього розділу. ...................................................................................... 93
РОЗДІЛ 4. КОМПОЗИЦІЙНО-ПРОСТОРОВІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ
ХАРАКТЕРИСТИКИ УРБАНІСТИЧНИХ ОБОРОННИХ КОМПЛЕКСІВ ПОДІЛЛЯ
ІІ ПОЛ. XVI-І ПОЛ. XVII СТ. .......................................................................................... 94
4.1. Функціональні характеристики урбаністичних фортифікаційних комплексів
Поділля. ........................................................................................................................... 94
4.1.1. За принципом оборони ..................................................................................... 94
4.1.2. За способом формування .................................................................................. 95
4.1.3. За матеріалами та конструкціями оборонних споруд: .................................. 96
4.2. Композиційно-просторові характеристики урбаністичних фортифікаційних
комплексів Поділля ........................................................................................................ 97
4.2.1. За складом та змістом оборонних компонентів ............................................. 97
4.2.2. Способи взаємодії з ландшафтом: ................................................................... 99
4.2.3. За способом організації міської планувальної структури .......................... 102
14
4.3. Вплив приватновласницької ініціативи на заснування, розбудову та
укріплення міст: ............................................................................................................ 104
4.4. Алгоритм зведеного аналізу для визначення загального типу урбаністичного
фортифікаційного комплексу. ..................................................................................... 105
Висновки до 4 розділу. ................................................................................................ 110
РОЗДІЛ 5. СИСТЕМА КРИТЕРІЇВ ТА ПІДБОРУ РЕКОМЕНДАЦІЙ ЩОДО
ЗБЕРЕЖЕННЯ ТА РЕВІТАЛІЗАЦІЇ УРБАНІСТИЧНИХ ОБОРОННИХ
КОМПЛЕКСІВ ................................................................................................................. 113
5.1. Методи ревіталізації, припустимі для роботи з урбаністичними
фортифікаційними комплеками. ................................................................................. 113
5.2. Критерії вибору ревіталізаційних підходів. ..................................................... 116
5.2.1.Критерії рівня збереженості ............................................................................ 116
5.2.2 Критерії стану дослідженості ......................................................................... 117
5.3. Критерії вибору методів ревіталізації .............................................................. 118
5.4. Стан збереженості урбаністичних оборонних комплексів та перспектива
ревіталізації. .................................................................................................................. 120
5.5. Види руйнації УФК ............................................................................................... 122
5.6. Перспективи модернізації історичних укріплених міст Поділля..................... 124
5.6.1.Стислий огляд українського та закордонного досвіду ................................ 126
5.6.2. Причини занепаду історичних уфортифікованих міст. .............................. 127
5.6.3 Шляхи ревіталізації.......................................................................................... 132
5.7. Загальні рекомендації щодо збереження: ........................................................... 133
5.7.1. Пропозиція щодо ревіталіталізації мали міст на прикладі м. Ямпіль
Вінницької області. ................................................................................................... 135
Висновки до 5-го розділу ............................................................................................ 138
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ ................................................................................................ 139
15
СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ ТА ДЖЕРЕЛ ......................................................................... 142
ДОДАТКИ ........................................................................................................................ 157
|
|
|
