| Опис: |
Автопотрет Масарика // Студентський Вісник. —1948. —Ч.1. — С.26-31. — Без підпису. (Вступна замітка та переклад фрагменту із "Світової революції" Т. Г. Масарика)
Представлений документ, "АВТОПОРТРЕТ МАСАРИКА", є вступною заміткою до опису особистості Томаша Гарріга Масарика, першого президента Чехословаччини. Він висвітлює значення Масарика для сучасності, особливо для української еміграції 1941 року, яка прагнула використати його приклад для власної справи. У тексті підкреслюється роль Масарика як політичного емігранта, який своєю пропагандивною та дипломатичною діяльністю зіграв вирішальну роль у створенні незалежної Чехословацької Республіки. Автор також наголошує на важливості Масарика як філософа, етика, соціолога та теоретика політики, який завжди поєднував теорію з практикою. Він був невтомним читачем філософських і наукових творів, а також художньої літератури, плекаючи в собі силу уяви.
Огляд основних думок
Масарик як приклад успішної еміграційної політики: У 1941 році, коли почалася війна, Томаш Гарріг Масарик, на той час професор Празького університету, залишив Чехію і став політичним емігрантом. Опинившись у таборі Антанти, він розгорнув масштабну пропагандистську та дипломатичну діяльність на користь чеської національної справи. Заходи Масарика відіграли вирішальну роль у створенні незалежної Чехословацької Республіки, що розцінюється як тріумф еміграційної політики. Для української еміграції, яка також перебувала на чужині в 1941 році, приклад Масарика слугував взірцем для використання свого перебування за кордоном на благо свого народу.
Якості, необхідні для успішної еміграції: Приклад Масарика також вказує на тип людей, якими має бути представлена еміграція, щоб її голос був почутий світом – це стосується їхньої освіти, морального авторитету, досвіду тощо.
Масарик як філософ та практик: Для Масарика філософія була передусім етикою, соціологією, теорією політики. Він завжди був активістом, "діячем та трудівником", і ніколи не визнавав протиріччя між теорією та практикою (тобто між правильною теорією та правильною практикою). Він виступав проти одностороннього інтелектуалізму, але не меншою мірою і проти бездумного практицизму.
Вплив на політичні погляди: Його першим і найважливішим учителем у політиці був Платон, а за ним Віко, Руссо, Конт, Маркс та інші.
Ранні праці та концепції: Його перша велика праця "Про самогубство" містить у зародку цілу історіософічну концепцію разом з аналізом духовності сучасної доби. У ній він вперше підкреслив значення та необхідність релігії для сучасної людини та суспільства.
Роль мистецтва та літератури: Масарик переживав свою метафізику в мистецтві, передусім у поезії. Література, особливо реалістична, також слугувала йому як політику. Він був невтомним читачем філософських і наукових творів, а також гарного письменства та літературної критики. Свідомо плекав у собі силу уяви. |
