Юрій Липа » Сіра, жовта і червона
|
[додати інший файл чи обкладинку цього твору]
[додати цей твір до вибраного]
|
Сіра, жовта і червона
Не визначено
|
|
|
| Написано: |
1935 року |
|
| Розділ: |
Публіцистика |
|
| Твір додано: |
31.05.2024 |
|
| Твір змінено: |
11.07.2025 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5.4 МБ)
|
|
| Опис: |
Вістник, 1935, книжка 4
Есей Юрія Липи "Сіра, жовта і червона" розпочинається з критичного осмислення з'їзду радянських письменників, де Максим Горький жорстко розкритикував занепад сучасної російської літератури. До цієї критики приєднався О. Толстой, який вказував на "убогість світогляду" та шкідливість пропагандистських творів. Ф. Гладков, зі свого боку, засудив "груповщину" в радянській літературі, викриваючи "бруд, доноси і брехню" у цих колах.
Липа проводить паралель із грецьким міфом про Геркулеса та Антея, де Антей черпав силу від дотику до матері-Землі. Цей міф слугує метафорою для важливості підтримки письменниками зв'язку з "ритмом сучасності" та своєю "духовою расою" для уникнення творчого занепаду. Есей підкреслює, що справжня літературна сила випливає з глибокого зв'язку з корінням та сьогоденням, а не з ідеологічних догм чи внутрішніх суперечок. Назви кольорів у заголовку, ймовірно, символізують різні аспекти або етапи цієї культурної кризи.
Анотація:
"Сіра, жовта і червона" Юрія Липи – критичний есей, що аналізує кризу радянської літератури, викриваючи її убогість та внутрішні конфлікти. Автор, спираючись на міф про Антея, підкреслює життєву важливість зв'язку письменника з "ритмом сучасності" та своєю "духовою расою" для збереження творчої сили. Липа стверджує, що справжня міць мистецтва походить з глибокого коріння, а не з ідеологічних диктатів. Твір є роздумом про культурний занепад та пошук джерел автентичної творчості. |
|
|
|
| |
|
Відгуки читачів:
|
| |
|
Поки не додано жодних відгуків до цього твору.
|
| |
|
|
| |
