|
| Написано: |
2019 року |
|
| Розділ: |
Історична |
|
| Твір додано: |
22.04.2024 |
|
| Твір змінено: |
22.04.2024 |
|
| Завантажити: |
pdf
див.
(5 МБ)
|
|
| Опис: |
Лук’яненко О. В. Повсякдення колективів педагогічних вишів радянської України
кінця 1920-х – початку 1950-х років. – Кваліфікаційна наукова праця на правах
рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора історичних наук за
спеціальністю 07.00.01 – історія України. – Полтавський національний педагогічний
університет імені В. Г. Короленка (м. Полтава), Черкаський національний
університет імені Богдана Хмельницького (м. Черкаси), 2019.
Дослідження присвячене комплексному аналізу щодення колективів вищої
педагогічної школи України кінця 1920-х – початку 1950-х рр. У дисертації
закцентовано увагу на системних складових структури повсякдення студентів та
співробітників освітянських вишів УСРР/УРСР. Автор визначив актуальність
дослідження на державному, галузевому та суб’єктивному рівнях. У роботі окреслено
теоретико-методологічні засади вивчення повсякдення вищої педагогічної школи
України І половини ХХ століття та схарактеризовано стан і рівень наукової розробки
теми. Література аналізувалася на основі семантичного підходу відповідно до її
поділу на чотири рівні з урахуванням родових ознак: дослідження мегарівня (розвідки
з історії повсякдення), мезорівня (праці з соціокультурного розвитку радянської
України), мікрорівня (дослідження з історії педагогічних вишів) та нанорівня
(пошуки з відтворення будення педагогічних колективів). У дисертації подано аналіз
достовірності та ємність наявної джерельної бази з урахуванням повноти її
опрацювання дослідниками у галузі історії будення. Джерела описані відповідно до
трирівневого поділу. На найвищому рівні вони об’єднані у групу, що допомогла
відтворити технології впливу на буденний світ освітян, та на ту, що змальовує реальні
умови їхнього життя з реакцією самих суб’єктів групи. На другому рівні класифікації
автор описав джерела офіційного зовнішнього, офіційного внутрішнього,
індивідуального та масового спрямування.
Запропоновано модель опису повсякдення замкненої соціальної групи,
вироблену на основі принципу міждисциплінарності. Вона включає у себе аналіз
3
систематичних характеристик соціальної групи (назви, самоназви, кількісних
показників, внутрішньої таксономії, особливостей членства у групі, іншування,
вибуття, повернення до неї). На іншому рівні подаються описи простору
життєдіяльності групи, бюджету часу, базових потреб, сімейного та інтимного життя.
Осібно стоять проблеми життєвого циклу спільноти, поведінки всередині групи,
світогляду та «екології» спільноти».
У дисертаційному дослідженні подано опис еволюції поняття та узагальнені
характеристики «колективів вищої педагогічної школи» радянської України.
Систематизовано діяльність педагогічних та учительських інститутів, технікумів
(училищ), курсів та класів. На основі узагальнень фактологічного матеріалу автор
визначив етапність зміни змістового тлумачення поняття «колектив вищої
педагогічної школи»: революційний етап (кінець 1920 – 1923 рр.); кризовий етап
(1923 – 1926 рр.); етап стабілізації (1926 – 1933 рр.), етап диференціації (1934 – 1941
рр.), етап руйнації (1941 – 1943 рр.), етап низької селективності (1943 – 1946 рр.), етап
стабілізуючого відбору (1946 – початок1950-х рр.). Виявлено суттєві характеристики
кожного з блоків.
Автор подає аналіз внутрішньої структури колективів вищої педагогічної школи
з поділом на колектив студентів та співробітників. У межах першого таксону
аналізуються відмінності між студентами стаціонару, заочного відділу, студентів-
екстернів, слухачів курсів, студентів робітничих факультетів, педагогічних та
учительських інститутів тощо. Під час опису другого таксону змальовуються риси
підгруп науково-педагогічного та адміністративно-технічного персоналу. У
дослідженні пропонується узагальнення кількісних та якісних параметрів спільноти:
віку, статі, національності, освіченості, фемінізації та маскулінізації тощо.
Наводиться опис системи прийому до групи, виписується еволюція вимог держави до
студентів та співробітників, аналізується практика маргіналізації та вибуття із
колективів. Чільне місце посідає проблема розподілу на роботу та перебування
студента на межі двох колективів – «старого» (колективу педвишу) та «нового»
(колективу школи) та мотиви приєднання до спільнот.
У науковому дослідженні проаналізовано особливості повсякдення вишів,
студентів та професорсько-викладацького складу з урахуванням матеріального,
4
морального, релігійного факторів. Охарактеризовно формування простору
повсякденного життя педагогічних колективів на трьох рівнях. На найвищому –
пропонує аналіз мережі вишів відповідно до адміністративно-територіальних змін у
країни, на середньому – змальовує внутрішню структуру педагогічних вишів як
території життєдіяльності освітян, демонструє еволюцію підходів до поділу на
факультети, кафедри та відділи, виявляє специфіку процесу злиття, переведення та
реорганізації установ. На найнижчому рівні дисертація торкається порівняння
безпосереднього матеріального вияву робочого простору педагогічних вишів
республіки. У ході дослідження висвітлюються питання забезпечення навчальними
аудиторіями, паливом, світлом та приладдям, питання відбудови після німецько-
радянської війни та розширення площ у добу десталінізації. Значна увага приділена
узагальненню інформації про житлові умови студентів та викладачів. Пропонується
огляд забезпечення гуртожитками, кутками, кімнатами та квартирами з ілюстрацією
їхнього внутрішнього обладнання. Окрема частина роботи висвітлює питання
інтелектуального простору педагогічного колективу, що включає у себе аналіз якості
навчальної та наукової роботи, практики та кореляцію гуманітарної аури вишів з
урахуванням вимог політехнізації.
Дисертація подає опис структурування робочого часу у вищій педагогічній
школі. Робота ілюструє різні типи дозвілля (розважальне, інтерактивне, освітнє,
культурне, творче, релігійне, рекреацію, лікувальне дозвілля, туризм). Чільне місце
посідає визначення місця спорту та воєнізації педагогічних вишів.
Наукове дослідження виявляє способи задоволення базових потреб освітян
(харчування, гроші, одяг). Осібне місце належить аналізу відображення будення у
профільній періодичній пресі та формуванні ставлення освітян до реальності. Акцент
роботи – порівняння загальнодержавних тенденцій у щоденних практиках вищих
педагогічних закладів УСРР/УРСР з регіональними особливостями вишів
Полтавщини на основі мікроісторичних досліджень. Значна увага приділена опису
особливості життя освітян в екстремальних умовах (голоду, війни, окупації та на
примусових роботах у Третьому Рейхові). Автор пропонує ряд завдань для наступних
пошуків з історії повсякдення освітян радянської України.
5
Ключові слова: повсякдення, вища педагогічна школа, УСРР/УРСР, студенти,
викладачі, дозвілля, політехнізація, віра, Голодомор, остарбайтери. |
|
| Зміст: |
[натисніть, щоб розгорнути]
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ…………………………………………….14
ВСТУП…………………………………………………………………………………18
РОЗДІЛ І. ІСТОРІОГРАФІЯ, ДЖЕРЕЛЬНА БАЗА ТА МЕТОДОЛОГІЯ
ДОСЛІДЖЕННЯ ……………………………………………. .............................. 27
1.1. Стан наукової розробки проблеми ................................................................ 27
1.2. Характеристика та класифікація джерельної бази дослідження ................. 34
1.3. Методологічні засади дослідження ............................................................... 44
Висновки до І розділу ............................................................................................. 66
РОЗДІЛ ІІ. СИСТЕМАТИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОЛЕКТИВІВ
ПЕДАГОГІЧНИХ ВИШІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ КІНЦЯ 1920-Х – ПОЧАТКУ
1950-Х РОКІВ…………………………………………………………………………….67
2.1. Структурні категорії у дослідженні колективів педагогічних вишів ............ 67
2.2. Кількісні характеристики спільноти ............................................................... 78
2.3. Внутрішня таксономія групи ........................................................................... 89
2.4. Набуття прав членства у колективі педінституту .......................................... 99
2.5. Мотивація членства у групі ........................................................................... 110
2.6. «Іншування», маргіналізація та вибуття з колективу ................................... 130
Висновки до ІІ розділу .......................................................................................... 150
РОЗДІЛ ІІІ. ПРОСТІР ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ КОЛЕКТИВІВ ВИЩИХ
ПЕДАГОГІЧНИХ ЗАКЛАДІВ РАДЯНСЬКОЇ УКРАЇНИ ............................. 154
3.1. Макро- та мезорівні життєвого простору педагогічних колективів ............ 154
3.2. Робочий простір педагогічних вишів України наприкінці 1920-х – початку 1950-
х рр. ........................................................................................................................ 160
3.3. Квартирне питання у побуті вищої педагогічної школи .............................. 174
3.4. Інтелектуальний простір вишу ...................................................................... 190
3.5. Політехнізація та аграризація гуманітарної аури педколективу ................. 203
15
Висновки до ІІІ розділу ........................................................................................ 213
РОЗДІЛ IV. БЮДЖЕТ ЧАСУ КОЛЕКТИВІВ ВИЩИХ ПЕДАГОГІЧНИХ
ЗАКЛАДІВ УКРАЇНИ .............................................................................................. 216
4.1. Загальні риси організації робочого часу у вищій педагогічній школі ......... 216
4.2. Практика як робочий час на межі двох колективів ........................................ 225
4.3. Зміст дозвілля у педагогічних колективах радянської України ................... 236
4.4. Віра та релігійне дозвілля ................................................................................... 274
Висновки до IV розділу ........................................................................................ 286
РОЗДІЛ V. ПРОСТІР БАЗОВИХ ПОТРЕБ КОЛЕКТИВІВ ПЕДАГОГІЧНИХ
ВИШІВ .......................................................................................................................... 289
5.1. Прибутки та купівельна спроможність співробітників вишів ...................... 289
5.2. Гроші у житті студентів педагогічних вишів .................................................. 304
5.3. Організація харчування у педінститутах .......................................................... 322
5.4. Здоров’я та медичне обслуговування освітян педвишів ................................ 338
5.5. Одяг як базова потреба та засіб культурної диференціації ........................... 349
Висновки до V розділу ......................................................................................... 354
РОЗДІЛ VІ. ПОВЕДІНКА В ЕКСТРЕМАЛЬНИХ УМОВАХ ....................... 358
6.1. Освітяни у часи Голодомору 1932-1933 рр. ..................................................... 358
6.2. Життя студентів на окупованій території України ......................................... 363
6.3. Студенти педагогічного вишу у складі остарбайтерів ................................... 375
6.4. Студентка-освітянка на полі війни .................................................................... 388
Висновки до VI розділу ........................................................................................ 393
ВИСНОВКИ ................................................................................................................ 397
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ…………………401
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………..533
|
|
|
