|
Написано: |
2016 року |
|
Розділ: |
Історична |
|
Твір додано: |
10.01.2024 |
|
Твір змінено: |
10.01.2024 |
|
Завантажити: |
fb2.zip
(917 КБ)
|
|
Опис: |
Ця книга – діалог істориків, географів, літературознавців, письменників і публіцистів про час і простір підавстрійської Галичини від кінця ХVIII ст. до Першої світової війни, розпаду Дунайської монархії. Насамперед показано історичну спадщину «довгого» ХІХ ст. У цей час у складі Австро-Угорської монархії Галичина стала нафтовим Клондайком та Ельдоpадо – одним із світових центpів видобутку «чорного золота». В кінці ХІХ – на початку ХХ ст. до неї була пpикута увага багатьох політиків і міжнаpoдних компаній: на певний час кpай став об’єктом конкуренції між пpедставниками великого капіталу. У столиці Галичини з’явилася перша на українських землях газета, запущено дирижабль, залізничний потяг і трамвай, на базі дрогобицької нафти винайдено гасову лампу. Там з’явилися перші українські партії, наукові товариства, студентські об’єднання, кооперативні структури, парамілітарні і скаутські організації, бальнеологічні курорти, футбольні та хокейні команди. Карпатський край кінця ХІХ – початку ХХ ст. став П’ємонтом не лише для українців, але й поляків, які здобули неоцінений управлінський досвід у Галицькому сеймі і Віденському парламенті; батьківщиною для галицьких євреїв, які теж бажали політичних свобод, національно-державного усамостійнення. Така подорож в австрійську / підавстрійську Галичину дозволить краще зрозуміти трагедію і велич історії не лише цього краю з кінця XVIII ст. до Першої світової війни, але й всієї України. України, яка завжди прагнула єднання, миру, господарського і культурно-освітнього поступу. |
|
Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
Микола Литвин. Переднє слово упорядника
Роман Голик. Галичина: від австрійського до радянського міфів
Феодосій Стеблій. Королівство Галичини і Володимирії: статус і система управління
Феодосій Стеблій. 1848 рік. «Ми, русини галицькі, належимо до великого руського народу»
Уляна Уська. Галицька автономія (1861–1914): інституційно-організаційний розвиток та формування сфери повноважень
Остап Середа. «Козацького роду»: Поява культу Тараса Шевченка та українського козакофільства в Галичині
Ірина Орлевич. Русофільська течія в Східній Галичині: інституалізація, пошук компромісів та протистояння з українофілами
Володимир Пашук. Через просвіту до модерної нації: Товариство «Просвіта» та польські просвітні організації Галичини
Ігор Райківський. «Руський з руським повітався…»: Взаємини українських діячів Галичини і підросійської України в ХІХ – на початку ХХ ст.
Євген Поляков. Поміж асиміляцією та нацією: євреї Габсбурзької Галичини (1772–1918)
Роман Голик. Між Шашкевичем і Франком: лектура австрійської Галичини кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Богдан Тихолоз. Український Мойсей Австрійської Галичини (Іван Франко: історія успіху)
Тимофій Гаврилів. Галичина на літературній мапі Центрально-Східної Європи
Наталія Колб. Від Шашкевича до Шептицького: церковно-релігійне життя у Габсбурзькій Галичині
Володимир Клапчук. Нафтова та озокеритова лихоманка
Володимир Клапчук. Мінеральна смакота для здоров’я
Ігор Жук. Від П’єтро Нобіле до Отто Ваґнера: стильові моделі ХІХ – початку ХХ ст. в архітектурі столичного міста Галичини
Микола Литвин. 1914 рік. Московська інвазія проти галицьких мазепинців
Микола Литвин. Прощай, Австріє! Ще не вмерла Україна…
|
|
|